83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.07.11 р. Справа № 39/95
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.
при секретарі Кундель В.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Технік Машинес Інтернешнл” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант-Агро” с. Новоалексіївка
про стягнення 1 719 650,00грн.
За участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Технік Машинес Інтернешнл” м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант-Агро” с. Новоалексіївка, про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 1 719 650,00грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 0704-п від 07.04.2009р., банківські виписки, лист б/н від 13.09.2010р., вимоги № 73 від 31.03.2011р., № 113 від 02.06.2011р., поштові чеки, повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, опис вкладення у цінний лист.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 28.07.2011 р. не з'явився, причини неявки не повідомив, наданими йому ст. 22 ГПК України правами щодо надання відзиву на позов, представлення документів та інших доказів, які б у встановленому порядку спростовували викладені позивачем в позовній заяві обставини не скористався. В судовому засіданні від 06.07.2011 р. підтвердив факт наявності невиконаного зобов'язання перед позивачем на суму 1719650,00грн., позовні вимоги визнав у повному обсязі.
За таких обставин, господарський суд вважає за можливе в порядку ст. 75 ГПК України розглянути спір за наявними в матеріалах справи доказами, оскільки останні надають господарському суду можливість провести належну кваліфікацію спірних правовідносин.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
07.04.2009р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Технік Машинес Інтернешнл” м. Дніпропетровськ (Покупець), та відповідачем, “Амарант-Агро” с. Новоалексіївка (Постачальник), укладено договір поставки № 0704-п.
Згідно даного Договору постачальник поставляє, а покупець покупає пшеницю 3 класу врожаю 2009р. у фізичній вазі 1720 тн. за ціною 1000,00грн..
Загальна вартість товару згідно п. 1.2. Договору складає 1 720 000,00грн. та уточнюється за фактом поставки.
Розділом 4 Договору сторони погодили умови оплати товару, а саме за поставлений товар покупець виплачує на поточний рахунок продавця належну суму протягом 10-ти банківських днів з дати укладання даного Договору.
Як зазначає позивач, ним на виконання умов Договору перераховано відповідачеві попередню оплату за товар в сумі 1 719 650,00грн., на підтвердження чого представив суду належним чином засвідчені копії банківських виписок.
При цьому будь-яких заперечень щодо виконання позивачем, як покупцем за договором поставки № 0704-п від 07.04.2009р., прийнятих не себе обов'язків з внесення попередньої оплати відповідачем не висувалося.
Проте, в порушення умов п. 2.1 договору та діючого законодавства відповідач прийняті на себе зобов'язання з поставки товару у встановлений договором строк не виконав, у зв'язку з чим ним на підставі п. 5.3 договору, ст. 693 ЦК України було подано даний позов про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 1 719 650,00грн.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Технік Машинес Інтернешнл” м. Дніпропетровськ підлягають задоволенню з огляду на наступне.
За статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст представленого договору поставки № 0704-п від 07.04.2009р., господарський суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 662 ЦК України).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).
Згідно з приписом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Поставка товару у відповідності з п. 2.1 Договору здійснюється у строк до 15.09.2009 р.
Згідно ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Виходячи зі змісту п.п. 3.2 Договору передача Покупцеві товару оформлюється товарною накладною.
Згідно із ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наразі, відповідач доказів поставки попередньо оплаченого товару не надав, викладені позивачем в позовній обставини щодо порушення умов Договору в цій частині не спростував.
Правові наслідки невиконання Продавцем зобов'язань з поставки попередньо оплаченого Товару, визначені ст. 693 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведені правові норми породжують на стороні Покупця дві правомочності, у випадку порушення Продавцем зобов'язань з поставки попередньо оплаченого Товару
вимагати виконання зобов'язання в натурі та передання оплаченого товару;
вимагати повернення суми попередньої оплати;
що реалізуються Покупцем на власний розсуд.
У відповідності з п. 5.3. Договору при не поставці товару згідно п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується повернути передплату за вимогою покупця за свій рахунок протягом 3х днів з дати надходження такої вимоги.
У зв'язку з невиконання відповідачем прийнятих ним за договором поставки № 0704-п від 07.04.2009р. зобов'язань, позивачем на адресу останнього 31.03.2011р. було направлено вимогу № 73 від 31.03.2011р. про повернення суми попередньої оплати в розмірі 1 719 650,00грн., факт направлення та отримання якої відповідачем підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим чеком та поштовим повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, згідно якого відповідач отримав означену претензію 02.04.2011р.
03.06.2011р. позивачем на адресу відповідача повторно направлено вимогу № 113 від 02.06.2011р. про повернення суми попередньої оплати, факт направлення та отримання якої відповідачем підтверджується долученим до матеріалів справи поштовим чеком, описом вкладення у цінний лист та поштовим повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, згідно якого відповідач отримав означену претензію 07.06.2011р.
Як зазначає позивач, на момент подання позову відповідач поставку попередньо оплаченого товару не здійснив, суму передплати не повернув.
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказів повернення позивачеві попередньої оплати на суму 1 719 650,00грн. відповідач не надав, позовні вимоги в цій частині визнав у повному обсязі.
Таким чином, на момент прийняття рішення обов'язок відповідача щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 1 719 650,00грн. залишився невиконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Факт порушення відповідачем умов договору поставки № 0704-п від 07.04.2009р. в частині передання товару та повернення суми попередньої оплати підтверджений матеріалами справи та ним не спростований
З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Технік Машинес Інтернешнл” м. Дніпропетровськ - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант-Агро” с. Новоалексіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технік Машинес Інтернешнл” м. Дніпропетровськ, суму попередньої оплати в розмірі 1 719 650,00грн., витрати за державним митом в сумі 17 196,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.
Суддя Морщагіна Н.С.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >