Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
Іменем України
09.08.2011Справа №5002-34/2862-2011
за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим
(95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
до відповідача Виконавчого комітету Керченської міської ради
(98300, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 27)
треті особи Верховна Рада Автономної Республіки Крим
(95000, АР Крим, вул. Карла Маркса, 18),
ОСОБА_1
(АДРЕСА_1;
АДРЕСА_2.),
Виробниче об'єднання "Керчрибпром"
(98300, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 49)
Керченський учбово-курсовий комбінат виробничого об'єднання
"Керчрибпром"
(98300, АР Крим, м. Керч, вул. Пролетарська,6).
про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
Суддя А.Р. Ейвазова
від позивача - ОСОБА_2. за довіреністю №59-Д від 10.05.2011р.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи 1 - не з'явилися;
від третьої особи 2 - не з'явилися;
від третьої особи 3- не з'явилися;
від третьої особи 4 - не з'явилися
Суть спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Керченської міської ради та просить:
- визнати за Верховною Радою Автономної Республіки Крим право власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс - Керченський учбово-курсовий комбінат Виробничого об'єднання "Керчрибпром", розташований за адресою: м. Керч, вул. Пролетарська, 6;
- зобов'язати Виконавчий комітет Керченської міської ради видати свідоцтво про право власності за Автономною Республікою Крим в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс - Керченський учбово-курсовий комбінат Виробничого об'єднання "Керчрибпром", що розташований за адресою: м. Керч, вул. Пролетарська,6.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 18.12.2008р. №1097-5/08 "Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим", затверджено перелік майна, що належить Автономній Республіці Крим та підлягає приватизації, до якого включено цілісний майновий комплекс - Керченський учбово-курсовий комбінат Виробничого об'єднання "Керчрибпром". На виконання зазначеної постанови, як стверджує позивач, ним 24.02.2009р. прийнято наказ №119, відповідно до якого проведено аукціон з продажу відповідного майна, переможцем якого визнано ОСОБА_1. Однак, підписаний за результатами аукціону договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально, оскільки право власності на зазначене майно не зареєстровано. При цьому, для реєстрації відповідного права, як вказує позивач, необхідно подати правовстановлюючи документи, одним з яких є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видається органом місцевого самоврядування. З метою отримання свідоцтва та реєстрації відповідного права, відповідач повідомив позивача про необхідність отримання довідки про балансову належність, яка не надана ВО "Керчрибпром". Між тим, позивач також зазначає, що оформити правовстановлюючи документи та зареєструвати право власності його зобов'язано рішенням господарського суду АР Крим від 21.09.2010р. у справі №5002-23/3603-2010 за позовом ОСОБА_1. до Фонду майна АР Крим, треті особи - Виконавчий комітет Керченської міської ради, Кримське республіканське підприємство "Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про спонукання до укладення договору купівлі-продажу (а.с.4-7).
Відповідач у справі - Виконавчий комітет Керченської міської ради у письмовому відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач вказує, що позивачу відмовлено у реєстрації права власності, оскільки позивачем не надано доказів балансової приналежності відповідних споруд, а також виявлено факт самовільного будівництва (а.с.106-107).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.07.2011р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено Верховну Раду Автономної Республіки Крим, ОСОБА_1 та Виробниче об'єднання "Керчрибпром" (а.с.1).
Треті особи - Верховна Рада Автономної Республіки Крим та ОСОБА_1 у письмових поясненнях по суті заявлених вимог підтримали вимоги Фонду майна АР Крим (а.с.30,75-76).
Третя особа - Виробниче об'єднання "Керчрибпром" письмового пояснення суду не надало; в судове засідання не з'явилось; про причини нез'явлення суд не повідомило; про день та час судового засідання повідомлено належним чином, що підтверджується відповідним списком згрупованих поштових відправлень за 22.07.2011р. (а.с. 66).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.07.2011р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Керченський учбово-курсовий комбінат Виробничого об'єднання «Керчрибпром» (а.с.63-65).
Третя особа - Керченський учбово-курсовий комбінат виробничого об'єднання "Керчрибпром" у поясненні на позов підтримав заявлені Фондом мана АР Крим вимоги та пояснив, що Керченський учбово-курсовий комбінат вийшов із складу об'єднання ВО «Керчрибпром» та підтвердив, що надавав дозвіл на приватизацію відповідного майна (а.с.32).
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав; представники третіх осіб - ВР АР Крим, Керченського учбово-курсового комбінату ВО «Керчрибпром» та третя особіа - ОСОБА_4. в судовому засіданні 02.08.2011р. також підтримали заявлені позивачем вимоги.
Представник відповідача в жодне із судових засідань не з'явився; у відзиві на позов просить розглянути справу за відсутності його представника, за наявними у ній матеріалами (а.с.107-108).
Клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності задоволено судом, враховуючи, що брати участь у судових засіданнях є правом відповідача, від реалізації якого він відмовився, подавши відповідне клопотання.
Представник третьої особи - ВО «Керчрибпром» в жодне з судових засідань не з'явився, хоча третя особа повідомлена про час і місце засідання суду належним чином шляхом направлення копій ухвали про порушення провадження у справі, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.28), ухвал про відкладення розгляду справи (списки згрупованих поштових відправлень-рекомендованих листів від 22.07.2011р., від 02.08.2011р. /а.с.66, 103-111/).
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ВО «Керчрибпром» та його пояснення по суті заявлених вимог, а також, за відсутності представника Виконавчого комітету Керченської міської ради.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, суд
Керченський учбово-курсовий комбінат ВО «Керчрибпром» відповідно до п.1 статуту, затвердженого Фондом державного майна та зареєстрованого рішенням Виконавчого комітету Ради народних депутатів №355 від 14.02.1992р. (перереєстрований розпорядження Виконавчого комітету Керченської міської ради народних депутатів 06.04.95р. №325), є державним підприємством та знаходиться у власності АР Крим (а.с.80-88).
18.12.2008р. постановою Верховної Ради АР Крим №1097/5-08 «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим», затверджено перелік майна, яке належить АР Крим. При цьому, до відповідного переліку включено цілісний майновий комплекс - Керченський учбово-курсовий комбінат виробничого об'єднання «Керчрибпром» (м. Керчь, вул. Пролетарська, 6).
24.02.2009р. наказом Фонду державного майна АР Крим від 24.02.2009р. №119 «Про прийняття рішення з приватизації майна, що належить Автономній Республіці Крим - цілісного майнового комплексу, - Керченського учбово-курсового комбінату Виробничого об'єднання «Керчрибпром» визначено здійснити приватизацію шляхом продажу на аукціоні майна, що належить Автономній Республіці Крим, - цілісного майнового комплексу Керченського учбово-курсового комбінату ВО «Керчрибпром» (м. Керч, вул. Пролетарська, 6) шляхом продажу його з аукціону (а.с.8).
За результатами аукціону між Фондом майна АР Крим та ОСОБА_1. підписано договір купівлі-продажу, у посвідченні якого відмовлено відповідно до постанови приватного нотаріуса ОСОБА_3. від 21.09.2009р., оскільки не подано документів, які посвідчують право власності на відповідне майно (а.с.18).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2010р. у справі №5002-23/3603-2010 задоволено позов ОСОБА_1 до Фонду майна Автономної Республіки Крим, треті особи - Виконавчий комітет Керченської міської ради, Кримське республіканське підприємство «Керченське міське бюро реєстрації і технічної інвентаризацій», та зобов'язано Фонд майна АР Крим здійснити на користь ОСОБА_1. приватизацію цілісного майнового комплексу Керченського учбово-курсового комбінату ВО «Керчрибпром» (м. Керч, вул. Пролетарська, 6), у т.ч. оформити правовстановлюючий документ на об'єкт приватизації, зареєструвати своє право власності на об'єкт приватизації в Єдиному реєстрі прав власності на нерухоме майно і укласти з ОСОБА_1. в редакції позивача договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Керченського учбово-курсового комбінату «Керчрибпром», розташованого за адресою: м. Керч, вул. Пролетарська, 6 (а.с.10-11).
21.10.2010р. позивач звернувся до КРП «Керченське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» щодо видачі свідоцтва про право власності та виписки з реєстру прав власності на спірне нерухоме майно (а.с.12).
17.01.2011р. за вих. №6181/02-26 Виконавчий комітет Керченської міської ради направив до КРП «Керченське бюро реєстрації та технічної інвентаризації лист, у якому повідомив, що для оформлення права власності на комплекс нежилих будівель по вул. Пролетарській, 6 у м. Керчі необхідно надати довідку про балансову належність об'єктів, на які пропонується оформити право власності (для уточнення розбіжностей у площах будівель) (а.с.16).
24.02.2011р. КРП «Керченське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» повідомило позивача - Фонд майна АР Крим про необхідність надання довідки про балансову належність відповідного об'єкта, а також підтвердити, що будівлі під літ. «б», «б2», «Ж» не є самовільно збудованими (а.с.14).
При цьому, 04.04.2011р. Виконавчий комітет Керченської міської ради повідомив ОСОБА_1., якого Фонд майна АР Крим уповноважив на отримання документів щодо права власності на відповідне майно та оплату вартості послуг, про те, що відповідно до норм Закону України «Про місцеве самоврядування в України» органи місцевого самоврядування не уповноважені на визначення переходу права власності на нерухоме майно і для вирішення відповідного питання запропонував звернутись до суду (а.с.17).
Звертаючись до суду з позовом, який є предметом розгляду у даній справі, позивач - Фонд майна АР Крим просив, зокрема, визнати за АР Крим в особі Верховної Ради АР Крим право власності на відповідне нерухоме майно - цілісний майновий комплекс - Керченський учбово-курсовий комбінат виробничого об'єднання «Керчрибпром». При цьому, відповідні вимоги заявлені до Виконавчого комітету Керченської міської ради.
Поряд з цим, позивач просить зобов'язати відповідача видати свідоцтво про право власності на відповідне майно.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Між тим, фактично під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач - Виконавчий комітет Керченської міської ради не є особою, яка оспорює право Верховної Ради АР Крим на спірне майно, оскільки не є особою, яка перебуває з такою особою у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності; вказана особа не претендує на відповідне майно. Так, як вбачається з зібраних у справі документів і матеріалів, відповідна особа відмовила у видачі свідоцтва про право власності на спірне майно, у зв'язку з не поданням позивачем (його представником) документів, необхідних для реєстрації такого права, і які підтверджують набуття відповідного права.
Згідно ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
В силу ч.2 цієї норми, державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. При цьому, порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови встановлюються законом, а відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду (ч.4,3 ст. 182 ЦК України).
Основним законодавчим актом, який регулює порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Так, ст.4 відповідного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить, зокрема, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном та територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягає обов'язковій державній реєстрації. До таких речових прав, згідно п.1 ч.1 цієї норми належить і право власності на нерухоме майно
При цьому, відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/51, яким затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно п.6.1 такого Тимчасового положення, визначено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема, органами місцевого самоврядування, на новозбудоване майно за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку та документів, що відповідно до вимог законодавства засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Відповідач у справі - Виконавчий комітет Керченської міської ради є виконавчим органом Керченської міської ради і здійснює визначені чинним законодавством повноваження. Зокрема, відповідно до підпункту 10 пункту «а» ч.1 ст.30, ст.40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснює облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна, а також здійснює інші повноваження, надані законом.
Отже, Виконавчий комітет Керченської міської ради здійснюючи оформлення права власності з видачею відповідного свідоцтва про право власності на нерухоме майно не вступає з правововолодільцем у відносини щодо здійснення такою особою правомочностей власника і не оспорює відповідне його право. Така особа також не претендує на право особи, яка звертається за оформленням права власності (також див. пост. ВСУ від 20.06.2011р. у справі №40/427).
Таким чином, відповідна особа не є особою, яка має відповідати за заявленим позовом, тобто є неналежним відповідачем.
Право обирати особу, до якої заявляються вимоги є виключним правом позивача, що вбачається також із змісту ст. 24 ГПК України, відповідно до якої замінити неналежного відповідача належним суд може лише за згодою на те позивача (також див. пост.ВСУ від 02.03.2010р. у справі №2-5/5129.1-2008).
Між тим, позивач під час розгляду даної справи по суті підтримував вимоги саме до Виконавчого комітету Керченської міської ради і вважав вказану особу належним відповідачем (протокол судового засідання від 02.08.2011р., а.с.102); клопотань про заміну не заявляв, підстав заявленого позову до початку розгляду справи по суті не змінював.
Крім того, ст.24 ГПК України, визначає також можливість залучення до участі у справі іншого відповідача, однак, відповідна дія можлива, якщо є підстави вважати таку особіусолідарно зобов'язаною з відповідачем або, якщо така особа несе субсидіарну відповідальність за відповідним зобов'язанням, виконання якого є предметом розгляду у справі, або у випадку наявності підстав для спільної відповідальності таких осіб.
Разом з тим, відповідні обставини у даній справі не встановлені.
При цьому, пред'явлення позову до особи, яка не має відповідати за заявленим позовом (неналежний відповідач) є самостійною підставою для відмови у позові.
Щодо вимог про зобов'язання видати свідоцтво про право власності слід зазначити, що, як вже вказувалось, воно видається у відповідності з вимогами, встановленими вищевказаним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та згаданим Тимчасовим положенням, на підставі документів, які позивачем не надані.
Поряд з цим, вбачається, що у оформленні права власності відмовлено, зважаючи на наявність самочинного будівництва. Порядок набуття права власності на самочинне будівництво визначений ст.376 ЦК України.
Так, відповідно до ч.2 такої норми, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. При цьому, згідно ч.3 цієї норми визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Однак, згідно ч.4 цієї норми, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або за її рахунок.
Таким чином, особою, яка може заперечувати набуття права власності на самочинне будівництво може бути власник або користувач відповідної земельної ділянки, який і є особою, яка має відповідати за позовом щодо визнання права власності на самочинне будівництво.
За таких обставин, підстав для задоволення заявлених у даній справі вимог не має.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено 12.08.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.