"17" серпня 2011 р. Справа № 10/428
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддівМачульського Г.М.,
Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від26.05.2011р.
у справі№10/428
Господарського судуміста Києва
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ПЗУ Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна"
третя особаВідкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія"Оранта"
простягнення у порядку регресу страхового відшкодування, -
Звернувшись у суд з даним позовом, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі позивач) просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт-Україна" (далі відповідач) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 13298,63 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сплативши страхове відшкодування страхувальнику отримав право вимоги з особи, яка має відповідати за наслідки дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2011р. (суддя Котков О.В.) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Іваненко Я.Л.) рішення суду першої інстанції частково скасовано, резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції: позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 255,00 грн. франшизи, в іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі третя особа просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування та порушення апеляційним судом норм матеріального права.
Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
Учасники судового процесу не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.
Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за договором страхування транспортних засобів №021.31108.3001 від 16.07.2007 року ПАТ "СК "ПЗУ Україна" застраховано автомобіль Фольксваген "Джетта", державний номер НОМЕР_1, страхувальником за договором є ОСОБА_1.
Згідно договору №02-03-12/70 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.02.2007 року цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, завдану за участю автомобіля "ЗАЗ 110557", державний номер НОМЕР_2, була застрахована в ВАТ НАСК "Оранта".
10.08.2007р. близько 11 год. 30 хв. по пр-ті. Науки, 8 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля ЗАЗ "110557", державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "Еліт-Україна", під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Фольксваген "Джетта", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, яким він і керував.
В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю Фольксваген "Джетта", державний номер НОМЕР_1 були завдані механічні пошкодження.
В той же день 10.08.2007р. власник автомобіля Фольксваген "Джетта" -ОСОБА_1 повідомив страховика про ДТП.
Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження №981 від 30.08.2007р., складеного суб'єктом оціночної діяльності -ОСОБА_3 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №3817/05 від 06.07.2005р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля марки Фольксваген "Джетта" в результаті його пошкодження при ДТП складає 14177,74 грн.
ВАТ "СК "ПЗУ Україна", правонаступником якого є ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", як страховик, виплатило власнику пошкодженого автомобіля Фольксваген "Джетта", відповідно до умов укладеного з ним договору страхування транспортних засобів №021.31108.3001 від 16.07.2007р. на підставі страхових актів №021.31108.3001.1.01.01 від 11.09.2007р. та №021.31108.3001.1.01.02 від 05.11.2007р. суму страхового відшкодування у розмірі 13298,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №22625 від 13.09.2007р. та №26560 від 08.11.2007р.
Таким чином, загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 13298,63 грн.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 29.08.2007р. у адміністративній справі №3-30663/07 водія автомобіля ЗАЗ "110557"-ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні ДТП 10.08.2007р. внаслідок порушення пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України з призначенням адміністративного стягнення.
Враховуючи, що автомобіль ЗАЗ "110557", яким спричинено ДТП 10.08.2007р. належить ТОВ "Еліт-Україна, а водій Баран В.П. є працівником товариства, позивач направив відповідачу вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу за №27711-12/ДППР від 25.12.2009р., останній відповіді на вимогу не надав, виплату не здійснив.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про страхування" до позивача в межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке потерпілий мав до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та відмовляючи частково у позовних вимогах, своє рішення мотивував тим, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована третьою особою, яка і повинна здійснити відшкодування витрат позивача, а відповідач повинен відшкодувати витрати позивача лише в межах встановленої договором страхування цивільної відповідальності франшизи.
Підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні виходячи з наступного.
У касаційній скарзі як на підставу своїх вимог особа, що її подала, посилається на порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та статей 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1) Згідно статті 1172 цього кодексу юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч.1). Статтею 1191 вказаного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Положеннями п. 1 ч. 1 статті 1188 наведеного кодексу визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Пунктом 37.4 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані Зеленому Петру Гавриловичу збитки, у даному випадку є Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та ТОВ "Еліт-Україна відповідно до вимог статті 1188 Цивільного кодексу України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" як страховиком.
З огляду на викладене до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" ПЗУ Україна" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" як особи, відповідальної за завдані збитки.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.11.2008р. зі справи №11/406-07 Господарського суду Київської області, постановах Вищого господарського суду України від 05.07.2010р. зі справи N 41/676, від 02.02.2010р. зі справи №25/54 Господарського суду Донецької області, від 11.11.2010р. зі справи 28/32-10-976 Господарського суду Одеської області, від 05.10.2010р. зі справи №10/78 Господарського суду Донецької області, від 13.04.2011р. зі справи Господарського суду міста Києва №20/309.
Відтак, суд касаційної інстанції вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2011р. у справі №10/428 Господарського суду міста Києва - без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.М. Мачульський
О.В. Муравйов