"15" серпня 2011 р. Справа № 2-8/6626-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовка І.В., Гончарука П.А., Остапенка М.І.,
розглянувши касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року у справі № 2-8/6626-2008 за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" до дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Місхор" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпофоздоровниця" про спонукання укласти договір,
Подана касаційна скарга Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів.
Таким чином, державне мито із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок № 31113095700007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 "Державне мито, не віднесене до інших категорій";
Символ звітності банку (095).
У доданому до касаційної скарги платіжному дорученні від 24.06.2011 року № 378 зазначено Банк одержувача: ГУ ДК у м. Севастополі, одержувачем вказано "Госбюджет по Ленинскому р-ну г.Севастополя" та інші реквізити не відповідають платіжним реквізитам, встановленим Державним казначейством України для зарахування державного мита у Державний бюджет України з касаційних скарг, які розглядаються у Вищому господарському суді України.
Отже, додане платіжне доручення не можна вважати належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно з приписами ст. 51, ч. 3 ст. 105 ГПК України останнім днем для подання касаційної скарги в даному випадку було 29.06.2011 року (середа).
Позивач в порушення вимог статті 110 ГПК України звернувся до суду з касаційною скаргою 01.07.2011 року (згідно з поштовою відміткою на конверті), тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись статтею 46, п.п. 4 і 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 року повернути без розгляду.
Судді І.Вовк
П.Гончарук
М.Остапенко