Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313
Іменем України
10.08.2011Справа №5002-24/2488-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "TVT" (25015, м. Київ, вул..Глушкова, 12, кв.5)
До відповідача Фермерського господарства "Легенда-Р" (АР Крим, Красногвардійський район, с.Краснознам'янка, вул.Лікарняна, буд. 14)
Про стягнення 6 551,69 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: до господарського суду звернулося ТОВ "TVT" з позовом до ФГ "Легенда-Р" про стягнення 6 551,69 грн.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: у травні 2010 року ТОВ «ТАТ-АГРО» було поставлено ФГ "ЛЕГЕНДА-Р" засоби захисту рослин та насіння сільськогосподарських культур на загальну суму 83012, 40 грн., що підтверджується видатковими накладними.
У зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ "ЛЕГЕНДА-Р" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, ТОВ «ТАТ-АГРО» у жовтні 2010 року звернулось до Господарського суду АР Крим із відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 22.02.2011р. у справі № 5002-11/52-2011, котре залишене без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2011р., позовні вимоги задоволено.
Проте заборгованість ФГ "ЛЕГЕНДА-Р" перед ТОВ «ТАТ-АГРО» не погашена.
За угодою № 10/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 23 травня 2011 року, ТОВ «ТАТ-АГРО» відступило ТОВ "TVT" право вимоги виконання ФГ "ЛЕГЕНДА-Р", зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (3% річних, інфляційних витрат) за період із 30 жовтня 2010 року по 23 травня 2011 року у сумі 6551, 69 грн., набутих ТОВ «ТАТ-АГРО» на підставі документів первинного бухгалтерського обліку.
На виконання умов даної Угоди, ТОВ «ТАТ-АГРО» було передано позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання відповідачем обумовленого зобов'язання.
У відповідності до п.4.3. Угоди, ТОВ «ТАТ-АГРО» повідомленням від 23.05.2011р. про зміну кредитора у зобов'язанні, належним чином повідомило відповідача про зазначені вище обставини.
Станом на 06 червня 2011 року штрафні санкції не погашені.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 1404, 92 грн. - 3% річних, 5146, 77 грн. - індекс інфляції.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на адвоката у розмірі 800 грн., та покласти на відповідача судові витрати.
29.07.2011р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши заяву представника позивача про збільшення позовних вимог, суд встановив, що позивач просить суд стягнути з відповідача 1752, 74 грн. - 3% річних, 6114, 54 грн. - індекс інфляції, витрати на адвоката розмірі 800 грн.
Ухвалою ГС АР Крим від 02.08.2011 р. суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та вказав, що заявлені позивачем вимоги вже входили до складу позовних вимог ТОВ «ТАТ - АГРО» по справі №5002-11/52 -2011, розмір яких був встановлений відповідними судовими рішеннями та на виконання вказаних рішень було видано судовий наказ. Відповідач вказує на те, що ним в порядку виконавчого провадження на виконання судових рішень по справі №5002 - 11/52 -2011 були сплачені грошові кошти у розмірі 88 645,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №282 від 13.07.2011 р. та постановою про закінчення виконавчого провадження від 22.07.2011 р. На підставі вказаного відповідач робить висновок про те, що грошові зобов'язання, про які йдеться у позовній заяві вже були виконані належним чином первісному кредитору.
На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, телеграмою від 08.08.2011 р. просив суд справу розглянути без участі свого представника, який зайнятий в іншому судовому процесі.
Також від позивача надійшло до суду поштою письмове обґрунтування періоду нарахування 3% річних та індексу інфляції з документами у підтвердження.
Судом вказані документи залучені до матеріалів справи.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, оригінали документів були досліджені у судовому засіданні, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю представників сторін.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що строк розгляду справи спливає 14.08.2011 р., сторонами не було заявлено, в порядку ст. 69 ГПК України, клопотання про його продовження, а тому у суду відсутні законні підстави для відкладення розгляду справи.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
У травні 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю “Тат-Агро” було поставлено фермерському господарству “Легенда - Р» засоби захисту рослин та насіння сільськогосподарських культур (далі - Товар) на загальну суму 83 012,40 грн.
Факт поставки та отримання Товару підтверджується нижчезазначеними документами:
- видаткова накладна №РН-0000059 від 17 травня 2010 року на суму 77 369,40 гривень (згідно довіреності №24 від 12 травня 2010 року);
- видаткова накладна №РН-0000068 від 26 травня 2010 року на суму 5 643,00 гривні (згідно довіреності №35 від 26 травня 2010 року). ( а. с. 15, 17 ).
Факт поставки товару у вказаному розмірі та на вказану суму підтверджується також довіреностями №24 від 12 травня 2010 року та відповідно довіреність №35 від 26 травня 2010 року на отримання товару, які були виписані на ім'я Булигіна О.А. Фермерським господарством “Легенда - Р” ( а. с. 16, 18 ).
Рішенням господарського суду АР Крим від 22.02.2011 р. по справі №5002-11/52-2011, яке було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2011 р., позов був задоволений повністю, з фермерського господарства «Легенда -Р» було стягнено 83 012,40 грн. заборгованості, 1118,57 грн. - 3% річних, 3403,51 грн. - інфляції, 875,34 грн. - держмита, 236 - грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2009 р. рішення ГС АР Крим від 14.09.2009 р. по справі №2-9/4452-2009 залишено без змін.
В зв'язку з вказаним у виконання рішення було видано відповідний наказ ГС АР Крим.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з положень вказаної статті, збитки від інфляції, а також 3 % річних підлягають сплаті за весь період часу, протягом якого не виконувалось грошове зобов'язання.
Крім того, застосування положень ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає наявність вини боржника, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1992 р. „Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції” якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін на майно або роботи, кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.
У зв'язку з чим, з набранням законної сили вищезазначеного судового рішення у відповідача виникли грошові зобов'язання перед позивачем щодо сплати суми за рішенням суду, а у випадку несплати цієї суми, також зобов'язання щодо сплати суми інфляційних та 3% річних за весь період часу, протягом якого рішення суду не виконувалось.
Крім того, слід звернути увагу на Інформаційний лист Вищого господарського суду від 20.11.2008 № 01-8/685 у якому зазначено наступне.
Чинне законодавство не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою щодо стягнення з боржника суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за період після прийняття судом рішення про стягнення відповідної заборгованості.
Згідно зі статтями 598 -609 Цивільного кодексу України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Водночас, приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 1/384-07).
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст.. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
23.05.2011 р. між ТОВ «ТАТ-АГРО» та ТОВ «TVT» було укладено Угоду №10/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні. ( а. с. 31 ).
Відповідно до п. 1.1 вказаної Угоди ТОВ «ТАТ-АГРО» відступило ТОВ «TVT» право вимоги виконання Фермерським господарством "ЛЕГЕНДА-Р" (код ЄДРПОУ 33137364), зобов'язання щодо сплати розміру штрафних санкцій (3%-річних, інфляційних витрат) за період із 30 жовтня 2010 року по 23 травня 2011 року у сумі 6 551,69 грн., набутих ТОВ «ТАТ-АГРО» на підставі документів первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ "ЛЕГЕНДА-Р" взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару
На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ «ТАТ-АГРО» було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем обумовленого зобов'язання, відповідно до акту приймання - передачі документів від 23.05.2011 р. ( а. с. 32 ).
У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ «ТАТ-АГРО» повідомленням від 23.05.2011 року про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило Відповідача про зазначені вище обставини. ( а. с. 33).
Судом встановлено, що у виконання наказу ГС АР Крим по справі №5002-11/52-2011 відповідач 13.07.2011 р. перерахував на користь первісного кредитора - ТОВ «ТАТ-АГРО» заборгованість у розмірі 88 645,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №282 від 13.07.2011 р., банківською випискою та постановою про закінчення виконавчого провадження ( а. с. 73, 82 - 83 ).
Відповідно до додаткової угоди №1 до Угоди №10/05-11 про заміну кредитора у зобов'язанні від 23 травня 2011 року, ТОВ «ТАТ-АГРО» повідомляє, а ТОВ «TVT» погоджує те, що сума у розмірі 7867,28 грн., вказана у п. 2.1., що відступається за даною Угодою, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 3%-річних, інфляційних витрат), котрі нараховані ТОВ "ТАТ-АГРО" відповідно до умов та норм чинного законодавства України за період із 30 жовтня 2010 року (наступного дня після написання та подачі позову до суду згідно якого було прийнято рішення у справі №5002-11/52-2011) по 13 липня 2011 року (день фактичного погашення заборгованості -припинення зобов'язання). ( а. с. 74 ).
На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ «ТАТ-АГРО» було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем обумовленого зобов'язання, про що було складено акт приймання - передачі документів від 15.07.2011 р. ( а. с. 75 ).
У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ «ТАТ-АГРО» повідомленням від 15.07.2011 року про зміну кредитора у зобов'язанні, належним чином повідомило відповідача про зазначені обставини. ( а. с. 76 ).
Відповідач вказує на те, що заявлені позивачем вимоги вже входили до складу позовних вимог ТОВ «ТАТ - АГРО» по справі №5002-11/52 -2011, розмір яких був встановлений відповідними судовими рішеннями та на виконання вказаних рішень були видано судовий наказ. Відповідач вказує на те, що ним в порядку виконавчого провадження на виконання судових рішень по справі №5002 - 11/52 -2011 були сплачені грошові кошти у розмірі 88 645,82 грн. На підставі вказаного відповідач робить висновок про те, що грошові зобов'язання, про які йдеться у позовній заяві вже були виконані належним чином первісному кредитору.
Суд не може погодитися з вказаним в зв'язку з наступним.
Як вбачається з позовної заяви вих. №29-1/10 від 29.10.2010 р., належним чином посвідчена копія якої наявна в матеріалах справи та рішення ГС АР Крим від 22.02.2011 р. по справі №5002-11/52-2011, ТОВ «ТАТ-АГРО» в рамках справи №5002-11/52 -2011 було заявлені вимоги про стягнення, зокрема, 3 % річних у розмірі 1118,57 грн., нарахованих за період з 18.05.2010 р. по 29.10.2010 р. і інфляційні втрати у розмірі 3403,51 грн., які були нараховані за період серпень і вересень 2010 р. І саме ці суми за вищевказані періоди були стягнені за рішенням ГС АР Крим від 22.02.2011 р. по справі №5002-11/52-2011, яке вступило в законну силу та яке було виконано відповідачем, що підтверджується вищевказаними платіжним дорученням та постановою про закінчення виконавчого провадження.
Товариство з обмеженою відповідальністю "TVT" просить суд за даним позовом стягнути з відповідача 1752, 74 грн. - 3% річних, які нараховані за період з 30.10.2010 р. по 13.07.2011 р. та 6114, 54 грн. - інфляційних втрат, які нараховані за період з жовтня 2010 р. по червень 2011 р.
Перевіривши розрахунок вимог про стягнення 3% річних і інфляційних втрат, суд з ним погодився та вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача по справі 1752, 74 грн. - 3% річних та 6114, 54 грн. - інфляційних втрат.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Також позивач просить стягнути з відповідача адвокатські витрати у розмірі 800 грн.
На підтвердження понесених витрат позивач посилається на укладений між ним ( Замовник ) та адвокатом ОСОБА_1 ( Виконавець ) договір №02-06-2011 від 01.06.2011 р. про надання правової допомоги.
ОСОБА_1 є адвокатом, відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.10.2009 р. ( а. с. 40 ).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Виконавець зобов'язався надати позивачу по справі правову допомогу щодо аналізу правовідносин між ТОВ «TVT» та фермерським господарством «Легенда -Р» та підготовки і подання від імені замовника до ГС АР Крим відповідної позовної заяви про стягнення належних штрафних санкцій, котрі обраховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору сторони погодили, що вартість оплати послуг щодо надання правової допомоги становить 800 грн. без ПДВ.
Відповідно до п. 3.3 вказаного договору суму, зазначену у п. 3.1 вказаного договору, замовник повинен сплатити в строк до 01.08.2011 р. Розрахунок за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже витрати на послуги адвоката є судовими витратами по даній справі.
Із зазначеної статті вбачається, що судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню у разі їх реального понесення позивачем.
Суд зазначає на те, що відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення. Відшкодуванню не підлягають майбутні витрати. Здійснення витрат повинно підтверджуватися розрахунковими документами про перерахування коштів, видатковим касовим ордером.
Слід також ураховувати вказівки Вищого господарського суду України щодо розподілу та відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. У п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. N 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Однак позивачем суду не було надано доказів на підтвердження того, що він сплатив Виконавцю 800 грн. за правову допомогу.
При таких обставинах суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача адвокатських витрат у розмірі 800 грн.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 15.08.2011 р. Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.08.2011 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фермерського господарства "Легенда-Р" ( АР Крим, Красногвардійський район, с.Краснознам'янка, вул.Лікарняна, буд. 14, ЄДРПОУ 33137364 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "TVT" (25015, м. Київ, вул..Глушкова, 12, кв.5, ЄДРПОУ 37250862 ) інфляційні витрати у розмірі 6114,54 грн., 3% річних у розмірі 1752,74 грн., державне мито у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.