Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319
Іменем України
03.08.2011Справа №5002-12/2883-2011
За позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
До відповідача Комунального підприємства імені Калініна (97006, смт. Красногвардійське, пр. Калініна, 1а)
Про стягнення 11390,23 грн.
Суддя Іллічов М.М.
Від позивача - ОСОБА_1., паспорт
Від відповідачів - не з'явився.
Суть спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Комунального підприємства імені Калініна про стягнення 11390,23 грн. грн. заборгованості за договором від 05.01.2010 р., а саме: 6633,13 грн. основного боргу, пеню у розмірі 4757,10 грн. та стягнення суми судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір від 05.01.2010 р., на виконання умов якого позивач здійснив поставку товару відповідачу. Однак, оплата за отриману продукцію здійснена не була, у зв'язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 6633,13 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4757,10 грн. .
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. До суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку.
Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -
05 січня 2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та комунальним підприємством імені Калініна (Покупець) був укладений Договір б/н ( а.с. 8).
Пунктом 1.1. якого передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця ГСМ ( в асортименті) , іменуємий у подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах дійсного договору.
Відповідно до пункту 2 Договору, загальна сума договору складає: відповідно накладних.
Згідно до пункту 3.1. Продавець передає, а Покупець приймає товар відповідно виписаних в день відвантаження накладних на складі Покупця.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Покупець проводить попередню оплату по договору у повному розмірі вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок Продавця.
31 грудня 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору від 05.01.2010 р.
Відповідно пункту 4.1 угоди №1, покупець зобов'язаний проводити оплату за отриманий товар у повному обсязі по безготівковому розрахунку у сумі 16718 грн., у тому числі ПДВ 20% в строк до 05.01.2011 р.
Позивачем свій обов'язок щодо передачі у власніть відповідача товару виконано належним чином. Так, позивач за вказаним договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 16718,68 грн., що підтверджується рахунками - фактурами, підписаними представником відповідача, що засвідчують факт отримання ним товару та відомостями видачі ГСМ ( а.с. 12-19).
Проте, відповідач порушив строк сплати заборгованості за отриманий товар до 05.01.2011 р., а оплатив перший внесок від суми заборгованості 12.05.2011 р. у розмірі 10085,55 грн.
Таким чином, заборгованість по сплаті вартості поставленого позивачем товару складає 6633,13 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.06.2011 р., що підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.10).
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 23.06.2011 р. щодо оплати заборгованості у сумі 6633,13 грн. та пені у сумі 4757,10 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді.
Проте, відповідач своєчасно не провів оплату за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 6633,13 грн., що і з'явилося підставою для звернення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів проведення оплати наданих послуг відповідачем надано не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до розрахунку, наданому позивачем складає 6633,13 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобов'язання у розмірі 4757,10 грн.
Пунктом 5.3 угоди №1 до Договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених пунктом 4.1 дійсного договору, за отриманий товар Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю пеню в розмірі 0,2% за кожен день прострочки платежу від суми заборгованості до платежу.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним визначити розмір пені, виходячи з подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, відповідно до розрахунку, проведеного судом, сума пені, яка повинна бути нарахована, складає 1010,05 грн.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача у порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства імені Калініна (97006, АР Крим, Красно гвардійський район, с. Калініна, пр-т Калініна, 1а ) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (97000, АР Крим, Красногвардійський район, смт. Красногвардійське, вул. Київська, 58/18, р/р 26006410604001 в КБ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, код ЄДРПОУ 2856914297) суму заборгованості в розмірі 6633,13 грн., пені у розмірі 1010,05 грн., 76,43 грн. витрат по сплаті державного мита та 158,36 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 09.08.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.