Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319
Іменем України
08.08.2011Справа №5002-12/2775-2011
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73» (96200, Роздольненський район, смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе, 21)
до відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» (96213, Роздольненський район, с. Чернишево, вул. Кірова, 2-а)
про стягнення 12693,43 грн.
Суддя Іллічов М.М.
Від позивача - ОСОБА_1., представник, довіреність №03-16/148 від 10.11.2010 р.
Від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність № 123юр від 26.07.2011р.
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про стягнення 12693,43 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 01.02.2009 р., в тому числі: 10935,00 грн. основного боргу, 1758,34 грн. пені за несвоєчасні розрахунки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.02.2009р. між сторонами був укладений договір про надання послуг, за умовами якого, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за надані послуги до 20 числа наступного за календарним місяцем. Однак, в порушення умов договору, відповідач припинив здійснювати оплату за поставлену воду, у зв'язку з чим, виникла сума заборгованості, на яку позивачем було нараховано пеню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не представляв відповідачу рахунки про надані послуги та акти виконаних робіт, та в односторонньому порядку відключив від центрального водопостачання підприємство, що належить відповідачу. Таким чином, сума заявлених вимог позивачем не доведена, про що викладено у письмовому відзиві на позов.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
У судовому засіданні оголошувалась перерва.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
Звертаючись з вимогами про стягнення з відповідача суми боргу за водопостачання період з квітня 2009 р. по червень 2011 р., товариство з обмеженою відповідальністю «Роздольненська спеціалізована пересувна механізована колона - 73» посилається на договір про надання послуг від 01 лютого 2009 року, укладений між сторонами по справі, предметом якого визначено, що Виконавець (позивач) зобов'язується надавати Замовнику (відповідачу) централізоване водопостачання та водовідведення в порядку та на умовах, встановлених даним договором, а Замовник зобов'язується здійснювати оплату на послуги (а.с. 7).
Пунктами 2.2. та 2.3. Договору визначено строк централізованого водопостачання та водоспоживання - щорічно, за графіком, затвердженим сільською радою.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, Замовник щомісячно оплачує рахунки виконавця за фактично отриману кількість води за ціною 13,50 грн. за 1 куб.м. для споживачів 2-ої групи (юридичні особи), відповідно показників водоміру, без водоміру відповідно рекомендованих норм відпуску води.
Вартість послуг встановлюється сторонами по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця (пункт 3.2. Договору).
Відповідно до п. 3.3. Договору, рахунок про надані послуги та акт виконаних робіт для юридичних осіб виставляється Замовнику до 20 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.
Пунктом 3.4. Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний перераховувати суму, визначену в рахунку про надані послуги, протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з квітня 2009р. відповідачем припинена оплата за споживану воду, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість в сумі 10 935,0 грн., на яку нараховано пеню в розмірі 1758,34 грн.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, заслухавши представників сторін, суд доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначалося судом вище, умови договору про надання послуг від 01.02.2009р. передбачають надання позивачем визначених послуг, а п. 3.3. Договору передбачає, що рахунок про надані послуги та акт виконаних робіт для юридичних осіб виставляється Замовнику до 20 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги.
У свою чергу, суду не надано відповідних доказів того, що позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг та акти виконаних робіт, що б свідчило про належне виконання сторонами прийнятих зобов'язань.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано відповідної технічної документації щодо водопровідної мережі, за якою мала поставлятися вода відповідачеві, не визначено яким чином здійснювався облік обсягів води.
Слід зазначити, що суд критично оцінює Акт про відключення від централізованого водопостачання від 01.04.2009р., складений комісією у складі робітників ПСП «Чернишевське», відповідно до якого, з 01.04.2009р. позивач в односторонньому порядку припинив надавати послуги ПСП «Чернишевське» по централізованому водопостачанню та водовідведенню з огляду на відсутність доказів направлення такого акту у 2009 р. та на час розгляду справи позивачеві. При цьому у листі від 28.04.11 р. вих.. № 28/04-2-ю за підписом виконавчого директора відповідача Кондакова А.С. вказується на припинення водопостачання з липня 2009 р.
Однак позивачем не спростовано доводи відповідача щодо самостійного забезпечення доставки води (Чернишево-Ковильне, об'єкт кошара), що підтверджується наданими дорожніми листками за період з квітня 2009 по червень 2011 р.
Щодо наданих позивачем суду письмових пояснень головного бухгалтера суд зазначає про відсутність документального підтвердження вручення певних документів (актів, рахунків) працівникові відповідача.
Всупереч положенням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не визначено та не доведено суду обставин з приводу того, що ним виконувався належним чином договір про надання послуг від 01.02.2009р., розрахунок визначеної заборгованості не підтверджений ні відповідними рахунками на оплату наданих послуг, ні передбаченими умовами договору актами виконаних робіт.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи з приводу виниклої заборгованості та обов'язок її сплатити відповідачем є помилковими, недоведеними та необґрунтованими, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають залишенню за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.