ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/21408.07.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,
за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м.Дніпропетровськ
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-КОМПАНІ», м.Київ
про: стягнення 22 071,88 грн.
за участю:
представника Позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю №б/н від 01.04.2011р.);
представника Відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-КОМПАНІ», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі: 20 932,61 грн. -основний борг, 3% річних -269,77 грн. та інфляційні нарахування у розмірі -869,50 грн., а всього -22 071,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу №23/07/09-1 від 01 січня 2009р.
03.06.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшли для залучення докази направлення Відповідачу Акту звіряння взаємних розрахунків.
В судовому засіданні 03.06.2011р. Позивач надав для залучення до матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.05.2011р., підписаний з боку Позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.07.2011р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.
Представник Позивача у судовому засіданні 08.07.2011р. підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Відповідач у судове засідання не з'являвся, доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджується відмітками про вручення на поштових повідомленнях, які містяться в матеріалах справи.
Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази та заслухавши в судовому засіданні представника Позивача, суд
01.11.2010 року між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №23/07/09-1 (надалі-Договір).
Відповідно п.1.2 Договору Продавець продає, а Покупець купує продукцію (надалі Товар) та здійснює оплату, згідно умов цього договору.
Згідно п.4.3 Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість конкретної поставки Товару, який замовлено Покупцем, не пізніше чим через 28 днів від дати отримання товару, згідно накладної чи/або рахунку-фактури на товар, без врахування дня відпуску товару.
Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2009 року (п.10.1. Договору).
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору не одна із сторін не повідомила про розірвання Договору він вважається дійсним на наступний рік (п.10.2 Договору).
На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 46008604 від 13.09.2010р. на суму 8508,00грн., видатковою накладною № 46011595 від 12.11.2010р. на суму 10594,80 грн., видатковою накладною № 46011949 від 22.11.2010р. на суму 2739,20 грн., видатковою накладною № 46012426 від 01.12.2010р. на суму 2694,40 грн.
Видаткова накладна № 46008604 від 13.09.2010р. на суму 8508,00грн. була частково оплачена на суму 3 603,79 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 3603,79 грн., в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 932,61 грн.
Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.03.2011р., який підписаний з боку обох сторін без заперечень та зауважень, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 20 932,61 грн.
Відповідач вказану заборгованість не оплатив у зв'язку з чим Позивач посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань з оплати продукції згідно умов Договору купівлі-продажу №23/07/09-1 від 01.01.2009р., Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
На виконання умов Договору, Позивач передав Відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 46008604 від 13.09.2010р. на суму 8508,00грн., видатковою накладною № 46011595 від 12.11.2010р. на суму 10594,80 грн., видатковою накладною № 46011949 від 22.11.2010р. на суму 2739,20 грн., видатковою накладною № 46012426 від 01.12.2010р. на суму 2694,40 грн.
Видаткова накладна № 46008604 від 13.09.2010р. на суму 8508,00грн. була частково оплачена на суму 3 603,79 грн.
Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 3603,79 грн., в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 932,61 грн.
Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.03.2011р., який підписаний з боку обох сторін без заперечень та зауважень, заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 20 932,61 грн.
Відповідач в порушення умов п.4.3. Договору заборгованість не оплатив.
Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 20 932,61 грн.
За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами підрядника, передбаченими ст.879 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, але й підтверджується підписаним з боку обох сторін Актом звіряння взаємних розрахунків, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в частині стягнення суми боргу у розмірі 20 932,61грн.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив: що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення до 05.05.2011р., не перевищує відповідний розміру, що може бути нарахований за цей період, а отже - підлягає стягненню у сумі 269,77 грн.
Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 869,50 грн. за період з моменту прострочення по 05.05.2011р., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 869,50 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м.Київ задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-КОМПАНІ», м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м.Київ суму основної заборгованості у розмірі 20 932,61 грн., 3% річних - 269,77грн. та інфляційні нарахування у розмірі -869,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІС-КОМПАНІ», м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЕРС», м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 220,72 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 08.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлений 13.07.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева