"17" серпня 2011 р. Справа № 5002-16/5788-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Коробенка Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 травня 2011 року у справі № 5002-16/5788-2010 за позовом Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” до обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив № 29” про спонукання укласти договір,
У листопаді 2010 року Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив № 29” про зобов'язання укласти договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення в редакції позивача.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2011 року (суддя М. Білоус), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 травня 2011 року, у позові відмовлено з мотивів недоведеності вимог.
Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 181, 187 Господарського кодексу України, статей 1, 19, 22, 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, статті 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, пункту 1.7 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 2 лютого 2009 року № 13 та прийняти нове рішення.
Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив № 29” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використав і представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 10 вересня 2010 року позивач, як виробник комунальних послуг, направив відповідачу проект договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення, якій відповідач не повернув.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що в запропонованому проекті договору відсутні достатні умови про предмет спору - дані про обсяги споживання - і суд позбавлений можливості спонукати відповідача укласти договір саме в такій редакції.
Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, господарський суд дійшов висновків, що укладання договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення не є обов'язковим для відповідача і за цієї обставини залишив у силі рішення місцевого господарського суду.
Згідно з приписами частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
За правилами статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Позивач не надав господарським судам доказів передачі членами обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив № 29” його правлінню повноважень забезпечувати споживачам надання послуг з водопостачання та водовідведення.
Пунктами 2 і 4 статті 19 Закону України “ Про житлово-комунальні послуги” визначено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець і виробник; особливими учасниками цих відносин є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем (пункти 1 і 2 статті 29 Закону України “ Про житлово-комунальні послуги”).
Отже, укладення договорів на послуги з водопостачання та водовідведення між виробником цих послуг та житлово-будівельним кооперативом можливе якщо останній самостійно здійснює функції балансоутримувача будинку чи управителя.
Статут кооперативу не доводить факту власності на будинок чи знаходження його на балансі кооперативу і за цієї обставини апеляційний господарський суд правомірно визнав необґрунтованими висновки місцевого господарського суду щодо прав і обов'язків відповідача.
За умов неподання позивачем доказів про те, що обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив № 29” є суб'єктом відносин у сфері питної води та питного водопостачання в контексті Законів України “Про питну воду та питне водопостачання” і “Про житлово-комунальні послуги”), господарський суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність обов'язку відповідача укладати спірний договір.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарським судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 лютого 2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 травня 2011 року у справі № 5002-16/5788-2010 залишити без змін, а касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” без задоволення.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяГ. П. Коробенко