"10" серпня 2011 р. Справа № 5005/385/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Муравйова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р.
у справі№ 5005/385/2011
господарського судуДніпропетровської області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
доВідкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
провизнання права спільної часткової власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:ОСОБА_1, дов. № 99 від 24.12.2010 р.;
відповідача:ОСОБА_2, дов. № 10 від 18.04.2011 р.;
ОСОБА_3, дов. № 40 від 21.04.2011 р.;
У грудні 2009 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі -Відділення) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило визнати право державної власності в його особі на частку майна будівлі "Громадський корпус" (інв. № 1157) "Профілакторію на 200 місць", який знаходиться на балансі Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -Товариство), що становить 41,7 % у майні будівлі "Громадський корпус" (інв. № 1157).
Позовні вимоги Відділення, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України обґрунтовувало тим, що під час створення у процесі приватизації Товариства до статутного фонду останнього увійшло лише 58,4% вартості незавершеного будівництва "Профілакторію на 200 місць", а відтак 41,7% вартості цього будівництва залишилось у власності держави, проте Товариство вважає, що вказана частка є значно меншою, що порушує відповідне право власності держави.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) у задоволенні позовних вимог Відділення відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. (колегія суддів: Чус О.В., Павловський П.П., Швець В.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова мотивовані необґрунтованістю позовних вимог Відділення.
Відділення звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. і рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Викладені у касаційній скарзі вимоги Відділення обґрунтовує посиланням на ст. ст. 4, 43 Господарського процесуального кодексу України, п. п. 2, 3, 4, 8, 15 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993 р. № 158, та на обставини справи, вказуючи, що останні не були повно та всебічно досліджені.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Відділення, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2011 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваних судових актів господарські суди попередніх інстанцій об'єктивно дослідили усі обставини справи та надані сторонами докази, відповідно до яких було прийнято законні та обґрунтовані судові рішення.
За розпорядженням заступника секретаря другої судової палати від 09.08.2011 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчук Г.А. (головуючий), Мачульський Г.М. та Муравйов О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Відділення не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- 29.12.1994 р. державною приймальною комісією було складено акт про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію, затверджений наказом Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату № 382 від 30.12.1994 р., яким прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт -"Розширення профілакторію на 200 місць в м. Орджонікідзе";
- згідно акту про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 29.12.1994 р. пред'явлений до прийняття в експлуатацію об'єкт "Розширення профілакторію на 200 місць в м. Орджонікідзе" включає громадський корпус -двоповерхова будівля, спальний корпус -чотирьохповерхова будівля, грязелікарня -двоповерхова будівля;.
- відповідно до картотеки обліку основних засобів (фондів) по цеху 2600 (цех здоров'я) станом на 01.08.1995 р. серед основних фондів Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату обліковувались громадський корпус (інв. № 1157), спальний корпус (інв. № 1158), каналізаційна насосна станція (інв. № 1159), грязелікарня (інв. № 1160), які разом є комплексом споруд "Розширення профілакторію на 200 місць";
- наказом Відділення № 12/98-РП від 20.07.1995 р. "Про прийняття рішення на приватизацію об'єктів" було надано дозвіл на приватизацію об'єктів, що знаходяться у загальнодержавній власності, в тому числі Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату;
- розпорядженням Відділення № 12/369-рсі від 23.11.1995 р. було затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату зі статутним фондом 6 987 млн. крб.
- 29.11.1995 р. Відділення прийняло рішення про створення відкритого акціонерного товариства шляхом перетворення Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату у Товариство, яке є правонаступником підприємства, що приватизується (наказ № 12/111-АО);
- 16.05.1996 р. було затверджено план розміщення акцій Товариства; .
- громадський корпус (інв. № 1157), спальний корпус (інв. № 1158), каналізаційна насосна станція (інв. № 1159), грязелікарня (інв. № 1160) разом є комплексом споруд "Розширення профілакторію на 200 місць", при цьому вартість кожного з них окремо у складі основних засобів увійшла до статутного фонду Товариства під час створення останнього у процесі приватизації;
- згідно листа-підтвердження права власності на будівлі, передані до статутного фонду Товариства, складеного Відділенням 30.09.2003 р. за № 12/7-5065, Товариству було передано такі об'єкти нерухомості (станом на 01.08.1995 р.): громадський корпус (інвентарний № 1157) по вул. Б.Хмельницького, 32 у м. Орджонікідзе та спальний корпус (інвентарний № 1158).
- у листі-підтвердженні права власності на будівлі, передані до статутного фонду Товариства, складеного Відділенням 30.09.2003 р. за № 12/7-5065, зокрема зазначено, що відповідно до акту оцінки та інвентаризаційних описів архівної справи Товариства балансова вартість будівлі "Профілакторій на 200 місць" з інв. № 1157 увійшла до статутного фонду Товариства та є власністю останнього.
Відповідно до частини першої ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі -у редакції, чинній на момент створення у процесі приватизації Товариства) товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно з частиною першою ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про те, що Товариство набуло право власності на майно, яке було передано до його статутного фонду під час створення у процесі приватизації, у тому числі на майно, яке стосується предмету спору -громадський корпус (інв. № 1157).
Крім того, господарськими судами першої та другої інстанції також з'ясовано, що:
- 11.09.2000 р. Фонд державного майна України видав розпорядження № 721-РРА, яким, з огляду на те, що державного пакету акцій на Товаристві не залишилось, дозволив Товариству внести зміни до Реєстру акціонерів відкритого акціонерного товариства;
- листом від 12.09.2000р. за № 31-573 Фонд державного майна України повідомив, що за станом на 11.09.2000 р. у статутному фонді Товариства державної частки не залишилось;
- у листі-повідомленні Центру реєстраторських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк" від 19.10.2009 р. № 5661 зазначено, що станом на 19.10.2009 р. у системі реєстру власників іменних цінних паперів Товариства держава як власник не обліковується.
Зазначене також спростовує доводи Відділення про те, що держава є власником частки у майні, щодо якого виник спір, а саме -у будівлі "Громадський корпус" (інв. № 1157) "Профілакторію на 200 місць", про що правильно вказали місцевий та апеляційний господарські суди.
Наведене вище спростовує доводи Відділення, зазначені у касаційній скарзі, про те, що господарські суди попередніх інстанцій не повно та всебічно дослідили обставини справи.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Відділення не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 р. у справі № 5005/385/2011 господарського суду Дніпропетровської області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя О.В. Муравйов