"15" серпня 2011 р. Справа № 53/332-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Кота О.В.
Іванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
на рішення
та постановуГосподарського суду Харківської області від 12.11.2008
Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2009
у справі№ 53/332-08 Господарського суду Харківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ікс-тар"
до відповідача:Харківської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство оборони України
провизнання права власності
за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: не з'явилися
третьої особи: не з'явилися
прокуратури: Рубан Д.В., прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 59 від 08.04.2008
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.11.2008 у справі №53/332-08 (суддя Прохоров С.А.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікс-тар" задоволено, визнано за ТОВ "Ікс-тар" право власності на нерухоме майно, розташоване на території військового містечка №314 (м. Харків, с. Помірки, 27), яке підпадає під пляму забудови, а саме на: нежитлову будівлю літ. "А-1", загальною площею 70,4 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Е-1", загальною площею 433,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Г-1", загальною площею 224,9 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Л-1", загальною площею 231,1 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Ж-1", загальною площею 344,0 кв.м., нежитлову будівлю літ. "И-1", загальною площею 57,3 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 99,1 кв.м., нежитлову будівлю літ. "П-1", загальною площею 99,1 кв.м., нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 121,0 кв.м., що розташовані по вул. Тульській, 20 та нежитлову будівлю літ: "К-1", загальною площею 10,3кв.м., нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 137,2 кв.м, що розташовані в с. Помірки у м. Харкові.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 у цій справі (колегія суддів у складі: Шепітько І.І. - головуючий, судді Камишева Л.М., Лакіза В.В.) рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2008 у справі № 53/332-08 в частині визнання за ТОВ "Ікс-тар" права власності на нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 137,2 кв.м, розташовану в с.Помірки у м. Харкові та нежитлову будівлю літ. "П-1", загальною площею 99,1 кв.м., розташовану по вул. Тульській, 20 скасовано, прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову в частині визнання за ТОВ "Ікс-тар" права власності на нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 137,2 кв.м, розташовану в с. Помірки у м. Харкові та нежитлову будівлю літ. "П-1", загальною площею 99,1 кв.м., розташовану по вул. Тульській, 20, відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду Харківської області залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції до Вищого господарського суду України звернувся Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.11.2008 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 у цій справі; направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В касаційній скарзі Заступник військового прокурора Центрального регіону України вказав на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 328 Цивільного кодексу України щодо набуття позивачем права власності на підставі правочину. Також, прокурор зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про повне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 26.08.2005 № 58 та додаткової угоди від 29.12.2006 № 1/58СПЗ.
Заступник військового прокурора Центрального регіону України та сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак сторони не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Міністерства оборони України № 477 від 05.08.2005 року вирішено безоплатно вилучити з балансу Харківського університету Повітряних Сил Збройних Сил України і передати в якості наділення основними фондами на баланс Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України фонди військового містечка №134 (с. Помірки, 27 Харківської області) відповідно до переліку (додаток до Наказу Міністерства оборони України № 477 від 05.08.2005 року).
Згідно Акту приймання - передачі від 14.10.2005 та на виконання Наказу Міністерства оборони України № 477 від 05.08.2005, Харківський університет Повітряних Сил Збройних Сил України передав, а Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України прийняло військове містечко №134, розташоване за адресою: м. Харків, с. Помірки, 27 згідно з додатками 1, 2, 3 цього Акту.
26.08.2005 між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (замовником) та ТОВ "Компанія "Парітет" (пайовиком) укладено Договір на пайову участь у будівництві житла № 58, затверджений директором Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України.
22.05.2006 між ТОВ "Компанія "Парітет" та ТОВ "Ікс-тар" підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого ТОВ "Компанія "Парітет" передало, а ТОВ "Ікс-тар" прийняло майнові та немайнові права та обов'язки "Пайовика" за договором на пайову участь у будівництві № 58 від 26.08.2005, укладеного зі Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України.
29.12.2006 між Міністерством оборони України, Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, ТОВ "Компанія "Парітет", ТОВ "Ікс-тар" укладено додаткову угоду № 1/58 СПЗ до Договору від 26.08.2005 №58, згідно якої та відповідно до наказу Міністра оборони України №772 від 28.12.2005 року, сторони прийняли рішення про заміну "Замовника" по Договору зі Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на Міністерство оборони України. Крім того, у зв'язку з реорганізацією ТОВ "Компанія "Парітет", шляхом виділу із його складу ТОВ "Ікс-тар" та тим, що усі права та обов'язки "Пайовика" за Договором № 58 від 26 серпня 2005 року на пайову участь у будівництві житла, згідно розподільчого балансу та акта приймання-передачі від 22.05.2006 перейшли до ТОВ "Ікс-тар", сторони погодили, що до ТОВ "Ікс-тар" перейшли усі права та обов'язки "Пайовика" згідно Договору № 58 від 26.08.2005 року на пайову участь у будівництві житла (пункт 2 Додаткової угоди № 1/58 СПЗ до Договору від 26.08.2005 №58).
Як вбачається з Договору № 58 від 26.08.2005, предметом його є будівництво "Об'єкта" - групи житлових будинків з об'єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного та адміністративного призначення, загальною площею житла 5360 кв.м згідно з проектно-кошторисною документацією на земельній ділянці загальною площею 6,3 га в/м № 134 у с. Помірки у місті Харкові (п.2.1.1 Договору). Згідно з пунктом 2.1.3 цього Договору, з метою прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом "Пайовик", відповідно до звернень "Замовника", має право надати "Замовнику" в межах належної останньому, відповідно до результатів будівництва "Об'єкту", з рахунку частки загальної площі квартир відповідно п.3.2.1 Договору, квартири в закінчених будівництвом будинках в інших, ніж місто Харків, регіонах України. Пунктом 3.2.1 Договору від 26.08.2005 №58, сторони погодили, що у разі отримання "Замовником" житла, всі права "Замовника", передбачені Договором, переходять до "Пайовика".
У пункті 3 Додаткової угоди № 1/58 СП3 від 29.12.2006 зазначено, що відповідно до пункту 2.1.3 Договору та з метою скорочення термінів забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, сторони погодили, що ТОВ " Ікс-тар" проводить достроковий розрахунок за своїм зобов'язанням, шляхом передачі Міністерству оборони України 1338,01 кв.м. житла, за адресою: Черкаська область, м. Канів у термін до 31 грудня 2006 року, відповідно до адресного переліку квартир, зазначеному у Додатку № 1 до угоди. Пунктом 4 Додаткової угоди сторони погодили, що у разі виконання ТОВ "Ікс-тар" своїх обов'язків за цією Додатковою угодою щодо передачі загальної площі житла та реєстрації права власності, Міністерство оборони України надає згоду на припинення права користування земельною ділянкою площею 6,3 га військового містечка № 134 у с. Помірки,27 (м. Харків).
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно Акту від 24.01.2007 та Акту передачі квартир під заселення від 29.12.2006, на виконання умов Договору № 58 від 26.08.2005 та додаткової угоди №1/58 СПЗ від 29.12.2006 року, Міністерству оборони України передано 19 квартир, загальною площею 1338,01 кв.м, що розташовані за адресою: Черкаська обл. м. Канів, вул. Леніна, буд. 200. Вказані акти підписані уповноваженими представниками ТОВ "Тіара", ТОВ "Ікс-тар", Міністерства оборони України та скріплені печатками. Згідно листа Міністерства оборони України № 248/2/б/573 від 15.03.2007 року та виписки з рахунку № 35227031003192 за 06.03.2007 року, Департаментом фінансів Міністерства оборони України здійснено заходи щодо зарахування до доходної та видаткової частини Державного бюджету України коштів, еквівалентних вартості безоплатно отриманих квартир.
Враховуючи виконання умов Договору № 58 від 26.08.2005 року та згідно з пунктом 3.2.1. Договору всі права "Замовника" Міністерства оборони України, передбачені Договором перейшли до "Пайовика" ТОВ "Ікс-тар".
За умовами Договору, "Замовник" прийняв на себе зобов'язання провести приведення земельної ділянки у стан, придатний до початку будівництва та виконання "Пайовиком" своїх зобов'язань по цьому Договору, а саме: здійснити списання будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці, яка підлягає забудові; здійснити знос списаних будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці, яка підлягає забудові.
В подальшому, як встановлено судами, згідно листа Міністерства оборони України № 248 від 25.05.2007, Директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України, у зв'язку з виконанням інвестором умов щодо дострокового розрахунку, згідно Договору №58, надано згоду на передачу списаних будівель і споруд в/м № 134, за адресою: м. Харків, сел. Помірки, 27 "Пайовику" ТОВ "Ікс-тар" для подальшого розбирання, охорони та звернення до Харківської міської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії "Землі оборони" в категорію "Землі громадської та житлової забудови" (враховуючи рішення Міністра оборони України № 2688 від 31.10.06р. та його звернення до Харківської міської ради з листом №220/4372 від 03.11.2006р.).
Відповідно до реєстру актів на списання будівель, споруд військового містечка №134, від 05.04.2006, підписаного Директором Департаменту будівництва Міністерства оборони України Ісаєнко Д.В., Начальником Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Ліманським С.А. та затвердженого Заступником Міністра оборони України Кредісовим В.А., існуючі на вказаній земельній ділянці будівлі та споруди були списані.
В постанові суду апеляційної інстанції також зазначено, що згідно довідки КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 06.02.2009 року, нежитлові будівлі, на які позивач просить визнати право власності: літ. "А-1", загальною площею 70,4 кв.м., літ. "Е-1", загальною площею 433,9 кв.м., Літ. "Г-1", загальною площею 224,9 кв.м., літ. "Л-1", загальною площею 231,1 кв.м., літ. "Ж-1", загальною площею 344,0 кв.м., Літ. "И-1", загальною площею 57,3 кв.м., Літ. "Б-1", загальною площею 99,1 кв.м., Літ. "П-1", загальною площею 99,1кв.м., Літ. "Д-1", загально площею 121,0 кв.м., що розташовані по вул. Тульській, 20 (колишні Помірки) та літ: "К-1", загальною площею 10,3 кв.м., літ. "Д-1", загальною площею 137,2 кв.м., що розташовані в с. Помірки у м. Харкові відповідають об'єктам, переліченим у реєстрі актів на списання будівель, споруд військового містечка № 134.
Рішенням 16 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 21.11.2007 №237/07 позивачу надано згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 6,3га в с. Помірки, 27 для будівництва та подальшої експлуатації багатофункціонального комплексу, а також попереджено, що земельна ділянка за вказаною адресою буде надана окремим рішенням у встановленому порядку, тільки після вирішення усіх питань з власниками та користувачами земельних ділянок, будівель та споруд, що знаходяться в межах майданчика для проектування та будівництва об'єкту.
Матеріалами справи, а також поясненнями представника Міністерства оборони України підтверджено та судами встановлено, що позивач повністю виконав умови Договору № 58 від 26.08.2005 року, внаслідок чого Міністерством оборони України були списані будівлі (споруди) військового містечка №134, відповідно до реєстру від 05.04.2006, які знаходяться на земельній ділянці в с. Помірки, 27 та підпадають під забудову.
Згідно з пункту 2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 319 Цивільного кодексу України лише власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено набуття права власності зокрема із правочинів.
Втім, судом апеляційної інстанції мотивовано зазначено про те, що позивач не будував об'єкти нерухомості на земельній ділянці в с. Помірки, 27, а набув право володіння, користування та розпорядження ними на підставі виконання умов договору № 58 від 26.08.2005 року. Міністерство оборони України, укладаючи Договір № 58 від 26.08.2005 року з додатковими угодами до нього висловило своє волевиявлення щодо спірного майна, а саме щодо передачі списаних будівель і споруд в/м № 134, за адресою: м. Харків, сел. Помірки, 27, позивачу для подальшого розбирання, охорони та звернення до Харківської міської ради щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.
Встановивши, що відповідно до умов договору № 58 від 26.08.2005 року позивач отримав право вчиняти відповідні дії щодо розпорядження, користування та володіння спірним майном, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині про визнання права за позивачем на нежитлові будівлі літ. "А-1", загальною площею 70,4 кв.м., літ. "Е-1", загальною площею 433,9 кв.м., літ. "Г-1", загальною площею 224,9 кв.м., літ. "Л-1", загальною площею 231,1 кв.м., літ. "Ж-1", загальною площею 344,0 кв.м, Літ. "И-1", загальною площею 57,3 кв.м, Літ. "Б-1", загальною площею 99,1 кв.м., Літ. "Д-1", загальною площею 121,0 кв.м., що розташовані по вул. Тульській, 20 (колишні Помірки) та літ: "К-1", загальною площею 10,3кв.м, що розташовані в с. Помірки у м. Харкові.
Проте, переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про визнання за ним права власності на нежитлову будівлю літ. "Д-1", загальною площею 137,2 кв.м. розташовану в с. Помірки у м. Харкові та нежитлову будівлю літ. "П-1", загальною площею 99,1кв.м розташовану по вул. Тульській, 20, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог в силу статті 33 ГПК України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що вищезазначені висновки суду апеляційної інстанції зроблені з дотриманням вимог ст.ст. 43, 47, 43, ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства під час розгляду справи.
Доводи Заступника військового прокурора Центрального регіону України, викладені в касаційній скарзі, щодо невірного застосування судами положень статті 328 Цивільного кодексу України не беруться судом до уваги, з огляду на те, що положеннями цієї норми визначені загальні підстави набуття права власності, в тому числі, яке виникає за волею попереднього власника. Більш того, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позивач набув право володіння, користування та розпорядження об'єктами нерухомості на підставі виконання умов договору від 26.08.2005 № 58.
Посилання Заступника військового прокурора Центрального регіону України на неправомірність висновку про повне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором від 26.08.2005 №58 та додаткової угоди від 29.12.2006 № 1/58СПЗ спростовуються матеріалами справи та доказами, які були досліджені під час розгляду цієї справи та правомірно взяті судами попередніх інстанцій до уваги, в силу статті 34 ГПК України. Суд касаційної інстанції зауважує на тому, що існування акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Міністерства оборони України за 2009 рік та завершений звітний період 2010 року від 09.08.2010 № 08-21/44 не може бути підставою для скасування судових рішень у цій справі, які були винесенні до існування цього доказу, оскільки в силу частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Колегія суддів звертає увагу на те, що прокурор не позбавлений права звернутися до суду із окремим позовом з метою захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України внаслідок неналежного виконання позивачем умов Договору та додаткової угоди до нього, або враховуючи існування обставин, на які посилається прокурор в касаційній скарзі та про які стало відомо після винесення судових рішень у цій справі, на здійснення дій відповідно до вимог згідно розділу ХІІІ ГПК України.
Відповідно до п. 1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
1.Касаційну скаргу Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2009 у справі № 53/332-08 залишити без змін.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: Л. Іванова
С. Шевчук