"11" серпня 2011 р. Справа № 15/293-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЗаріцької А.О.,
суддівКатеринчук Л.Й.,
Поліщука В.Ю.,
розглянувши касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Неско", публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року
у справі
господарського суду№ 15/293-б
міста Києва
за заявою
до
за участю товариства з обмеженою відповідальністю "Неско"
товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД"
прокурора
про
ліквідаторвизнання банкрутом
Артамонова Е.О.
за участю представників: ПАТ "Банк Петрокомерц-Україна" Марчука В.В., ПАТ "Дельта Банк" Карасюка О.В., Філоніч А.М., ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" Вихристюк О.В., ТОВ "НЕСКО" Обманюк С.С., ТОВ "Кей Уай Бі Юроп ГмбХ" Шенк Ю.О., Кравченка І.В., компанії "Ремворс Трейдінг Лімітед" та ТОВ "Стільб-Днепр" Пашковського Д.В., ПАТ "Астра Банк" Яцишина А.М., Ландишевої С.М., ТОВ "Ласка Лізинг" Дядик О.Ю., ліквідатора Артамонової Е.О.,
Постановою господарського суду міста Києва від 1 лютого 2011 року (суддя Хоменко М.Г.) ТОВ “Трейд Лайн ЛТД” визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Артамонову Е.О., підприємницьку діяльність банкрута завершено, тощо.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року (колегія суддів: Ільєнок Т.В. -головуючий, Сотніков С.В., Сулім В.В.) апеляційні скарги ТОВ “Ласка Лізинг”, ПАТ АБ “Укргазбанк” задоволено частково, скасовано постанову місцевого господарського суду, справу № 15/293-б направлено до господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції від 25 травня 2011 року ініціюючим кредитором ТОВ "НЕСКО" та кредитором ПАТ "Дельта Банк" подано до Вищого господарського суду України касаційні скарги з вимогою скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року та залишити в силі постанову господарського суду міста Києва від 1 лютого 2011 року.
Заявники касаційних скарг посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 10 ст. 11, аб. 2 ч. 10 ст. 11, ч. 11 ст. 11, ч. 8, ч. 4 ст. 13, ч. 8 ст. 16 Закону, ст. 105 ГПК України.
Матеріали справи містять відзив кредитора Аствекс Трейдінг Ел.Ел.Пі. на касаційні скарги, щодо скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови місцевого господарського суду (т. 10 а.с. 36-34).
ПАТ "Укргазбанк" у відзиві на касаційні скарги зазначає про необхідність відмовити заявникам у задоволенні касаційних скарг та залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції (т. 10 а.с. 3-35).
До суду касаційної інстанції надійшло клопотання ПАТ "Астра Банк" про зупинення провадження у справі про банкрутство № 15/293-б на підставі ст. 79 ГПК України до закінчення розслідування кримінальної справи № 3964, порушеної за ознаками складу злочину передбаченого ст. 218 КК України.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, вважає за необхідне залишити його без задоволення, оскільки заявником не наведено підстав, передбачених ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у справі і не враховано, що законом не передбачено зупинення провадження у справі про банкрутство судом касаційної інстанції.
Колегія суддів обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25 червня 2010 року порушено провадження у справі № 15/293-б про визнання банкрутом ТОВ “Трейд Лайн ЛТД” за процедурою передбаченою ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).
З матеріалів справи вбачається, що розпорядником майна Артамоновою Е.О. подано до суду клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Артамонової Е.О. До клопотання додано протокол засідання комітету кредиторів ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" від 16 грудня 2010 року № 1, на якому обрано склад комітету кредиторів, головою якого обрано компанію "Ремворс трейдінг лімітед", затверджено звіт про хід процедури розпорядження майном боржника, скорочення процедури, а також вирішено звернутись до господарського суду міста Києва з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Артамонової Е.О. (т. 9 а.с. 103, 117-124).
Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" опубліковано в газеті "Голос України" від 1 вересня 2010 року № 161(4911).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 7 грудня 2010 року № 15/293-б затверджено реєстр задоволення вимог кредиторів на загальну суму 538 505 092, 32 грн.; зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів повідомити кредиторів про проведення зборів кредиторів (т. 9 а.с. 96-99).
В обгрунтування постанови про визнання боржника банкрутом місцевий господарський суд послався на ч. 8 ст. 16, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 24 Закону та зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що майна боржника недостатньо для задоволення вимог усіх кредиторів, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для відкриття ліквідаційної процедури (т. 9 а.с. 125-130).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 жовтня 2010 року були проведені перші загальні збори кредиторів ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" на яких було прийнято рішення про обрання до комітету кредиторів боржника кредиторів у складі: ПАТ “Дельта Банк”, компанії “Аствекс трейдінг Ел.Ел.Пі”, ТОВ “Стільб-Днепр”, компанії “Ремворс Трейдінг Лімітед” та ТОВ „НЕСКО” (т. 9 а.с. 117-124).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що того ж дня, після обідньої перерви, 16 грудня 2010 року о 14:30 було проведено перше засідання комітету кредиторів ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", оформлене протоколом № 1, на якому були присутні представники кредиторів: ПАТ “Дельта Банк” (271 898 голосів), компанії “Аствекс трейдінг Ел.Ел.Пі” (117 030 голосів), ТОВ “Стільб-Днепр” (17 267 голосів), компанії “Ремворс Трейдінг Лімітед” (44 777 голосів), ТОВ „НЕСКО” (465 голосів).
З протоколу засідання комітету кредиторів вбачається, що на вказаних зборах комітету кредиторів боржника було прийняте рішення про обрання головою комітету кредиторів компанії “Ремворс Трейдінг Лімітед” в особі представника Пашковського Д.В.; про затвердження поданого розпорядником майна звіту про хід процедури розпорядження майном боржника; визнання дій розпорядника майна Артамонової Е.О. вірними; затверджено договір від 17 серпня 2010 року № 17/08 про сплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, укладеного між ТОВ "НЕСКО" та арбітражним керуючим Артамоновою Е.О.; встановлено оплату послуг арбітражного керуючого-розпорядника майна боржника у розмірі 12 884, 21 грн.; зобов'язано розпорядника майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" Артамонову Е.О. усно інформувати кредиторів про всі новини у процесі розпорядження майном боржника та збирати засідання комітету кредиторів на письмову вимогу кредиторів; про внесення клопотання до господарського суду міста Києва щодо скорочення процедури розпорядження майном ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" та подання клопотання про визнання ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; затверджено кандидатуру ліквідатора арбітражного керуючого Артамонової Е.О.; голові комітету кредиторів компанії “Ремворс Трейдінг Лімітед” в особі представника Пашковського Д.В. подати до господарського суду міста Києва відповідне клопотання (т. 9 а.с. 120-123).
Суд апеляційної інстанції також встановив, що на засіданні комітету кредиторів 16 грудня 2010 року планувався розгляд, зокрема, звіту розпорядника майна ТОВ "Трейд Лайн ЛТД" Артамонової Е.О. про хід процедури розпорядження майном, що підтверджується відповідним протоколом (т. 9 а.с. 118). Однак, суд в обгрунтування постанови вказав, що із вказаного протоколу не вбачається, що арбітражний керуючий надавала членам комітету кредиторів звіт про хід процедури розпорядження майном. У протоколі зазначено, що члени комітету кредиторів розглядали лише окремі показники балансу та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010 року, станом на 30 вересня 2010 року.
На підставі вказаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що комітет кредиторів належним чином не досліджував та не аналізував безпосередньо звіт арбітражного керуючого Артамонової Е.О. про хід процедури розпорядження майном ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", арбітражний керуючий доказів про надання такого звіту членам кредиторів для вивчення та аналізу також не надав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України з висновком суду апеляційної інстанції погоджується, оскільки з постанови суду першої інстанції не вбачається, що комітет кредиторів розглядав такий звіт та чи був він досліджений судом.
Крім того, надавши оцінку протоколу суд апеляційної інстанції в обгрунтування скасування постанови місцевого господарського суду зазначив, що у протоколі також не вказано, що комітетом кредиторів було розглянуто питання можливості фінансового оздоровлення підприємства-боржника, враховуючи те, що станом на 30 вересня 2010 року у підприємства була дебіторська заборгованість на суму 253 891, 00 грн., яка могла покрити частину боргів. Крім того, в матеріалах справи відсутнє клопотання комітету кредиторів ТОВ “Трейд Лайн ЛТД” про визнання останнього банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Наявне у матеріалах справи клопотання від 20 грудня 2010 року № 20/12-10 подане представником компанії “Ремворс Трейдінг Лімітед” Пашковським Д.В. до господарського суду міста Києва 27 грудня 2010 року, яке як зазначено судом апеляційної інстанції, не може вважатися клопотанням комітету кредиторів ТОВ “Трейд Лайн ЛТД” про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону України, а не окремий кредитор (т. 9 а.с. 173).
Колегія суддів із вказаним вище висновком суду погоджується і вважає за необхідне зазначити про те, що лише факт прийняття комітетом кредиторів рішення про звернення до суду із таким клопотанням не є достатнім для відкриття судом ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, оскільки Законом передбачено, що комітет кредиторів, як колегіальний орган, наділений правом на подання до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Окремий кредитор такого права не має.
Згідно з ч. 9 ст. 7 Закону при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.
Таким чином, з дня обрання членів комітету кредиторів та створення комітету, інтереси кредиторів представляє їх представницький орган -комітет кредиторів.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: вибори членів комітету кредиторів; визначення кількісного складу комітету кредиторів, визначення його повноважень, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; інші питання, передбачені цим Законом.
Також у ч. 8 вказаної статті зазначено, що до компетенції саме комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про: вибори голови комітету; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника; визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, тощо.
З ухвали господарського суду міста Києва від 28 грудня 2010 року вбачається, що суд заслухавши розпорядника майна та кредиторів, які надали пояснення по суті справи, дійшов висновку про відкладення розгляду справи і зобов'язання учасників провадження у справі надати суду письмові пояснення щодо заявленого клопотання (т. 9 а.с. 205).
З ухвали суду від 12 січня 2011 року вбачається, що судом встановлено погодження голови комітету кредиторів з рішенням комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом, повторно зобов'язано учасників провадження у справі надати суду письмові пояснення щодо клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (т. 10 а.с. 44).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про формальний характер встановлених судом апеляційної інстанції обставин щодо переходу до ліквідаційної процедури, до того ж матеріали справи не містять клопотання комітету кредиторів боржника про такий перехід.
Крім того, з прийнятої місцевим господарським судом постанови вбачається, що судом не було надано оцінки активу та пасиву боржника, тоді як процедура ліквідації може бути відкрита при ретельному дослідженні питання щодо перевищення грошових зобов'язань боржника над його майном (пасиву над активом).
Відомості про актив боржника на час визнання боржника банкрутом можуть міститися у звіті розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника, що повинен бути наданий комітету кредиторів, та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури.
Розмір пасивів боржника визначається згідно затвердженого судом Реєстру вимог кредиторів.
Прийняття рішення про доцільність визнання боржника банкрутом, незважаючи на клопотання комітету кредиторів, є прерогативою господарського суду, відповідно до приписів Закону.
Як вже було вказано вище, судом апеляційної інстанції було надано оцінку протоколу від 16 грудня 2010 року № 1 та встановлено, що з нього не вбачається, що арбітражний керуючий надавала членам комітету кредиторів звіт про хід процедури розпорядження майном. У протоколі зазначено, що члени комітету кредиторів розглядали лише окремі показники балансу та звіту про фінансові результати за 9 місяців 2010 року. На підставі вказаного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що комітет кредиторів жодним чином не вивчав та не аналізував безпосередньо звіт арбітражного керуючого Артамонової Е.О. про хід процедури розпорядження майном ТОВ "Трейд Лайн ЛТД". Арбітражний керуючий доказів про надання такого звіту членам кредиторів для вивчення та аналізу також не надав.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що арбітражним керуючим до господарського суду 12 січня 2011 року подано не звіт про хід процедури розпорядження майном, а інший документ - фінансовий аналіз господарської діяльності ТОВ "Трейд Лайн ЛТД".
Змістом постанови місцевого господарського суду наведені вище висновки суду апеляційної інстанції не спростовуються, а суд касаційної інстанції, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
В обгрунтування касаційної скарги ініціюючий кредитора ТОВ "НЕСКО" та кредитор ПАТ "Дельта Банк" вказують, що суд апеляційної інстанції при встановленні вказаних вище обставин не врахував, що суд посилається на формальний характер прийняття комітетом кредиторів рішення про внесення клопотання до господарського суду міста Києва про визнання банкрутом ТОВ "Трейд Лайн Лтд»та відкриття ліквідаційної процедури. Вважають, що судом порушено ч. 8 ст. 16 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої прийняття рішення про внесення клопотання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора відноситься саме до компетенції комітету кредиторів боржника. Окрім того, вважають, що рішення комітету кредиторів є способом волевиявлення кредиторів і не може визнаватися господарськими судами недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Оскаржувана постанова також містить суперечливий висновок про те, що розпорядник майна не вчиняв дій з повернення дебіторської заборгованості, оскільки ч. 8 ст. 13 Закону не передбачено таке право розпорядника майна. Більш того, згідно ч. 14 ст. 13 Закону розпоряднику майна заборонено втручатись у господарську діяльність боржника.
Окрім того, суду було надано інформацію стосовно дебіторської заборгованості ТОВ "Трейд Лайн Лтд" на загальну суму 247 081 327, 86 гри., а саме перед ТОВ "Фінансово-промислова група "Тримекс", ТОВ "БК "Онікс-Груп", ТОВ "Експертдіагностика", однак заявники касаційних скарг зазначають про те, що вказана заборгованість не може бути стягнута з огляду на ліквідацію боржників-дебіторів і, що суд апеляційної інстанції проігнорував дану інформацію, і знову зобов'язав арбітражного керуючого та комітет кредиторів розглянути та оцінити дані активи.
У фінансовому аналізі вказано, що фінансову діяльність боржника фактично паралізовано, в даний час підприємство знаходиться в так званій "зоні банкрутства", найбільш ймовірним є відкриття ліквідаційної процедури (т. 10 а.с. 10-11, 15).
Заявники касаційних скарг також вказують про те, що матеріали справи не містять заяв щодо проведення санації боржника, що свідчить про відсутність інвестиційного інтересу щодо боржника.
Однак, колегія суддів вважає, що зазначені в касаційних скаргах доводи висновків суду апеляційної інстанції про необхідність дослідження активу та пасиву боржника, розгляду комітетом кредиторів звіту розпорядника майна та надання місцевим господарським судом відповідної оцінки вказаним обставинам, також не спростовують і судом касаційної інстанції, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, не можуть бути перевірені, а мають бути встановлені судом першої інстанції, про що зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду.
Разом з тим, колегія суддів не повністю погоджується з доводами суду апеляційної інстанції щодо відсутності в постанові господарського суду міста Києва від 1 лютого 2011 року посилання на аудиторський висновок, оскільки згідно приписів п. 10 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд не зобов'язаний вимагати, а може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит.
В обґрунтування касаційних скарг заявники вказують, що питання проведення аудиту ставилось судом першої інстанції та у зв'язку із відсутністю коштів у боржника та згоди ініціюючого кредитора це питання було знято та зобов'язано розпорядника майна надати суду аналіз фінансового стану підприємства, звіт про виконану роботу. При цьому розпорядником майна було виконано вимоги суду та подано у судове засідання 12 січня 2011 року аналіз фінансового стану підприємства, звіти про виконану роботу, що спростовує висновки апеляційного суду про невиконання розпорядником майна вимог ухвал місцевого господарського суду.
Таким чином, норми Закону не встановлюють обов'язковості проведення аудиту діяльності боржника та зводяться до прийняття рішення про визнання боржника банкрутом на підставах, передбачених ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наявність відповідного рішення комітету кредиторів, звіту розпорядника майна про фінансовий стан боржника).
За таких обставин справи є передчасним висновок місцевого господарського суду про перехід до ліквідаційної процедури і визнання боржника банкрутом, оскільки визначені в постанові суду апеляційної інстанції обставини мають бути встановлені судом і про результати їх перевірки повинно бути зазначено в постанові господарського суду першої інстанції, оскільки ліквідація це крайній захід, який застосовується до боржника, коли вичерпано всі можливості відновити його платоспроможність.
Враховуючи наведене вище колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року у справі № 15/293-б.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "НЕСКО", публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 року у справі № 15/293-б залишити без змін.
Головуючий А. Заріцька Судді Л. Катеринчук
В. Поліщук