04 липня 2011 р. № 41/137
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Плюшка І.А
суддів:Владимиренко С.В.,
Демидової А.М.,
Козир Т.П.,
Шевчук С.В.
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 27.04.2011
у справі№ 41/137
за позовом Публічного акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт"
доПриватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа"
простягнення 549 854,39 нгрн..грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 41/137 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Лисичанськнафтопродукт" до Приватного акціонерного товариства "Українська міжбанківська валютна біржа" про стягнення 549 854,39 нгрн..грн., з яких 424 433,59 грн. -інфляційних втрат та 125 420,80 грн. -3% річних за невчасне повернення суми попереднього внеску за участь в аукціоні задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 395 246,87 грн. -інфляційних витрат, 98 502 ,32 грн. -3% річних, судові витрати; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011 рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2010 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011, рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 41/137 залишено в силі.
Приватним акціонерним товариством "Українська міжбанківська валютна біржа" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2011 у справі № 41/137.
Заявник у заяві від 12.05.2011 № 8/151 (вх. № 03.14.04-11/1258/2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 27.04.2011 у справі № 41/137 і направити справу на новий розгляд до господарського суду касаційної інстанції. Заяву мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, при цьому заявник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 25.10.2007 № 23/337-33/74, вказуючи на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 625, 1212 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 41/137 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше аналогічних предметів спору, підстав позову, тотожних обставин та за однакового матеріально-правового регулювання спірних відносин дійшов протилежних висновків, покладених в основу цих судових рішень.
З постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2011 у справі № 41/137, про перегляд якої просить заявник, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, заявленого у справі з підстав невчасного повернення відповідачем суми попереднього внеску за участь в аукціоні, зазначивши про поважність причин відсутності позивача на аукціоні, що встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2009 у справі № 50/500, і що має преюдиційне значення при розгляді справ за участю тих же сторін, тобто виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед відповідачем, внаслідок чого відповідно до приписів статей 625, 1212 ЦК України було стягнуто суми інфляційних втрат і 3 % річних за порушення строків виконання грошового зобов'язання.
В постанові Вищого господарського суду України від 25.10.2007 у справі № 23/337 33/74, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини погодився з висновками щодо безпідставності заявлених вимог про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат і 3% річних, оскільки між сторонами у справі не відбулося договірних правовідносин, тому позивач відповідно до статті 1212 ЦК України набув права вимагати від відповідача повернення безпідставно перерахованих коштів та відсотків за користування чужими грошовими коштами, однак не набув права вимоги від останнього сплати сум інфляційних втрат та 3% річних, що передбачено статтею 625 ЦК України.
Таким чином, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи та з огляду на різні підстави позовів.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Українська міжбанківська валютна біржа" у допуску справи № 41/137 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя І.Плюшко
Судді С.Владимиренко
А.Демидова
Т.Козир
С.Шевчук