"17" серпня 2011 р. Справа № 2/5025/492/11
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Коробенка Г.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” на рішення господарського суду Хмельницької області від 13 квітня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року у справі № 2/5025/492/11 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” про стягнення 313 786 грн. 50 коп.,
У березні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” про стягнення суми боргу - 250 040 грн., пені - 19 218 грн. 83 коп., штрафу - 25 004 грн. та 19 523 грн. 67 коп. процентів за користування чужими коштами з підстав неналежного виконання договору поставки (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність у продавця ліцензії на здійснення торгівлі пестицидами та агрохімікатами, а також можливість проведення розрахунків між сторонами в іншій формі.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13 квітня 2011 року (суддя Т. Дячук), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року, позов задоволено.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” просить судові рішення скасувати з підстав порушення господарськими судами статті 11 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 9 Закону України “Про пестициди і агрохімікатами”, пункту 1.4. Ліцензійних умов, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства аграрної політики України від 1 лютого 2006 року № 9/30, статті 83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 6 квітня 2010 року сторони уклали договір поставки, на умовах якого позивач передав гербіциди та засоби захисту сільськогосподарських культур на загальну суму 250 040 грн., вартість яких відповідач не сплатив.
За правилами частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За обставин невиконання відповідачем грошових зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу.
За обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарські суди, на підставі пунктів 7.3 і 7.4 договору, статей 230, 231 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення пені та штрафу.
Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже господарські суди на підставі пункту 7.4 договору дійшли обґрунтованого висновку про стягнення 19 523 грн. 67 коп. процентів за користування чужими коштами.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги, у тому числі щодо погодження сторонами інших ніж грошові форм розрахунків, а право на торгівлю пестицидами та агрохімікатами позивач підтвердив ліцензією серії НОМЕР_1 від 16 липня 2007 року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Хмельницької області від 13 квітня 2011 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року у справі № 2/5025/492/11залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
СуддяІ. М. Васищак
СуддяГ. П. Коробенко