"17" серпня 2011 р. Справа № 4/7-09-327(4-10-12/37-09-930)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівХрипуна О.О. (доповідача),
Жукової Л.В.
Розглянувши
касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на постанову
та рішенняОдеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011
господарського суду Одеської області від 11.02.2011
у справі
господарського суду№ 4/7-09-327(4-10-12/37-09-930)
Одеської області
за позовомДержавного підприємства "Енергоринок"
доВідкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"
про стягнення 7 768 769,03 грн.
за участю представників
позивачаБойко М.О.
відповідачаПаскаль Т.В.
Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" 3% річних, що нараховувалися за різні періоди на основний борг, який було стягнуто на користь позивача постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 по справі № 27-31/146-03-2842. Остаточні позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" заявлені про стягнення 5 700 285,96 грн. річних відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 22.12.2005 по 25.04.2006.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2011 (головуючий суддя Літвінов С.В., судді Аленін О.Ю., Лічман Л.В.) у позові ДП "Енергоринок відмовлено з огляду на пропуск строку позовної давності для пред'явлення додаткової вимоги, оскільки сплинув строк позовної давності для стягнення основного боргу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 (головуючий суддя Разюк Г.П., судді Колоколов С.І., Петров М.С.) рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2011 по справі №4/7-09-327(4-10-12/37-09-930) залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" - без задоволення з мотивів безпідставності нарахування позивачем 3% річних на заявлену суму у зв'язку із відсутністю прострочення з огляду розстрочку, встановлену постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 по справі № 27-31/146-03-2842.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 та рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2011, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема положень статей 526, 625 ЦК України.
Відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14.10.1998 між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є ДП "Енергоринок", та ДАЕК "Одесаобленерго", правонаступником якої є ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", був укладений договір купівлі-продажу електроенергії № 427/01, на умовах якого ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов'язалось продавати, а ДАЕК "Одесаобленерго" зобов'язалось купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до чинного законодавства.
Рішенням господарського суду Одеської області по справі № 27-31/146-03-2842 від 11.05.2005, частково зміненого постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006, позов ДП "Енергоринок" задоволено частково, стягнуто на користь ДП "Енергоринок" 766 760 595,27 грн. заборгованості за куплену електроенергію, що виникла у період з 01.04.2000 по 01.04.2003, 129 051 129,48 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.04.2000 по 31.01.2005, 59 848 339,32 грн. нарахувань 3 % річних за період з 15.04.2000 по 01.01.2005, 100 000 грн. пені за період 01.10.2002 по 01.04.2003, а також надано розстрочку виконання рішення суду строком на 480 місяців з щомісячною оплатою на користь ДП "Енергоринок" 1 991 229,91 грн., починаючи з 01.01.2007. Предметом даного спору є застосування до боржника встановленої частиною 2 ст. 625 ЦК України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обов'язковою умовою покладання на боржника передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідальності є прострочення сплати суми боргу.
Беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції встановлена відсутність прострочення боржником виконання грошового зобов'язання з огляду на порядок погашення заборгованості, встановлений постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 по справі № 27-31/146-03-2842, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для покладання на відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Згідно зі ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Викладені в скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, що виходить за межі компетенції касаційної інстанції, а отже колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 та рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2011 у справі №4/7-09-327(4-10-12/37-09-930) залишити без змін.
Головуючий суддяС.В.Мирошниченко
СуддіО.О.Хрипун
Л.В. Жукова