20 червня 2011 р. № 6/306
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Мирошниченка С.В.
суддів:Владимиренко А.М.,
Демидової А.М.,
Панова І.Ю.,
Шевчук С.Р.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміна"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України
від 19.04.2011
у справі№6/306
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс"
доДержавної адміністрації автомобільного транспорту
треті особи1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Роміна",
2. ОСОБА_1,
3. ОСОБА_2
про визнання недійсним рішення відповідача оформлене пунктом 8 протоколу №179 від 27.01.2009
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 6/306 позов задоволено, визнано недійсним рішення Державної адміністрації автомобільного транспорту, оформлене пунктом 8 протоколу № 179 від 27.01.2009, про визнання переможцем конкурсу щодо самостійного виконання 150 оборотних рейсів на маршруті № 317 Бориспіль АС - Київ АС “Видубичі” ч/з ст. м. “Харківська” Товариство з обмеженою відповідальністю “Роміна”.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2010 у справі № 6/306 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено, а також вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у справі №6/306 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосервіс" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2011 скасовано, рішення господарського міста Києва від 29.11.2010 року у справі № 6/306 залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Роміна" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у справі №6/306.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Роміна" у заяві від 06.05.2011 без номера (вх. №03.14.04-11/1068/2011) просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 19.04.2011 у цій справі. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2008 у справі №1/388-пн-07, від 17.06.2008 у справі №1/389-пн-07, від 19.01.2011 у справі №2-8/1364-2010, від 27.01.2011 у справі №9/108-10, від 12.10.2010 у справі №17/65пд мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 34, 35 Закону України "Про автомобільний транспорт", пунктів 12, 14, 37 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1081.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2010 у справі №17/65пд, оскільки предмети спорів у цій справі та у справі, про перегляд якої подано заяву, є різними. Так, у справі №17/65пд заявлено позов про розірвання договору, тоді як у справі №6/306, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом спору є визнання недійсним рішення відповідача, оформленого пунктом 8 протоколу №179 від 27.01.2009.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 19.04.2011 у справі №6/306, про перегляд якої просить заявник, та постанов Вищого господарського суду України від 05.06.2008 у справі №1/388-пн-07, від 17.06.2008 у справі №1/389-пн-07, від 19.01.2011 у справі №2-8/1364-2010, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
У постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2011, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що ТОВ "Роміна" як учасник конкурсу подало недостовірну інформацію, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення відповідача, оформленого пунктом 8 протоколу № 179 від 27.01.2009, про визнання переможцем конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю “Роміна”, оскільки відповідачем порушено вимоги законодавства, а саме: допущено до участі у конкурсі учасника, яким подано недостовірну інформацію.
Водночас, суд касаційної інстанції у постановах від 05.06.2008 у справі №1/388-пн-07, від 17.06.2008 у справі №1/389-пн-07, на які посилається заявник, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними результатів конкурсу та виходив з того, що учасниками для участі у конкурсі було надано достовірну інформацію, а конкурси на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах (рейсах) загального користування приміських та міжміських внутрішньо обласних автобусних маршрутах загального користування було проведено згідно вимог чинного законодавства.
У справі №2-8/1364-2010, на постанову у якій посилається заявник, позов про визнання протиправним і скасування рішення конкурсного комітету, мотивований тим, що конкурсний комітет безпідставно зняв позивача з конкурсу, що порушує конкурентні умови його проведення та порушує умови чинного законодавства при встановленні переможця конкурсу. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що позивачем до конкурсної комісії були подані документи, які містять недостовірну інформацію стосовно наявності у нього необхідної кількості транспортних засобів для здійснення перевезення пасажирів на спірних автобусних маршрутах.
Тобто, неоднакові правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи щодо достовірності поданої учасниками конкурсу інформації.
Посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 27.01.2011 у справі №9/108-10 колегією суддів до уваги не береться з огляду на таке.
Зазначеною постановою рішення попередніх судових інстанцій (місцевого та апеляційного господарських судів) було скасовано, а справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому відповідні постанови не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом ХІІ2 ГПК України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
Керуючись статтями 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Роміна" у допуску справи №6/306 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддя С. Мирошниченко
Судді
С. Владимиренко
А. Демидова
І. Панова
С. Шевчук