ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/115
08.07.11
За позовом
Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»
До
про
Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
зобов'язання зарахувати кошти у рахунок подальших платежів
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідача
Перевознікова І.С. - представник
Толста Н.О. - представник
Рішення прийнято 08.07.2011, оскільки 27.05.2011 та 21.06.2011 у судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Державне підприємство «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»28 531,91грн.
В ході розгляду справи представником позивача було подано уточнену позовну заву, в якій останній просив зарахувати кошти у розмірі 28 531, 91 грн. у рахунок подальших платежів Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»до Приватного акціонерного товариства «Київенерго».
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачем неправомірно здійснено нарахування вартості спожитої теплової енергії за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді в період з 01.12.2008 по 30.12.2008 року за тарифами, визначеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 р. № 1662, з 31.12.2008 р. по 05.02.2009 року -за тарифами, визначеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.12.2008 № 1780/1, з 06.02.2009 по 09.02.2009 - за тарифами, визначеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 05.02.2009 р. № 127., оскільки вказані розпорядження були скасовані Указами Президента України від 24.12.2008 № 1199/2008, від 03.02.2009 № 65/2009 та від 09.02.2009 № 76/2009 відповідно.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що згідно умов договору сторони повинні керуватись тарифами, затвердженими саме Київською міською державною адміністрацією, а також зазначає, що розрахунки за теплову енергію проводились згідно з тарифами, визначеними у зазначених вище розпорядженнях в рамках їх правової дії.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.02.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»укладено Договір № 810518 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору при виконанні його умов, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Питання про порядок визначення тарифів на теплову енергію регулюється Додатком № 3 до Договору, відповідно до якого розрахунки з «Абонентом»за відпущену теплову енергію «Енергопостачальною організацією»проводяться згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.1999 року № 47. (п. 1) Крім того, пунктом 3 Додатку № 3 до Договору передбачена можливість змінення тарифів в період дії Договору.
Відповідальність за правильність застосування тарифів та достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію «Абоненту»несе «Енергозберігаюча організація»(п. 6.1.3. Договору).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання»тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 01.12.2008 року по 09.02.2009 року відповідач постачав теплову енергію позивачу, вартість якої визначав на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1662, від 25.12.2008 № 1780/1 та від 05.02.2009 № 127.
До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що вироблялась відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007.
27.11.2008 Київською міською державною адміністрацією було прийнято розпорядження № 1662, згідно з яким розпорядження № 86 втрачало чинність, а з 1 грудня 2008 року встановлювались нові тарифи на теплову енергію. Проте останнє втратило чинність на підставі Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.12.2008 № 1780/1.
В подальшому, на підставі Розпорядження КМДА № 128 від 05.02.2009 Розпорядження від 25.12.2008 № 1780/1 втратило чинність, а тарифи на теплову енергію для категорії споживачів «інші споживачі»(до якої відноситься позивач), встановлювались Розпорядженням № 127 від 05.02.2009.
Проте, вище вказані розпорядження КМДА були скасовані Указами Президента України як такі, що суперечать Конституції та законам України (Розпорядження № 1662 від 27.11.2008 скасоване Указом Президента України від 24.02.2008 № 1199/2008, Розпорядження від 25.12.2008 № 1780/1 -Указом від 03.02.2009 № 65/2009, Розпорядження № 127 від 05.02.2009 -Указом від 09.02.2009 № 76/2009).
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з наведеного, у позивача відсутній обов'язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж відповідачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує позивача робити те, що не передбачено законодавством.
Тому в період з 01.12.2008 по 09.02.2009 мають застосовуватись тарифи на теплову енергію, які діяли до прийняття скасованих розпоряджень, а саме ті, які визначені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007.
За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення нарахування йому плати за теплову енергію, спожиту за період з 01.12.2008 року по 09.02.2009 року за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007.
Позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи з вимогою здійснити перерахунок плати за спожиту теплову енергію, а також акти звірки взаєморозрахунків. Проте, за результатом обміну листами відповідач наполягав на правильності застосованих ним тарифів та направив на адресу позивача повідомлення про повне припинення теплопостачання у зв'язку з наявністю заборгованості.
Розрахунок суми, яку позивач просить зарахувати в рахунок майбутніх платежів між сторонами, відповідачем не спростований. Тому вимоги про зарахування 28 531, 91 грн. (що становить різницю між сумою, обчисленою відповідачем за спожиту теплову енергію за спірними тарифами та сумою, нарахованою за розрахунками позивача з урахуванням фактично сплачених позивачем відповідачу коштів) в рахунок подальших платежів підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено 300,00 грн. державного мита, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 666 від 15.10.2010. Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на суму 28 531,91 грн. Таким чином, 14,68 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258” внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361).
Відповідно до вказаних змін, у господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита -за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів -за ставкою 236 грн.
Як вбачається з платіжного доручення № 668 від 10.10.2010 позивачем сплачено 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За таких обставин, зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79,00 грн. підлягають поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) зарахувати кошти у розмірі 28 531 (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 91 коп. у рахунок подальших платежів Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»(03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, буд. 7, ідентифікаційний код 03562649) за спожиту теплову енергію.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»(03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, буд. 7, ідентифікаційний код 03562649) 285 (двісті вісімдесят п'ять) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства праці та соціальної політики України»(03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, буд. 7, ідентифікаційний код 03562649) 14 (чотирнадцять) грн. 68 коп. надмірно сплаченого державного мита за подання позовної заяви та 79 (сімдесят дев'ять) грн. 00 коп. надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 14.07.2011