"09" серпня 2011 р. Справа № 6/97-Б-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідача),
Коробенка Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у місті Херсоні
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року
у справі
господарського суду№ 6/97-Б-09
Херсонської області
за заявою ДПІ у місті Херсоні
до ТОВ "Торговий дім "АДАМАНТ"
про визнання банкрутом
у судовому засіданні взяли участь представники :
від ПАТ "Піреус Банк МКБ":ОСОБА_1 (довіреність від 23.05.2011 року № 1053/05-ІІІ),
від ініціюючого кредитора:не з'явились,
від боржника:не з'явились.
ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.06.2009 року за заявою ДПІ у місті Херсоні (далі -ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі № 6/97-Б-09 про банкрутство ТОВ "Торговий дім "АДАМАНТ" (далі -боржника) здійснюючи провадження з особливостями передбаченими статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону).
Постановою господарського суду Херсонської області від 08.07.2009 року у справі № 6/97-Б-09 визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора у розмірі 21 863, 79 грн., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пасеку Т.В. (том 1, а.с. 91-92). Провадження у справі припинено ухвалою суду 25.05.2010року затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Ухвалою суду від 03.03.2011року скасовано за нововиявленими обставинами ухвалу 25.05.2010року про затвердження ліквідбалансу, відновлено провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.04.2011 року призначено ліквідатором ТОВ "Торговий дім "АДАМАНТ" арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича за пропозицією ініціюючого кредитора (том 6, а.с. 32).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Піреус Банк МКБ" та арбітражний керуючий Корольов В.М. звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. та прийняти нове рішення, яким ліквідатором боржника призначити арбітражного керуючого Корольова В.М.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року вищезазначені апеляційні скарги задоволено частково, ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.04.2011 року скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Херсонської області (том 7, а.с. 103-106).
Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 31, 13, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі -Закону), статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши представника ПАТ "Піреус Банк МКБ", дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 1 Закону ліквідація це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
При призначенні ліквідатора господарський суд керується статтями 2, 13, 17, 24, 31, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно частин 1, 3 статті 31 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Арбітражними керуючими не можуть бути призначені:
- особи, які згідно з цим законом вважаються заінтересованими;
- особи, які здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом;
- особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади;
- особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Частиною 2 статті 2 Закону визначено, зокрема, що Державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство , та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 2, 4 статті 52 Закону визначено, що господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього; у разі, якщо кредитор не подав до господарського суду клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора), ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора.
Разом з тим, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури ліквідатора є компетенцією господарського суду.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно частини 1 статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.04.2011 року призначено ліквідатором ТОВ "Торговий дім "АДАМАНТ" арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича за пропозицією ініціюючого кредитора у справі (том 6, а.с. 32).
Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, місцевий господарський суд при наданні пріоритету кандидатурі арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. обмежився лише формальними мотивами, не надавши належної оцінки кандидатурі арбітражного керуючого Корольова В.М.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявний лист Херсонського обласного сектору з питань банкрутства (вих. №01-11/149) від 10.03.2011 року із пропозицією призначити ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Адамант" арбітражного керуючого Ляшка О.В. (ліцензія НОМЕР_1 від 18.04.2007р.) (том 6, а.с. 8). До зазначеного листа було додано заяву арбітражного керуючого про участь у справі №6/97-Б-09 (том 6, а.с. 9).
Незважаючи на те, що кандидатура арбітражного керуючого Ляшка О.В. надана Херсонським обласним сектором з питань банкрутства саме на вимогу суду, місцевий господарський суд його кандидатуру взагалі не розглядав. Тобто, призначення ліквідатором ТОВ "Торговий дім "Адамант" Акопяна Г.Г. відбулося без належного дослідження запропонованих суду кандидатур та порівняння їх характеристик щодо освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількості справ, у яких беруть участь арбітражні керуючі, наявності у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора у даній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, які свідчать про здатність тієї чи іншої особи належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки та наявність у неї переваг порівняно з іншими кандидатурами.
Також апеляційний суд зазначив, що ухвала суду першої інстанції не містить мотивів відхилення заяви арбітражного керуючого Корольова В.М. про призначення його ліквідатором боржника.
Встановивши порушення процесуальних норм права при оцінці доказів у справі, апеляційний суд не використав належним чином своїх повноважень відповідно до статті 101 ГПК України на предмет можливості оцінки всіх доказів у справі та прийняття власного рішення, зазначивши про те, що оскільки кандидатура арбітражного керуючого Ляшка О.В. взагалі не розглядалася судом першої інстанції, то справу слід відправити на розгляд до суду першої інстанції, в порушення повноважень апеляційного суду згідно статті 103 ГПК України.
Колегія суддів касаційного суду зазначає, що таке процесуальне порушення зумовило прийняття апеляційним судом незаконного рішення в частині передачі справи для розгляду до суду першої інстанції. Кандидатури всіх трьох арбітражних керуючих були подані суду на момент розгляду справи в першій інстанції, а отже прийняття рішення про призначення одного з арбітражних керуючих ліквідатором боржника є складовою частиною процесу оцінки доказів у справі, що належить до компетенції апеляційного суду відповідно до статті 101 ГПК України.
З огляду на зазначене, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року слід скасувати, апеляційні скарги ПАТ "Піреус Банк МКБ" та арбітражного керуючого Корольова В.М. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.04.2011 року з матеріалами справи № 6/97-Б-09 передати на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
З урахуванням зазначеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 -111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ДПІ у місті Херсоні задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 року у справі № 6/97-Б-09 скасувати, апеляційні скарги ПАТ "Піреус Банк МКБ" та арбітражного керуючого Корольова В.М. на ухвалу господарського суду Херсонської області від 05.04.2011 року передати з матеріалами справи № 6/97-Б-09 на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
Г. Коробенко