"02" серпня 2011 р. Справа № 24-20-34-11/295-07-8506
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:Воліка І.М. (доповідача)
Шевчук С.Р., Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги1) Першого заступника прокурора Одеської області,
2) Фонду державного майна України,
на рішення від 15.12.2010
господарського суду Одеської області
та на постанову від 10.02.2011
Одеського апеляційного господарського суду
у справі№ 24-20-34-11/295-07-8506
господарського суду Одеської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Холдинг "Moldsindbalneotur"
до1) Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області,
2) Фонду державного майна України,
третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Пансіонат "Сонячний берег",
за участюпрокуратури Одеської області
провизнання права власності
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачаОСОБА_1 (дов. від 11.07.2011 № б/н);
відповідача-1не з'явилися;
відповідача-2ОСОБА_2 (дов. від 31.12.2010 № 471);
третя особане з'явилися;
прокуратуриСавицька О.В. -посвідч. № 231 від 20.07.2005;
Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.07.2011, у зв'язку з виходом з лікарняного судді Коваленко С.С., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Коваленко С.С.
12.07.2011 у слуханні справи оголошено перерву до 19.07.2011 до 10.50 год.
Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.07.2011, у зв'язку з відпусткою головуючого-судді Демидової А.М., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий - Волік І.М. (доповідач), судді - Коваленко С.С., Шевчук С.Р.
Відповідно до Розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 01.08.2011, у зв'язку з відпусткою судді Коваленко С.С., розгляд справи здійснюється колегією суддів у наступному складі: головуючий - Волік І.М. (доповідач), судді - Шевчук С.Р., Хрипун О.О.
У грудні 2007 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю Холдінг "Moldsindbalneotur" (надалі -ТОВ Холдінг "Moldsindbalneotur") звернулось до господарського суду з позовом до Сергіївської селищної ради міста Білгород-Дністровського Одеської області (надалі -Сергіївська селищна рада) про визнання права власності на 9-ти поверхову будівлю готелю "Плай" площею 5851,9 кв. м, будівлю ресторану площею 2894,1 кв. м, будівлю культурно-масового корпусу площею 816,7 кв. м, які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 1.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 15, 16, 331 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що вищевказані будівлі були зведені за кошти Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям відповідно до постанови Центрального комітету компартії Молдавії, Ради Міністрів Молдавської РСР та Всесоюзної Центральної Ради профспілок і знаходилися у віданні Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям. Пізніше, спірне майно, яке засноване на власності громадської організації Федерації профспілок Молдови, знаходилось у віданні Лікувально-оздоровчого комплексу "Южний", який є дочірнім підприємством Холдінгу "Moldsindbalneotur". Проте, будівлі готелю "Плай" без будь-яких правових підстав використовуються Сергіївською селищною радою, що і зумовило звернення позивача з позовом про визнання права власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2009 до участі у справі № 20-34-11/295-07-8506 в якості відповідача-2 залучено Фонд державного майна України.
Справа розглядалась неодноразово.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Одеської області від 15.12.2010 у справі № 24-20-34-11/295-07-8506 (суддя Оборото- ва О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 (колегія суддів: Гладишева Т.Я. -головуючий, судді -Савицька Я.Ф., Лавренюк О.Т.), позов ТОВ Холдінг "Moldsindbalneotur" до Сергіївської селищної ради, Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "Пансіонат "Сонячний берег", за участю прокурора Одеської області про визнання права власності -задоволено; визнано за Холдінгом "Moldsindbalneotur" Товариство з обмеженою відповідальністю право власності на 9-типоверхову будівлю готелю "Плай" площею 5 851,9 кв. м, будівлю ресторану площею 2 894,1 кв.м, будівлю культурно-масового корпусу площею 816,7 кв. м, які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 1.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, перший заступника прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 15.12.2010 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.04.2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на порушення судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема щодо порядку набуття права власності на майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України" та пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 "Про майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР" спірне майно визначено як майно загальнодержавної власності, а тому відсутні правові підстави для визнання права власності за позивачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Окрім цього, з касаційною скаргою звернувся відповідач-2 -Фонд державного майна України, який просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, а прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, Постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього союзу РСР, розташовані на території України", Постанови Верховної Ради України від 04.02.1993 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних організацій колишнього Союзу РСР", Закону України від 12.07.2001 № 2666-ХІІ "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності та Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року", а також, що судами не враховано Постанову Верховної Ради Української РСР від 29.11.1990 № 506-ХІІ "Про захист суверенних прав власності Української РСР", якою встановлено мораторій на території республіки на будь-які зміни форм власності і власника державного майна, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.
В додаткових обґрунтуваннях до касаційної скарги від 18.07.2011 Фонд державного майна України посилається на те, що справи категорії міждержавних майнових відносин щодо визнання права власності не підвідомчі господарським судам, оскільки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Молдова такі спори вирішуються виключно органом, уповноваженим врегульовувати питання власності за сторони України -Фондом державного майна України.
Позивач у відзиві на касаційні скарги заперечив проти доводів касаційних скарг та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційні скарги прокуратури та Фонду без задоволення.
Відповідач-1 та третя особа не скористалися правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційні скарги прокурора та Фонду до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
02.08.2011 представник Фонду державного майна України заявив клопотання про оголошення повного тексту постанови.
Про те, оскільки суд касаційної інстанції не приймає рішення в даній справі по суті спору відповідно до приписів статей 84, 85, 1115 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні зазначеного клопотання відмовлено.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, думку прокурора та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційні скарги прокурора та Фонду не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання права власності на майно туристичного готельного комплексу "Южний", а саме: на 9-ти поверхову будівлю готелю "Плай" площею 5851,9 кв. м, будівлю ресторану площею 2894,1 кв. м, будівлю культурно-масового корпусу площею 816,7 кв. м, які розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Сергіївка, вул. Гагаріна, 1.
Звертаючись з позовом позивач посилається на те, що спірне майно збудовано на виконання Постанови Центрального комітету компартії Молдавії, Ради Міністрів Молдавської РСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних спілок "Про розширення мереж санітарно-курортних установ, установ відпочинку та туризму в Молдавській РСР" № 479 від 19.12.1980, згідно якої прийнято рішення про здійснення у 1981-1990 роках на курорті Сергіївка будівництва санаторно-курортних установ, установ відпочинку та туризму, піонерських таборів та об'єктів соціально-культурного та побутового призначення. Центральній раді по управлінню курортами профспілок, Головному управлінню капітального будівництва ВЦСПС, Молдавській республіканській раді професійних спілок, Управлінню справами Ради Міністрів Молдавської РСР зазначеною постановою доручено забезпечити своєчасне проектування, будівництво та введення в експлуатацію збудованих об'єктів згідно Додатку № 1. У Додатку № 1 до цієї Постанови визначено, що у курорті Сергіївка планується будівництво туристичного готелю для батьків з дітьми на 300 місць. Виходячи з того, що спірний майновий комплекс зведений за кошти Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям, і після введення в експлуатацію став власністю Молдовської ради профспілок, та в подальшому на базі зазначеного туристичного готелю за рішенням Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям створено туристичний готельний комплекс "Южний", який в процесі змін та реорганізації за рішенням Федерації профспілок Республіки Молдова переданий до статутного фонду Холдінгу "Moldsindbalneotur", з огляду чого, позивач просить визнати за ним право власності на частину майна туристичного готельного комплексу "Южний" - готель "Плай", оскільки зазначений спірний об'єкт безпідставно використовується відповідачем-1.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно листа Управління справами Ради Міністрів Молдавської РСР від 17.04.1979 Молдавською республіканською радою по туризму та екскурсіям здійснено капітальні вкладення на будівництво загальнокурортних інженерних споруд в сумі 378,0 тисяч рублів; Постановою колегії Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям № 10 від 28.08.1985 "Про створення туристичного готельного комплексу "Южний" Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям" в смт. Сергіївка Одеської області створений туристичний готельний комплекс із поступовим вводом у дію, в склад якого входить: кемпінг "Южний", ресторан, кафе, бари, буфети, робоча столова, кіноконцертний зал, туристичний готель, туристичний готель для батьків з дітьми. Туристичному готельному комплексу присвоєно найменування "Южний". Цією ж Постановою затверджений Статут туристичного готельного комплексу "Южний", відповідно до якого туристичний готельний комплекс "Южний" знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям.
Згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту від 29.12.1988, який затверджений рішенням виконкому ради народних депутатів Білгород-Дністровської міськради № 1337 від 29.12.1988, вбачається, що туристичний готель для батьків з дітьми, який складається з 9-ти поверхової будівлі, 2-х поверхової будівлі ресторану, клуба та столової, замовником якого є Молдавська республіканська рада по туризму та екскурсіям, прийнятий до експлуатації. При цьому, відповідно до переліку станом на 01.01.1989 туристичний готель для батьків з дітьми переданий на баланс Молдавської республіканської ради по туризму та екскурсіям.
У подальшому туристичний готельний комплекс "Южний", на підставі наказу Молдавського Республіканського Концерну профспілкового туризму "Молдсіндтур" Федерації профспілок Республіки Молдова від 24.06.1996 за № 74- adm "Про зміни та доповнення до Статуту туристичного готельного комплексу "Южний", останній перейменований в Лікувально-оздоровчий пансіонат "Южний"; статут Лікувально-оздоровчого пансіонату "Южний" викладений у новій редакції 1996 року.
Відповідно до ст. 1 Статуту Лікувально-оздоровчого пансіонату "Южний", останній є колективним підприємством, заснованим на власності громадської організації Федерації профспілок Молдови (концерну "Молдсіндтур"), та є правонаступником туристичного готельного комплексу "Южний".
Згідно Декларації про реорганізацію від 14.12.1999, позивач - ТОВ "Холдинг "Moldsindbalneotur" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Молдавського Республіканського Концерну профспілкового туризму "Moldsindtur" S.R.L. та Республіканської фірми санаторно-курортних установ "Sindbalneoservis Moldova" S.R.L., а також приєднаного до нього Фонду майна профспілок S.R.L.; при цьому засновником ТОВ Холдингу "Moldsindbalneotur" є Всезагальна Федерація Профспілок Республіки Молдова.
В пункті 1.1. Статуту ТОВ Холдинг "Moldsindbalneotur" визначено, що підприємства та організації Республіканського Фонду Майна Профспілок ТОВ, Республіканського Концерну профспілкового туризму "Молдсіндтур" ТОВ і Республіканської фірми санаторно-курортних закладів "Сіндбальнеосервіче Молдова" ТОВ стають Дочірніми підприємствами Холдингу "Moldsindbalneotur" ТОВ. Перелік Дочірніх підприємств Холдингу приведений в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Статуту Холдингу.
Згідно з Додатком № 1 до Статуту ТОВ Холдинг "Moldsindbalneotur", Пансіонат "Южний" є дочірнім підприємством Холдингу та повністю належить Холдингу. Крім цього, згідно переліку об'єктів, переданих на баланс Молдавській республіканській раді по туризму та екскурсіям станом на 01.01.1989, туристичний готель для батьків з дітьми передано на баланс Молдавській республіканській раді по туризму та екскурсіям.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірне майно збудоване за кошти та на замовлення Молдавської республіканської ради по туризму і екскурсіям, яке станом на 01.12.1990 не відносилося до підприємств союзного підпорядкування, а отже спірне майно було власністю інших юридичних осіб, у майні яких відсутня державна частка.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Відповідно до ст. 2 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11.08.1994 (в редакції Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 11 серпня 1994 року, від 27.04.1999), яка ратифікована Законом України № 2666 від 12.07.2001, кожна із Сторін визнає право власності іншої Сторони, її громадян та юридичних осіб по відношенню до розташованих на її території підприємств, установ, організацій та інших об'єктів (філіали, долі, паї, акції та інше майно), включаючи об'єкти соціально-культурної сфери (санаторії, санаторії-профілакторії, будинки і бази відпочинку, пансіонати, готелі і кемпінги, туристичні бази, дитячі оздоровчі заклади), що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні органів державного управління іншої Сторони, а також були власністю інших юридичних осіб, у майні яких відсутня державна частка, та фізичних осіб, за винятком об'єктів, що збудовані з метою ліквідації наслідків форс-мажорних обставин. При цьому кожна із Сторін визнає право власності іншої Сторони по відношенню до розташованих на її території підприємств та іншого майна, що перебували на 1 грудня 1990 року у віданні міністерств союзно-республіканського підпорядкування.
Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно ст. 13 Угоди Сторони гарантують, що власність Сторін, їх юридичних і фізичних осіб в межах цієї Угоди користується повним і безумовним правовим захистом.
В силу приписів ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведені законодавчі приписи, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог про визнання права власності, яке не визнається відповідачем-1, з огляду на те, що рішенням виконавчого комітету Сергіївської селищної ради від 18.11.2003 № 359 "Про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс готелю "Плай" по вул. Гагаріна, 1 у смт. Сергіївка" вирішено оформити право власності на спірний об'єкт нерухомості за Сергіївською територіальною громадою в особі Сергіївської селищної ради. При цьому місцевим господарським судом зауважено, що положення, ст. 4 Угоди не можуть бути застосовані до спірних відносин, оскільки право власності позивача на спірний об'єкт виходячи з положень ст. 2 Угоди набуте правомірно, а тому підлягають захисту шляхом визнання права власності на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, оскільки в силу імперативних приписів ст. 328 Цивільного кодексу України незаконність права власності у даному випадку не випливає із закону і не встановлена судом.
З такими висновками місцевого господарського суду погодився суд апеляційної інстанції залишаючи оскаржуване рішення без змін з тих же підстав.
Разом з тим, відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо можливості визнання права власності за позивачем лише шляхом підписання протоколу між органами сторін Угоди, уповноваженими розпоряджатися державним майном, апеляційний господарський суд виходив з того, що положення ст. 11 Угоди стосуються дій уповноважених осіб щодо підприємств союзного підпорядкування, до яких спірний об'єкт, який входить до складу лікувально-оздоровчого пансіонату "Южний", не відноситься.
Також, судом апеляційної інстанції зауважено, що відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Враховуючи те, що виконкомом Сергіївської селищної ради рішення від 18.11.2003 року № 359 "Про оформлення права власності на цілісний майновий комплекс готелю "Плай" прийнято з порушенням компетенції визначеної пунктом 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якого питання про включення майна до об'єктів комунальної власності повинно вирішуватися виключно на пленарних засіданнях місцевих рад, виходячи з чого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначене рішення виконкому прийнято з порушенням вимог діючого законодавства, і тому не може бути законною підставою для набуття права власності територіальною громадою на спірний об'єкт.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що вис новки господарських судів щодо наявності підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими.
Судом касаційної інстанції відхиляються доводи касаційної скарги Фонду державного майна України щодо перевищення судами наданої їм компетенції у вирішенні даного спору, оскільки відповідно до ст. 13 Угоди сторонам гарантовано безумовний правовий захист відповідно до законодавства сторони, на території якої знаходиться підприємство (ст. 11 Угоди).
Частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до частини 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Право на звернення до суду не обмежується використанням інших засобів захисту права, тому здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту.
Решта доводів касаційних скарг прокурора та Фонду зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів відповідача над іншими та додатково перевіряти докази, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, тому до уваги не приймаються.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг прокурора та Фонду державного майна України, оскільки їх доводи зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційні скарги першого заступника прокурора Одеської області та Фонду державного майна України залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2011 та рішення господарського суду Одеської області від 15.12.2010 у справі № 24-20-34-11/295-07-8506 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.М. Волік
Судді : С.Р. Шевчук
О.О. Хрипун