"09" серпня 2011 р. Справа № 2-11/2537-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддяМуравйов О.В.
суддіПолянський А.Г.,
Ходаківська І.П.,
розглянувши
матеріали касаційної скарги ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року
у справі№ 2-11/2537-2010 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомКримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя"
доПоштовського житлово-комунального підприємства
про стягнення 346 450,40 грн.
за скаргою Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Сімферополя"
на дії ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим
за участю представників сторін:
позивача - не з'явились, відповідача - не з'явились, ВДВС - не з'явились.
Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 08.08.2011 р. у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В., для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: головуючий -Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Ходаківська І.П.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 р. (суддя -Потопальський С.С.) скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферопол" задоволено. Визнано дії Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві (наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2010 року № 2-11/2537-2010) від 27 грудня 2010 року неправомірними. Визнано недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим від 27 грудня 2010 року про повернення виконавчого документу (наказ господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2010 року №2-11/2537-2010) стягувачеві.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року (судді -Волков К.В., Дмітрієв В.Є., Рибіна С.А.) ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.04.2011 р., залишено без змін.
Не погоджуючиcь з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року, ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судом норм процесуального права.
Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.06.2010 року у справі № 2-11/2537-2010 позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" задоволено частково. Стягнуто з Поштовського житлово-комунального підприємства на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" 325 323,34 грн. основного боргу, 7 492,51 грн. інфляції, 1 516,49 грн. 3% річних, 12 110,33 грн. пені, 3 464,42 грн. державного мита, 235,99 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 7,73 грн. пені провадження по справі припинено.
На виконання вищевказаного рішення був виданий наказ від 06.07.2010 року.
До Господарського суду Автономної Республіки Крим від Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" надійшла скарга на дії державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим.
Скарга була мотивована тим, що постанова Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим про повернення виконавчого документа стягувачу від 27.12.2010 року не відповідає вимогам та нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови від 27.12.2010 р.), примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, за судовими наказами.
Згідно ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Судами встановлено, що ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим відкрито кілька виконавчих проваджень, які об'єднані в зведене виконавче провадження.
Наказ Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2010 року у справі № 2-11/2537-2010 входив у зведене виконавче провадження №1129, в якому крім наказів стягувача Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя" знаходились виконавчі документи інших стягувачів, таких як Пенсійний фонд України, Податкова інспекція України, Центр зайнятості України та інші.
В ході проведення виконавчого провадження встановлено, що за даними Бюро технічної інвентаризації нерухоме майно за боржником відсутнє. За даними ОДАІ зареєстрований ЗІЛ 554м НОМЕР_1, на який накладено арешт. Також боржник має рахунки в банках, на які постановами ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим накладено арешт.
Згідно приписів ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження", задоволення вимог Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" здійснюється у п'яту чергу, після задоволення вимог Пенсійного фонду України, Податкової Інспекції України.
27.12.2010 року заступником начальника ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим було винесено постанову про повернення виконавчого документу, наказу № 2-11/2537-2010, який видано 06.07.2010 року Господарським судом Автономної Республіки Крим, стягувачеві в порядку пункту 2 частини 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
У постанові від 27.12. 2010 року про повернення виконавчого документу стягувачу було зазначено, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, майно боржника, на яке можливо звернути стягнення, відсутнє.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до пункту 5.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт (пункт 5.1.2 Інструкції).
Заявником у скарзі було зазначено, що фінансова діяльність боржника здійснюється перш за все через касу Поштовського житлово-комунального підприємства.
Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню. Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій.
Апеляційним господарським судом було встановлено, що після прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2010 року у справі № 2-11/2537-2010 постанова про накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок та знаходяться в касі боржника відділом Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим в межах окремого виконавчого провадження, або збільшення розміру арештованих за зведеним виконавчим провадженням коштів не виносилась.
Виявлення майна після об'єднання зазначеного наказу до зведеного виконавчого провадження не здійснювалось. Факт відсутності грошових коштів в касі боржника не встановлювався.
За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованих висновків про те, що виконавчі дії державним виконавцем не були проведені у повному обсязі.
Також, державним виконавцем не виконувались будь-які виконавчі дії в межах зведеного виконавчого провадження, після прийняття до примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.07. 2010 року у справі № 2-11/2537-2010.
Здійснення відділом Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим дій в межах зведеного виконавчого провадження до прийняття наказу від 06.07.2010 року обґрунтовано не було розцінено судом як примусове виконання саме цього наказу.
Враховуючи вказані обставини, суди дійшли правомірного висновку про те, що державний виконавець не здійснив свого обов'язку щодо виконання покладених на нього законом процесуальних дій при примусовому виконанні наказу від 06.07.2010 року у справі № 2-11/2537-2010.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ВДВС Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року у справі № 2-11/2537-2010 Господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Ходаківська І.П.