16.08.11р.Справа № 39/5005/9740/2011
За позовом Прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Третя особа-1: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
Третя особа-2: Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності на нерухоме майно
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Киричок О.В., посв. № 112 від 12.07.2010р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: ОСОБА_1., дов. від 02.03.2011р. № 24
Прокуратура Дніпропетровської області (надалі Позивач) звернулася з позовною заявою до Дніпропетровської міської ради (надалі Відповідач), в якій просить суд визнати право власності за державою в особі прокуратури Дніпропетровської області на об'єкт нерухомого майна за адресою: пр. Карла Маркса, 38, у м. Дніпропетровську, що складається із адміністративної будівлі літ. А-3, а-1, а2-1, а3-1, загальною площею 3863,5 кв.м., ґанків літ. а, а2, сходів літ. а1, гаражу літ. Б-1, загальною площею 47,8 кв.м., гаражу літ. В-1, В1-1, загальною площею 160,5 кв.м., гаражу літ. Д-1, загальною площею 71,1 кв.м., вартової літ. Е, навіс (тимчасовий) літ. Ж, альтанка (тимчасова) літ. З, №№ 1, 4, 10 -воріт, № 2, 3, 5, 7, 8 -огорожі, № 6 -димової труби, № 9 -фонтану, №№ І-ІV- мостіння.
Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що Позивач здійснює користування спірного об'єкта нерухомості з 1947 року, що відповідно до вимог ст. 344 ЦК України є підставою для набуття права власності на вказане майно за набувальною давністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт відкритого користування Позивачем спірним нерухомим майном, починаючи із 1947 року, та просить суд прийняти рішення у даній справі згідно з чинним законодавством, за відсутністю представника Дніпропетровської міської ради.
Третя особа-1 письмових пояснень по суті заявленого позову суду не надала, звернулася з клопотанням про слухання справи без участі її представника.
Треті особа-2 в своїх письмових поясненнях проти задоволення вимог прокуратури Дніпропетровської області не заперечує, вважає доводи викладені в позовній заяві обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
В судовому засіданні 16.08.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, та та третьої особи-2, господарський суд, -
Як убачається з матеріалів справи, на балансі прокуратури Дніпропетровської області перебуває об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 38.
Згідно даних матеріалів інвентаризаційної справи Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації, Позивач здійснює користування вказаним нерухомим майном, починаючи з 1947 року.
Земельна ділянка, на якій розташовано спірний об'єкт нерухомості, перебуває в постійному користуванні прокуратури Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії ДПД 69, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 001217.
Таким чином, наявними у справі документами підтверджується, що починаючи з 1947 року, спірне нерухоме майно перебувало у відкритому і безперервному правомірному володінні та користуванні прокуратури Дніпропетровської області
За змістом ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, що добросовісно, відкрито та безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Частиною четвертою зазначеної статті визначено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, набувається за рішенням суду.
Виходячи зі змісту статті 344 Цивільного кодексу України набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного володіння чужим майном.
Володіння має бути добросовісним, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, але це не означає, що володілець зобов'язаний спеціально інформувати оточуючих про своє володіння річчю. Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.
Як вище встановлено судом, спірне нерухоме майно протягом більш десяти років перебуває у відкритому і безперервному правомірному володінні та користуванні Позивача, що підтверджується матеріалами справи, та не спростовано учасниками судового процесу під час вирішення спору.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Зі змісту вищенаведеного пункту вбачається, що за умови володіння на 31.12.2000 року (на день, що на три роки передує дню набрання чинності Цивільним кодексом України) застосовуються правила ст. 344 ЦК України
З урахуванням вищенаведених норм цивільного законодавства, на цивільні відносини за даним спором, які продовжують існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України, розповсюджуються норми статті 344 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно за державною України в особі прокуратури Дніпропетровської області, суд виходить із положень ст. 326 ЦК України, яка встановлює, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. При цьому, за змістом наданої у справу довідки з ЄДРПОУ, прокуратура Дніпропетровської області є органом державної влади, який входить в систему органів прокуратури.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України, а також приймаючи до уваги те, що причиною виникнення даного спору не являються неправильні дії Дніпропетровської міської ради (Відповідач по справі), господарський суд вважає за необхідне судові витрати у справі покласти на Позивача, незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 326, 344 ЦК України ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Визнати право власності за державою України, в особі прокуратури Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 02909938) на об'єкт нерухомого майна за адресою: пр. Карла Маркса, 38, у м. Дніпропетровську, що складається із адміністративної будівлі літ. А-3, а-1, а2-1, а3-1, загальною площею 3863,5 кв.м., ґанків літ. а, а2, сходів літ. а1, гаражу літ. Б-1, загальною площею 47,8 кв.м., гаражу літ. В-1, В1-1, загальною площею 160,5 кв.м., гаражу літ. Д-1, загальною площею 71,1 кв.м., вартової літ. Е, навіс (тимчасовий) літ. Ж, альтанка (тимчасова) літ. З, №№ 1, 4, 10 -воріт, № 2, 3, 5, 7, 8 -огорожі, № 6 -димової труби, № 9 -фонтану, №№ І-ІV- мостіння.
Судові витрати у справі покласти на Позивача.
Суддя О.В. Ліпинський
Повне рішення складено 17.08.2011