"10" серпня 2011 р. Справа № 53/175-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВиробничо-будівельного приватного підприємства "Спецмонтаж"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р.
у справі№ 53/175-08
господарського судуХарківської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю
"Медичний центр материнства та дитинства "Марія"
доВиробничо-будівельного приватного підприємства "Спецмонтаж"
простягнення 544 637,23 грн., визнання недійсними актів, довідок
та за зустрічним позовомВиробничо-будівельного приватного підприємства "Спецмонтаж"
доТовариства з обмеженою відповідальністю
"Медичний центр материнства та дитинства "Марія"
простягнення 80 602,19 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:- не з'явились;
відповідача:ОСОБА_1, дов. № 1/юр від 28.12.2010 р.;
У липні 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр материнства та дитинства "Марія" (далі -Товариство) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви від 02.04.2009 р. (т. 3, а. с. 5 -15) просило:
- визнати недійсним акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ2-в від 31.01.2007 р., від 30.06.2007 р., від 31.07.2007 р., від 31.08.2007 р. та від 29.09.2007 р., укладені між ним та Виробничо-будівельним приватним підприємством "Спецмонтаж" (далі -Підприємство);
- визнати недійсними довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за січень 2007 р., за червень 2007 р., за липень 2007 р. за серпень 2007 р. та за вересень 2007 р., укладені між ним та Підприємством;
- стягнути на його користь з Підприємства безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 363 444,00 грн., у вигляді відшкодування штрафу за неналежне виконання зобов'язань -грошові кошти у розмірі 87 908,00 грн., у вигляді відшкодування шкоди, завданої діловій репутації -грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., у вигляді відшкодування втраченої вигоди -грошові кошти у розмірі 83 285,23 грн.
Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, обґрунтовувало тим, що:
- акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ2-в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які стосуються предмету спору, є правочинами, що складені та вчинені з порушеннями вимог законодавства України;
- між ним та Підприємством було укладено договір підряду № 17 від 15.11.2006 р., проте Підприємство неналежним чином виконало зобов'язання за вказаним договором, а саме -не виконало усіх передбачених ним робіт, а ті що виконало були неналежної якості.
У березні 2009 р. Підприємство звернулось до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з Товариства оплату за виконану роботу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 78 240,00 грн. та 3% річних у розмірі 2 362,19 грн.
Зустрічні позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, обґрунтовувало тим, що воно виконало частину робіт за укладеним з Товариством договором підряду № 17 від 15.11.2006 р., проте Товариство оплатило ці роботи не у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. (колегія суддів: Аюпова Р.М., Присяжнюк О.О., Рильова В.В.) первісні позовні вимоги Товариства задоволено частково: на його користь з Підприємства стягнуто безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 242 941,00 грн., 120 503,00 грн. повернення виконаного зобов'язання та 54 018,96 грн. штрафу. За позовними вимогами про визнання недійсними актів приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ2-в від 31.01.2007 р., від 30.06.2007 р., від 31.07.2007 р., від 31.08.2007 р. та від 29.09.2007 р. і довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за січень 2007 р., за червень 2007 р., за липень 2007 р. за серпень 2007 р. та за вересень 2007 р. провадження у справі припинено. В задоволенні іншої частини первісних позовних вимог Товариства та зустрічних позовних вимог Підприємства відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. (колегія суддів: Сіверін В.І., Івакіна В.О., Терещенко О.І) рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова мотивовані частковою обґрунтованістю первісних позовних вимог Товариства та необґрунтованістю зустрічних позовних вимог Підприємства.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. і рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог Товариства відмовити та задовольнити його зустрічні позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваних судових актів було порушено ст. ст. 42, 11, 43, 57 Господарського процесуального кодексу України. Також касаційна скарга Товариства містить посилання на обставини справи та ст. ст. 854, 879, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 321 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. 3 Закону України "Про судову експертизу", без зазначення того, у чому полягає їх порушення або неправильне застосування.
Товариство не скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 09.08.2011 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Мачульський Г.М. та Муравйов О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р., на користь Товариства з Підприємства було стягнуто безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 242 941,00 грн., 120 503,00 грн. повернення виконаного зобов'язання та 54 018,96 грн. штрафу. Між тим, у позовній заяві Товариство просило, зокрема, стягнути на його користь з Підприємства безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 363 444,00 грн., у вигляді відшкодування штрафу за неналежне виконання зобов'язань -грошові кошти у розмірі 87 908,00 грн., у вигляді відшкодування шкоди, завданої діловій репутації -грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн., у вигляді відшкодування втраченої вигоди -грошові кошти у розмірі 83 285,23 грн.
Тобто, виходячи з позовної заяви, Товариство не заявляло позовної вимоги про стягнення на його користь з Підприємства 120 503,00 грн. повернення виконаного зобов'язання.
Таким чином, місцевий господарський суд, стягнувши з Підприємства на користь Товариства 120 503,00 грн. повернення виконаного зобов'язання, вийшов за межі позовних вимог.
Згідно з п. 2 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство не заявляло господарському суду першої інстанції клопотання про вихід за межі позовних вимог, а відтак у суду не було законних підстав для прийняття рішення за незаявленою позовною вимогою.
На допущене господарським судом Харківської області порушення п. 2 частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд апеляційної інстанції при здійсненні розгляду справи в апеляційному порядку уваги не звернув.
Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (розділом XII1 "ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ" Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права виправити помилки, допущені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. у частині розгляду первісних позовних вимог Товариства підлягають скасуванню, а справа -передачі у цій частині на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
При цьому зазначені судові акти у частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Підприємства мають бути залишені без змін з таких підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Товариством (Замовник) та Підприємством (Підрядник) було укладено договір підряду № 17 від 15.11.2006 р.;
- 04.12.2007 р. між Товариством та Підприємством було укладено додаткову угоду до договору підряду № 17 від 15.11.2006 р., яка містила такі пункти:
1. Підрядником не виконані роботи у частині 25% -по крівлі, 20% -обробні роботи, 20% -малярні роботи, що складає 34 560,00 грн.;
2. Замовник прийняв об'єкт згідно поправок, вказаних в п. 1;
3. Заборгованість замовника перед Підрядником за виконані та прийняті роботи складає 60 000,00 грн.
4. Замовник зобов'язується здійснити оплату після підписання додаткової угоди.
5. Після підписання додаткової угоди Замовник на протязі 10 банківських днів зобов'язується здійснити оплату в повному обсязі.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів першої та другої інстанцій про те, що Товариство на підставі додаткової угоди від 04.12.2007 р. зобов'язалось здійснити оплату за виконані та прийняті за договором підряду № 17 від 15.11.2006 р. роботи у розмірі 60 000,00 грн. протягом 10 банківських днів після підписання окремої додаткової угоди.
Між тим, місцевим та апеляційним господарськими судами з'ясовано, що Підприємство не надало доказів підписання між ним та Товариством відповідної додаткової угоди.
Частина перша ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ст. ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зважаючи на наведене, Підприємству було правильно відмовлено у стягненні на його користь з Товариства 60 000,00 грн. заборгованості за договором підряду № 17 від 15.11.2006 р. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, у зв'язку з чим постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. у частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог Підприємства підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Виробничо-будівельного приватного підприємства "Спецмонтаж" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2011 р. та рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2010 р. у справі 53/175-08 в частині розгляду первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр материнства та дитинства "Марія" скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
В іншій частині вказані рішення та постанову залишити без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя О.В. Муравйов