"15" серпня 2011 р. Справа № з-16/72
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоКота О.В.
суддівШевчук С.Р.
Іванової Л.Б.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011р.
у справі№ з-16/72 господарського суду Івано-Франківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс"
доІвано-Франківської міської ради
за участюпрокуратури міста Івано-Франківська
проукладення договору оренди земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з'явились
- відповідача: не з'явились
- прокуратури: Громадський С.О.
В червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про укладення договору оренди земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку, в редакції позивача.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.08.2010р. (суддя Калашник В.О.) у справі №з-16/72 позов задоволено. Зобов'язано укласти договір оренди земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку, розташованої по вул. Горбачевського, поруч буд.№40 в м.Івано-Франківську, між Івано-Франківською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю"Карпати-Сервіс" на умовах, запропонованій позивачем.
Судове рішення мотивоване тим, що проект відведення ТзОВ "Карпати-Сервіс" спірної земельної ділянки та оформлені в зв'язку з цим документи відповідають вимогам чинного земельного законодавства України, тому законні підстави для відмови у наданні земельної ділянки в оренду позивачу відсутні, а залишення Івано-Франківською міською радою без належного розгляду в установлені строки клопотання позивача є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011р. (головуючий Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) у справі №з-16/72 вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.
Судове рішення мотивоване відсутністю відповідного рішення відповідача про надання в оренду спірної земельної ділянки позивачу та відсутністю такого способу захисту -визнати матеріали достатніми для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди землі.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 20.02.2007р. було прийнято рішення № 98 "Про матеріали управління архітектури і містобудування виконкому міської ради", яким ТзОВ "Карпати-Сервіс" дозволено проведення проектно-пошукових робіт для будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Горбачевського, поруч будинку №40.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.01.2008р. у справі № 9/429 за позовом ТзОВ "Карпати-Сервіс"до Івано-Франківської міської ради про спонукання до надання дозволу, яким задоволено позовні вимоги, а саме суд визнано затвердженими матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею, 0.35 га, та надав дозвіл ТзОВ "Карпати-Сервіс"на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Горбачевського, поруч будинку №40. Дане рішення набрало законної сили.
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що на замовлення позивача виконано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який був погоджений з Івано-Франківською санітарно-епідеміологічною станцією (висновок №45 від 18.06.2008р.)., Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області (висновок №07-10/3839 від19.06.2008р.), Управлінням архітектури і містобудування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (висновок№2/3-3/422 від 06.03.2008р.), Управлінням земельних ресурсів м. Івано-Франківська (висновок №03-04-04/672 від 27.05.2008р.),Управлінням культури ОДА (висновок №61 від 10.06.2008р.).
Після виконання всіх вищезазначених дій позивач, 22.10.2008р., керуючись ст.118, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 4,7 Закону України "Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності" подав через Дозвільний центр до Івано-Франківської міської ради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.35 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Горбачевського, поруч будинку №40, що в м. Івано-Франківську, а також подано проект договору орендної ділянки, який містив всі істотні умови для даного виду договорів. Проект договору розроблений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004р.
Приписами ст.ст. 13, 41 Конституції України визначено, що від імені українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-Ш (із змінами та доповненнями) визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч. 1, 2. 5 ст.116 ЗК України).
Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону.
В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Враховуючи те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній, або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу надати в користування земельну ділянку на підставі договору оренди за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту. Недотримання ж радою вимог земельного законодавства та неприйняття нею рішення не може бути підставою для порушення судами земельного законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Івано-Франківською міською радою не приймалось рішення про надання або про відмову в наданні в оренду спірної земельної ділянки позивачу.
За таких обставин, враховуючи наведену обставину, апеляційний господарський суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте при неповно з'ясованих обставинах справи та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні вимоги про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки в редакції позивача.
Окрім того, статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що наведеними нормами не передбачено такого способу захисту права, який обрав позивач -визнати матеріали достатніми для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та визнання укладеним договору оренди, наслідком чого є правомірна відмова апеляційного господарського суду у задоволенні позову і в цій частині вимог.
Колегія суддів вважає мотивованими та обґрунтованими висновки Львівського апеляційного господарського суду про відмову у позові в повному обсязі.
Таким чином, постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції, спростовуються вищенаведеним, та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати-Сервіс" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2011р. у справі № з-16/72 залишити без змін.
Головуючий О.В. Кот
С у д д я С.Р. Шевчук
С у д д я Л.Б. Іванова