"16" серпня 2011 р. Справа № 11/1604
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.,
суддівІванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши
касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Житомирській області
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року
у справі№ 11/1604 господарського суду Житомирської області
за позовомДержавної екологічної інспекції в Житомирській області
доДержавного підприємства "Бердичівське лісове господарство"
простягнення 114 692,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 дов. від 04.01.2011
від відповідача: ОСОБА_2 дов. від 15.08.2011, ОСОБА_3 дов. від 15.08.2011
У грудні 2010 року Державна екологічна інспекція в Житомирській області звернулась до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" про стягнення 114 692,50 грн. шкоди, заподіяної лісу порушенням природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в результаті проведення перевірки Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" було встановлено факт порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 03.02.2011 року (суддя Маріщенко Л.О.) позов задоволено.
Стягнуто з Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" 114 692,50 грн. шкоди та судові витрати.
Рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року (судді: Мельник О.В. -головуючий, Огороднік К.М., Коломис В.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення.
В позові відмовлено.
Скасовуючи рішення господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційна інстанція виходила з того, що позивачем належним чином не доведено наявності правопорушення та вини відповідача.
В касаційній скарзі Державна екологічна інспекція в Житомирській області просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 04.06.2010 року держінспекторами Державної екологічної інспекції в Житомирській області було складено акт за результатами планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної на Державному підприємстві "Бердичівське лісове господарство".
В даному акті встановлено, що на території Чорнолозького лісництва виявлено - незаконно зрубані 6 дерев породи сосна звичайна, 1 дерево породи клен, 13 дерев породи черешня, 1 дерево породи ялина звичайна, 4 дерева породи ялина звичайна та дуб звичайний, 2 дерева породи осика та дуб звичайний, 2 дерева породи черешня та дуб звичайний, виявлено пошкодження двох дерев до ступеня неприпинення росту породи дуб звичайний та ялина звичайна. На території Любарського лісництва - незаконно зрубані 16 дерев породи граб та дуб звичайний, пошкодження до ступеня неприпинення росту 4 дерева породи ялина звичайна та вільха чорна, 4 дерева породи граб звичайний, 2 дерева породи сосна звичайна; на території Гвоздяренського лісництва незаконно зрубано - 5 вітрових дерев породи сосна звичайна та 1 дерево породи граб звичайний, 1 дерево породи сосна звичайна, виявлено пошкодження до ступеня припинення росту 9 дерев породи граб звичайний та 1 дерево породи дуб звичайний. На території Романівського лісництва - виявлено незаконно зрубані 11 дерев породи горіх, граб, вільха чорна та дуб звичайний, 9 дерев породи вільха чорна, липа, осика та граб звичайний, виявлено пошкодження двох дерев до ступеня неприпинення росту породи дуб звичайний та липа. Богданівське лісництво - пошкодження до ступеня припинення росту 5 дерев породи граб звичайний та липа, 4 дерева породи граб звичайний та липа, 1 дерево породи дуб звичайний, 2 дерева породи ялина звичайна та вільха чорна. Чуднівське лісництво - виявлено пошкодження 2 дерев до ступеня неприпинення росту породи ялина звичайна та дуб звичайний.
Також встановлено, що Богданівське, Гвоздяренське, Любарське, Миропільське, Романівське, Чорнолозьке та Чуднівське лісництва входять до складу Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство".
На підставі проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією в Житомирській області було проведено розрахунок шкоди, заподіяної лісовому господарству, загальний розмір якої становить 114 692,50 грн.
30.06.2010 року інспекція направила Державному підприємству "Бердичівське лісове господарство" претензію, у якій просила відшкодувати завдану шкоду,однак останній залишив її без розгляду.
Скасовуючи рішення місцевого суду про задоволення позову, яке було мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що в акті перевірки від 04.06.2010 року в порушення норм Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року, не вказано дати початку та закінчення перевірки, до нього не додано запротокольованого та відображеного на схемі, плані ділянки конкретного місця, обставин та суті виявленого порушення природоохоронного законодавства. Крім того, апеляційний господарський суд звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні письмові докази (оформлені належним чином акти, протоколи вимірювань, порівняльні таблиці, графіки, схеми, тощо) щодо порядку замірів перевіреної ділянки відповідними засобами вимірювальної техніки. У польових перелікових відомостях, які є додатками до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.06.2010 року, також не вказано порядок та спосіб визначення діаметрів пнів у корі та категорій придатності дерев.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач не надав жодного належного доказу того, що порубка дерев, щодо яких виник спір, та пошкодження їх росту, мали місце за межами границь відведених для вирубки дерев ділянок та вчинені саме відповідачем.
Однак, з такими висновками апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до вищезгаданого Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, акт перевірки -це документ, який є, зокрема, носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання.
У даному акті встановлено, а апеляційним судом не спростовано факт правопорушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до приписів ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно зі ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
Частиною 2 статті 40 Закону України "Про рослинний світ" унормовано, що відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Судом апеляційної інстанції не було враховано, що відповідно до ст. 63 Лісового Кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Стаття 64 Лісового кодексу України встановлює, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відмовляючи у позові з підстав, що позивачем не доведено вину відповідача, апеляційний господарський суд не звернув увагу на норми ч.2 ст. 1166 ЦК України, в якій вказано, що особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що шкоду завдано не з його вини, або ж у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Однак, судами ці обставини не досліджувались.
Крім того, як вбачається з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 04.06.2010 року, за результатами перевірки було притягнуто до адміністративної відповідальності 10 посадових осіб за ст.ст. 48, 64, 65, 78, 82, 82-1, 82-5 КУпАП. Проте і даний факт судами був залишений поза увагою.
Також не можна погодитись з рішенням місцевого господарського суду про задоволення позову, оскільки ним не було досліджено всіх обставин справи, які б давали йому можливість задовольняти позовні вимоги.
В порушення вимог ст. 34, 36, 38 Господарського процесуального кодексу України суди не витребували та не дослідили належні та допустимі докази на підтвердження фактів, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Відповідно ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи постанови апеляційного господарських судів є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи викладене, постановлені судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно усунути допущені недоліки, з'ясувати всі обставини справи, витребувавши та дослідивши певні документи на підтвердження обставин, що мають значення у справі, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та винести законне обґрунтоване рішення суду.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Житомирській області задовольнити частково.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року та рішення господарського суду Житомирської області від 03.02.2011 року у справі № 11/1604 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий Н. Кочерова
Судді Л. Іванова
С. Шевчук