01.08.11р.
Справа № 11/5005/7108/2011
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс проект", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс". м.Синельникове
про стягнення 207 039,61 грн. за договором оренди.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача:не з"явився.
Від відповідача:Повіланський - представник
Позивач просить стягнути 192 186,00 грн., що складають заборгованість по орендній платі за договором № 9-АР від 08.04.2008р., 14 853,61 грн. пені.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що сторони в договорі не досягли згоди та не передбачили в тексті договору всі істотні умови, відображення яких є обов'язковою умовою для договорів такого виду, а саме, не визначили порядок використання амортизаційних відрахувань, що на думку останнього свідчить про неукладеність договору.
Крім того, вказаний договір підписано особою, що не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, що в свою чергу свідчить про нікчемність даного договору.
Позивачем надані письмові заперечення на відзив відповідача, в яких останній зазначає про те, що п.8.1 договору встановлено, що сторони не здійснюють амортизаційні нарахування на об'єкт оренди, які проводяться власником об'єкту оренди, в даному випадку - ЗАТ "Укрторгсервіс" (власник приміщень).
Крім того, на момент укладення договору, заступник генерального директора ТОВ "Атлантіс" Байда С.М. мав при собі постійно діючу довіреність, відповідно до якої мав право представляти інтереси відповідача з правом підпису договорів, угод, контрактів та інших правочинів, на підставі якої і підписав договір та скріпив його печаткою.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
08.04.2008 р. сторони уклали договір № 9-АР, згідно п.1.1 якого Орендодавець (Позивач у даній справі) передає в тимчасове користування на умовах суборенди Орендарю (відповідачу) наступне майно: складські приміщення загальною площею 1950,0 кв.м, розташовані в будівлі цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Вільнюська,33; офісні приміщення загальною площею 330,0 кв.м, розташовані на другому поверсі в будівлі цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Вільнюська,33 (далі - об'єкт оренди), а Орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне користування об'єкт оренди та проводить оплату за використання орендованого приміщення на умовах даного договору.
Об'єкт оренди наданий Орендарю з письмової згоди власника приміщень - закритого акціонерного товариства "Укрторгсервіс" (п.1.2 договору).
За умовами договору ( п.1.3.), передача об'єкту оренди оформлюється відповідними актами прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного договору.
Вартість об'єкту оренди на дату підписання договору, оцінена за згодою сторін з урахуванням індексації і відновної вартості об'єкту оренди 5 500 000,00 грн. (п.1.4.договору).
Відповідно до ч.1. ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно п.2.1 договору, сторонами встановлено, що даний договір укладений на термін менш ніж один рік, набирає чинності з 08 квітня 2008 року і діє по 31.12.2008 року.
У п.2.2. сторони даного договору визначають, що датою початку використання і оплати об'єкту оренди Орендарем є дата підписання сторонами акту прийому-передачі майна, що підтверджує фактичну передачу орендованого майна Орендарю Орендодавцем. При цьому Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю, а Орендар зобов'язаний прийняти в користування приміщення, зазначені у п.1.1 цього договору у строк 08 квітня 2008 року включно.
Виконуючи умови вказаного вище договору, позивач здав, а відповідач прийняв зазначені у п.1.1 приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 01.05.08р.
Згідно ч.1. ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В п.3.1 договору сторонами встановлено, що плата за використання об'єкту оренди складає 96 093,00 грн. на місяць ( у т.ч. ПДВ - 16015,50 грн.), в тому числі:
- за орендоавні складські приміщення загальною площею 1950 кв.м, зазначені в підпункті "а" п.1.1 даного договору - 40 грн. на місяць за 1 кв.м ( у т.ч. ПДВ - 06,80 грн.), у цілому за дані приміщення - 79 560,00 грн. на місяць (у т.ч. ПДВ - 13 260,00 грн);
- за орендовані офісні приміщення загальною площею 330 кв.м, зазначені в підпункті "б" п.1.1 даного договору, - 50 грн. на місяць за 1 кв.м (у т.ч. ПДВ - 08,35 грн.), у цілому за дані приміщення - 16 533,00 грн. на місцяь ( у т.ч. ПДВ - 2755,50 грн.).
Відповідно до п.3.3 договору, Орендар сплачує орендну плату Орендодавцю шляхом перерахування відповідних платежів на поточний рахунок Орендодавця за кожен поточний календарний місяць користування орендованим майном не пізніше 10-го числа.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків по орендній платі за спірний період (01.05.08р. по 30.06.08р.), в сумі 192 186,30 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.
З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення орендної плати на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до п.6.4 договору, за порушення строків розрахунків по орендній платі, сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення зобов'язання.
Як вбачається із залученого до матеріалів справи розрахунку, позивачем до стягнення пред"явлена пеня за період з 04.11.2010р. по 04.05.11р., в той час як п.6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зважаючи на те, що право на стягнення пені у позивача виникло за травень з 11.05.08р., а за червень з 11.06.08р., нарахування штрафних санкцій припинилось через шість місяців від дня коли зобов"язання мало бути виконано, тобто 11.11.08р. та 11.12.08р.
З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення пені за період, зазначений у позові (з 04.11.2010р. по 04.05.11р.).
Заперечення відповідача відносно того, що спірний договір є неукладеним та нікчемним не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
При укладенні спірного договору сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які були необхідні для його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Порядок підписання правочину та визначення уповноваженою на це особи врегульовані нормами ст. 207 Цивільного кодексу України, недодержання цих вимог є дефектом форми правочину.
Вимога щодо вчинення правочину у формі, встановленій законом, відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України, є однією із загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину вимог ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України не є безумовною підставою для визнання такого правочину недійсним.
Ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначено якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (спірний правочин).
Відповідно до вимог ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як вбачається із матеріалів справи, спірний договір підписано особою, яка не мала належних на те повноважень, оскільки суду не надана довіреність, на яку є посилання в преамбулі договору, та на існування якої посилається позивач, в той час як із копії довіреності від 24.05.07 р., залученої відповідачем до матеріалів справи, не вбачаються повноваження Байди С.М. щодо укладання договорів, тобто, матеріали справи свідчать про перевищення повноважень особи, яка підписала спірний договір від імені підприємства відповідача.
Протне, матеріали справи містять акт приймання-передачі майна, підписаний представниками позивача та відповідача 01.05.08 р. скріплений печатками обох підприємств, та акт повернення майна (приміщень) від 30.06.08 р. Зазначені докази свідчать про наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, що унеможливлює визнання такого правочину недійсним.
Керуючись ст.ст. 203, 207, 215, 241, 526, 610, 611, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс". (52500, м.Синельникове, вул.Космічна,1, п/р 26002002000025 в ЗАТ "ХК Банк", м.Дніпропетровськ, МФО 307123, код ЄДРПОУ 30012937) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адоніс проект", (02660, м.Київ, вул.Магнітогорська,1, к.103, п/р 2600000660482 в АКБ "Правекс Банк" в м.Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 33595989) 192 186,30 грн (сто дев'яносто дві тисячі сто вісімдесят шість гривень) 30 коп. заборгованості по орендній платі, 1921,86 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) 86 коп. держмита, 219,08 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень) 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя
І.Ф. Мельниченко
Повне рішення складено
12.08.11р.