Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "16" серпня 2011 р.Справа № 6/5007/7/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - довіреність №261110 від 26.11.10р.;
ОСОБА_2 - довіреність №260810/3 від 26.08.10р.;
від відповідача не з'явився.
Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі відділення №311 АТ "Імексбанк" (м.Житомир)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)
про стягнення 398626,69 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 398626,69грн. за неналежне виконання договору кредиту №5 від 18.01.2008р., з яких: 214870,00грн. заборгованість по кредиту, в тому числі прострочений кредит - 208620,00грн.; 1695,42грн. - поточні відсотки, 148476,98грн. - прострочені відсотки; 11250,00грн. - штраф; 22334,31грн. - пеня, в тому числі 13199,28грн. - пеня по простроченому кредиту, 9135,02грн. - пеня по простроченим відсоткам. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, на виконання вимог ухвали суду надали довідку про стан заборгованості за договором кредиту №5 від 18.01.2008р. станом на 16.08.2011р. та обгрунтований розрахунок суми заборгованості без врахування укладених між сторонами додаткових угод №1 та №2, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 361697,06грн., з яких: 214870,00грн. - заборгованість по кредиту, в тому числі прострочений кредит - 208620,00грн.; 11250,00грн. - штраф; 78506,26грн. - заборгованість за відсотками без врахування додаткових угод; 56320,85грн. - пеня за порушення графіку погашення кредиту; 749,95грн. - пеня за порушення графіку погашення відсотків.
Відповідач в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2008р. між Акціонерно-комерційним банком "Імексбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Імексбанк" (Позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Відповідач) було укладено договір кредиту №5 (а.с.14-16 т.1), за умовами якого кредитор (позивач) надає позичальнику (відповідач) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 225000,00грн. зі сплатою 19 процентів річних та відповідно до порядку погашення суми основної заборгованості, відповідно до графіку, зазначеного у пп.1.1.1 договору з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 17 січня 2011р. (п.1.1. договору).
На виконання умов договору кредиту №5 розпорядженням операційного відділу АКБ "Імексбанк" було перераховано на позичковий рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 225000,00грн. (а.с.17 т.1).
Згідно п.п.3.3.8 договору позичальник зобов'язався повернути в повному обсязі кредит із нарахованими відсотками за фактичний період його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений п.1.1 цього договору.
22.04.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту №5 від 18.01.2008р., відповідно до якої до пп.1.1 даного договору було внесено зміни, а саме замінено розмір процентів річних з 19% на 28% (а.с.170 т.1).
23.10.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору кредиту №5 від 18.01.2008р., відповідно до якої до пп.1.1 даного договору було внесено зміни, а саме замінено розмір процентів річних з 19% на 32% (а.с.169 т.1).
Проте відповідач договірні зобов'язання в частині своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків не виконав.
В ході розгляду справи відповідач заперечував підписання ним додаткових угод №1 від 22.04.2008р. та №2 від 23.10.2008р. до договору кредиту №5 від 18.01.2008р. В зв'язку з цим ухвалою суду від 11.04.2011р. по справі призначалась почеркознавча експертиза, проведення якої доручалось Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру УМВС України в Житомирській області .
Згідно висновку експерта № 1/369 від 30.05.2011р. (а.с.180-184 т.1) підпис, розташований в графі "Позичальник ОСОБА_3" додаткової угоди №1 від 22.04.2008 року до договору кредиту №5 від 18.01.2008 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис розташований в графі "Позичальник ОСОБА_3" додаткової угоди №2 від 23.10.2008 року до договору кредиту №5 від 18.01.2008 року виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.
Враховуючи висновок експертизи, на вимогу суду позивачем було надано обґрунтований розрахунок суми заборгованості без врахування укладених між сторонами додаткових угод №1 та №2, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 361697,06грн., з яких: 214870,00грн. - заборгованість по кредиту, 11250,00грн. - штраф; 78506,26грн. - заборгованість за відсотками без врахування додаткових угод; 56320,85грн. - пеня за порушення графіку погашення кредиту; 749,95грн. - пеня за порушення графіку погашення відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1050 Цивільного кодексу України визначає наслідки порушення договору позичальником, згідно якої якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3.2.3 договору кредиту №5, укладеного між сторонами, кредитор має право вимагати негайного повернення кредиту, погашення нарахованих процентів та сплати можливих штрафних санкцій, якщо позичальник протягом трьох робочих днів від дати отримання вимоги кредитора про надання додаткових засобів забезпечення виконання зобов'язання, згідно п. 3.2.2 цього договору не надасть таких засобів (шляхом укладення відповідного договору), або запропоновані засоби не влаштують кредитора.
У зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№1889 від 08.12.2009р., в якій вимагав сплатити в 10-денний термін з моменту її отримання 244723,70грн. загальної суми заборгованості по кредиту, відсоткам, штрафу і пені. Факт отримання відповідачем даної претензії підтверджується вчиненим на її копії підписом відповідача про отримання (а.с.6).
Претензію позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 214870,00грн. - боргу по кредиту, 78506,26грн. - боргу по відсоткам, що підтверджується розрахунком позивача (а.с.9 т.2) та іншими матеріалами справи.
Крім того, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути 56320,85грн. пені за період з 01.04.2008 р. по 10.01.2011р. за порушення погашення графіку кредиту та 749,95грн. пені за період з 01.08.2010 р. по 10.01.2011р. за несвоєчасну сплату відсотків.
Розглянувши дану вимогу, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до п.4.2 договору у випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків та/або прострочення строків повернення кредиту, визначених договором, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період від несвоєчасно сплаченої суми.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені, господарський суд вважає обгрунтованим стягнення пені за порушення графіку погашення кредиту в сумі 13199,29грн. за період з 01.08.2010р. по 10.01.2011р., визначений позивачем, та 749,95грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.08.2010р. по 10.01.2011р., визначений позивачем, відповідно до договору кредиту № 5 від 18.01.2008р., всього 13949,24грн.
Згідно п.4.4 договору у випадку порушення позичальником вимог п.п.3.3.1 - 3.3.12 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної пп.1.1 цього договору.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки штрафу в розмірі 11250,00грн., суд вважає, що штраф нарахований обґрунтовано відповідно до чинного законодавства та умов укладеного договору кредиту №5 від 18.01.2008р.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначає ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заперечуючи проти позову, відповідач у письмовому відзиві зазначив, що договір кредиту №5 з позивачем він підписував, однак кошти по ньому не отримував.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи. Зокрема, розпорядженням операційного відділу банку від 18.01.2008р. про перерахування коштів в сумі 225000,00грн. на позичковий рахунок відповідача (а.с.17 т.1), платіжним дорученням №2 від 18.01.2008р. про перерахування відповідачем з позичкового рахунку коштів в сумі 223650,00грн. ПП ОСОБА_5 як плату за техніку (а.с.168 т.1), та п.3 висновку почеркознавчої експертизи №1/369 від 30.05.2011р. стосовного того, що підпис, розташований в графі "Підпис" платіжного доручення №2 від 18.01.2008р. на суму 223650,00грн., виконаний ОСОБА_3 (а.с.184 т.1).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в сумі 318575,50грн., з яких: 214870,00грн. - заборгованість по кредиту, 11250,00грн. - штраф, 78506,26грн. - заборгованість за відсотками без врахування додаткових угод, 13199,29грн. - пеня за порушення графіку погашення кредиту, 749,95грн. - пеня за порушення графіку погашення відсотків. В решті позову суд відмовляє.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Також на відповідача покладається вартість проведеної судової почеркознавчої експертизи в сумі 450,24грн. згідно розрахунку, долученого до висновку експерта (а.с.186 т.1).
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10029, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)
- на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (65039, м.Одеса, проспект Гагаріна, 12-А, код 20971504) - 318575,50грн., з яких: 214870,00грн. - заборгованість по кредиту, 11250,00грн. - штраф, 78506,26грн. - заборгованість за відсотками, 13199,29грн. - пеня за порушення графіку погашення кредиту, 749,95грн. - пеня за порушення графіку погашення відсотків, а також 3185,76грн. сплаченого державного мита, 188,61грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10029, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)
- на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Старий бульвар, 18, код 25574601, рахунок 31258272211843 НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, банк одержувача - УДК в Житомирській області, МФО 811039) - 450,24грн. вартості проведеної судової почеркознавчої експертизи.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 22 серпня 2011 року.
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу (рек.з повід.)
< Текст >