"17" серпня 2011 р. Справа № 31/324
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Мирошниченка С.В.,
Демидової А.М.,
Хрипуна О.О.,
перевіривши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Фанери та плити"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р.
у справі№ 31/324 господарського суду м. Києва
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Фанери та плити"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Київ-Градобуд"
простягнення 7 607 025,41 грн.
Закрите акціонерне товариство "Фанери та плити" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 р. у справі № 31/324.
Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, прийшов до висновку про неможливість прийняття її до провадження, враховуючи наступне.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.
Згідно із підпунктами "а", "б" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в останній редакції від 01.01.2008 із заяв майнового характеру державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є майнова вимога -про стягнення з відповідача 7 607 025,41 грн., державне мито по якій, виходячи із приписів підпункту а) вказаного Декрету сплачується у максимальному розмірі, а саме: 25 500,00 грн., а тому, державне мито із касаційної скарги у даному випадку становить, виходячи із підпункту г) цього ж Декрету 12 750,00 грн.
В той же час, позивач, звертаючись до суду касаційної інстанції, наведеного вище не врахував і сплатив державне мито в меншому ніж потрібно розмірі, а саме, 12 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6213 від 11.07.2011 р., доданим до касаційної скарги.
Крім того, відповідно до пункту 11 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 (надалі Інструкція), до касаційних скарг додаються платіжні доручення на безготівкове перерахування державного мита або квитанції банку про сплату державного мита.
Відповідно до пункту 14 вказаної Інструкції, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення. У випадках, коли перерахування мита проводиться з рахунку вкладника, що знаходиться в кредитній установі, до документа, оплаченого митом, додається довідка, засвідчена підписом контролера і відтиском печатки кредитної установи. Відповідно до статті 6 Декрету, державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, зараховується до Державного бюджету України. Будь-які відомості про зарахування державного мита з касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Фанери та плити" до Державного бюджету України на платіжному документі, доданому до касаційної скарги, відсутні.
Таким чином, Закритим акціонерним товариством "Фанери та плити" державне мито сплачено не у встановленому порядку і розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржнику.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.
Головуючий суддя С.В. МИРОШНИЧЕНКО
Судді А.М. ДЕМИДОВА
О.О. ХРИПУН