"17" серпня 2011 р. Справа № 11/144
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів :Остапенка М.І.,
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року
у справі за позовомПрокурора міста Харцизька в інтересах держави в особі Харцизької міської ради, комунальної установи "Центральна міська лікарня"
до
про відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку
стягнення коштів
у червні 2010 року, прокурор міста Харцизька звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Харцизької міської ради, комунальної установи "Центральна міська лікарня" з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку 60 843,45 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 42 від 19.12.2001 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.11.2010 року позов задоволено та постановлено про стягнення з відповідача на користь позивача 60 843,45 грн. боргу, 608,43 грн. на відшкодування державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржені в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 09.08.2011 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, яким відмовити у позові.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частково задоволенню, з огляду на наступне.
Обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві визначається ст. 24 Закону країни від 23.03.1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року № 1138 зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 989, послуги які надаються медичними закладами за договорами на медичне обслуговування з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, є платними.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, 19.12.2001 року укладено договір № 42, за умовами якого комунальна установа "Центральна міська лікарня" (виконавець) за дорученням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Харцизьку (замовник) зобов'язується забезпечувати медичним обслуговуванням потерпілих на виробництві у стаціонарних відділеннях й поліклініці лікарні у відповідності зі „Стандартами медичних технологій лікувально-діагностичного процесу”, які затвердженні наказом Мінздраву України від 27.07.1998р. №226 та згідно профілю медичного закладу.
Пунктами 3.1 та 3.2 цього договору передбачено, що замовник відшкодовує виконавцю витрати на медичну допомогу по кожному страховому випадку, у тому числі при прогресуванні чи загостренні захворювання, яке обумовило страховим випадком, а також на проведення медичної реабілітації потерпілих. Вартість медичних послуг, наданих потерпілим згідно із договором, визначається на підставі калькуляцій (витрати медикаментів на лікування хворого та комунальні послуги та інше) виконавця на відповідні види медичної допомоги.
На виконання умов договору № 42 від 19.12.2001 року, чинного на час виникнення спірних відносин, у період з липня 2007 року по серпень 2009 року медичною установою надано медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків на виробництві на загальну суму 60 843,45 грн., яка у порушення взятих на себе зобов'язань відповідачем не оплачена, а тому з огляду на те, що доводами касаційної скарги відповідача обсяги його відповідальності не спростовуються, висновки суду про встановлені обставини відповідають матеріалам справи, правові висновки є правильними, підстав для скасування судових рішень про задоволення позову та стягнення на користь комунальної установи "Центральна міська лікарня" 60 843,45 грн. за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
В той же час, враховуючи, що згідно п. 30, п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сторони звільнені від сплати мита, підстав для його стягнення до державного бюджету з відповідача не було, а тому судові рішення у цій частині підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року у частині стягнення до бюджету 844,43 грн. судових витрат скасувати.
У решті рішення господарського суду Донецької області від 24.11.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 року залишити без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко