"03" серпня 2011 р. Справа № 23/302
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів :Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Колективного підприємства громадського харчування "Оброшино"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року
у справі за позовомКолективного підприємства громадського харчування "Оброшино"
до
третя особа1) Оброшинської сільської ради
2) Солонківського споживчого товариства
Львівське ОКП БТІ та ЕО
про
та за зустрічним позовом
до
про визнання частково недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства та визнання права власності
Солонківського споживчого товариства
1) Колективного підприємства громадського харчування "Оброшино"
2) Оброшинської сільської ради
3) Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки
визнання недійсними свідоцтв про право власності на будівлю продмагу з рестораном та визнання права власності на назначене майно
у листопаді 2007 року, Колективне підприємство громадського харчування "Оброшино" звернулось до господарського суду з позовом до Оброшинської сільської ради та Солонківського споживчого товариства про визнання за ним права власності на будинок ресторану "Золотий колос", який знаходиться за адресою: село Оброшино, вул. Грушевського, 2 та про визнання недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29.05.2003 року в частині приєднання КП громадського харчування "Оброшино" до Солонківського споживчого товариства.
Під час розгляду справи Солонківське споживче товариство звернулось до господарського суду зі зустрічним позовом до Колективного підприємства громадського харчування "Оброшино", Оброшинської сільської радита Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати недійсними свідоцтва про право власності КПГХ "Оброшино" на будинок ресторану "Золотий колос", що знаходиться за адресою: село Оброшино, вул. Грушевського, 2 та зобов'язати Львівське обласне державне комунальне БТІ скасувати запис в державному реєстрі нерухомого майна про реєстрацію права власності на цю будівлю за відповідачем та внести запис про реєстрацію нерухомого майна на спірну будівлю за ним.
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.12.2010 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов частково задоволено та а визнано за Солонківським споживчим товариством право власності на будівлю продмагу з рестораном "Золотий колос", яка знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський р-н, село Оброшино, вул. Грушевського, 2. Провадження у справі у решті зустрічних вимог припинено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року рішення місцевого господарського суду в частині первісного позову щодо відмови у визнанні недійсною постанови зборів уповноважених пайовиків Пустомитівського районного споживчого товариства від 29.05.2003 року про приєднання позивача до Солонківського споживчого товариства скасовано та постановлено нове рішення, яким первісний позов у цій частині задоволено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення оскаржено у касаційному порядку і ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року порушено касаційне провадження у справі, за скаргою позивача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення у частині відмови у задоволенні первісного позову щодо визнання за ним права власності на зазначене майно скасувати, прийнявши нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та при перегляді справи в апеляційному порядку, замовником будівництва спірного об'єкту, магазину з рестораном у с. Оброшино, прийнятого в експлуатацію державною приймальною комісією за актом від 29.05.1968 року, затвердженим рішенням виконкому Пустомитівської районної ради депутатів трудящих № 410 від 04.07.1968 року, є Пустомитівська райспоживспілка.
У 1997 році остання реорганізована та приєднана до Пустомитівського районного споживчого товариства, яке у свою чергу, за рішенням зборів уповноважених від 29.05.2003 року приєднано до Солонківського споживчого товариства.
Наведене дає підстави вважати, що висновок господарського суду першої інстанції та апеляційної інстанції про перехід права на майно попередніх юридичних осіб, їх прав та обов'язків до відповідача, є правильним, а судові рішення про визнання за ним права власності на спірне майно та відмову у визнанні права на це майно за позивачем у справі, якому воно не передавалось у встановленому законодавством порядку, законними і обґрунтованими.
У решті судові рішення не оскаржуються, висновки апеляційного господарського суду щодо неправомірності включення підприємства позивача до складу відповідача ґрунтуються на матеріалах справи, яким дана належна правова оцінка, а тому за таких обставин підстав для зміни чи скасування судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко