01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"02" серпня 2011 р. Справа № 8/075-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1,
до відповідача: Васильківська об'єднана державна податкова інспекція, ідентифікаційний код: 13717863, місце знаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського,17-А,
про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення орендованого приміщення
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, особа якого встановлена за допомогою паспорта НОМЕР_2, та ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 09.09.2010 року серії ВРА за №932864;
від відповідача: ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 10.05.2011 року за №1726/10/10-014, ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності від 20.06.2011 року за №1780/10/10-014, ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності від 25.07.2011 року за №2141/10/10-014, -
фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом: Позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі за текстом: Відповідач) про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення орендованого приміщення.
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідачу направлялось повідомлення про потребу усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення орендованого приміщення в зв'язку з невиконанням Відповідачем умов договору оренди та завершення строку його дії. Проте, Відповідач орендованого майна не звільнив.
Відповідно до ухвали суду від 19.05.2011 року порушено провадження у справі №8/075-11 та призначено її розгляд на 14.06.2011 року.
14.06.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 19.05.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 19.05.2011 року не виконав. Ухвалою суду від 14.06.2011 року розгляд справи відкладено на 05.07.2011 року.
05.07.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову. Відповідачем заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 05.07.2011 року задоволено. В судовому засіданні 05.07.2011 року сторонам у справі оголошено перерву до 19.07.2011 року.
19.07.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні 19.07.2011 року сторонам у справі оголошено перерву до 02.08.2011 року.
02.08.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 02.08.2011 року.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи надані Позивачем і Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд -
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
01.08.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі за тестом: Договір), згідно п.п.1.1., 1.2. якого Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає у строкове, тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення готелю «Ярославна», площею 786,4 кв. м., за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17-А, що є власністю Орендодавця (Позивача).
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 2 ст. 761 Цивільного кодексу України, наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Господарським кодексом України у ч.1 ст. 193 передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Відповідно до п. 3.1. Договору, термін дії цього Договору визначається з 01.08.2010 року по 31.12.2010 року включно.
Згідно із п. 4.4. Договору, орендоване приміщення, передане в користування Орендарю (Відповідачу), повертається Орендодавцю (Позивачу) не пізніше 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії Договору (або у випадку його дострокового розірвання), за Актом здачі-приймання Приміщення, (Додаток №2 до цього Договору), який є невід'ємною частиною цього Договору, та в якому вказується технічний стан «Приміщення».
Договір у п. 5.7. передбачає, що загальний розмір орендної плати за весь строк дії цього Договору, складає 330288,00 грн. (триста тридцять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 00 коп.) за всю орендовану площу.
Згідно п.п. 5.5. Договору, за бажанням Орендодавця (Позивача) орендна плата може визначатися шляхом коригування розміру орендної плати на індекс інфляції за минулий місяць.
Відповідно до п. 5.6. Договору, комунальні послуги, користування телефоном, спожиту електроенергію та інші експлуатаційні витрати сплачуються Орендарем (Відповідачем) окремо на підставі рахунків наданих відповідними комунальними службами згідно договорів, укладених Орендарем (Відповідачем) з такими службами.
Договір у п. 5.4. передбачає, що орендна плата перераховується Орендарем (Відповідачем) незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря (Відповідача) один раз на місяць, не пізніше 10-го числа, наступного за розрахунковим місяця, на рахунок Орендодавця (Позивача). Оплата здійснюється в національній валюті України, на підставі рахунку та акту виконаних робіт, який надає Орендодавець (Позивач).
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Господарський кодекс України у ч. 3 ст. 285 передбачає, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
В ході розгляду справи встановлено, що Відповідач в порушення вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 ч.1, 283, 285 ч. 3, 291 ч. 1 Господарського кодексу України, п.п. 5.4., 5.7. Договору, не виконував свої зобов'язання за Договором перед Позивачем по сплаті орендної плати, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за Договором по сплаті орендних платежів у сумі 247 716,00 грн. (двісті сорок сім тисяч сімсот шістнадцять гривень 00 коп.).
Рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2011 року у справі № 3/261-10 задоволено позовні вимоги Позивача до Відповідача про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором по сплаті орендних платежів у сумі 247 716,00 грн. (двісті сорок сім тисяч сімсот шістнадцять гривень 00 коп.).
Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2011 року у справі № 3/261-10 оскаржив останнє до суду апеляційної інстанції, який розглянувши доводи апеляційної скарги Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції 29.06.2011 року постановив рішенням господарського суду Київської області від 08.02.2011 року у справі № 3/261-10 залишити без змін та апеляційну скаргу податкової інспекції залишити без задоволення.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 17.05.2011 року у справі №23/047-11 відмовлено в задоволенні позову Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання Договору недійсним.
Договір у п. 6.1.3. передбачає, що при несплаті Орендарем (Відповідачем) орендної плати протягом тридцяти днів, з дня закінчення строку платежу. Орендодавець має право порушити справу в суді про дострокове розірвання Договору, примусове стягнення боргу та примусове виселення орендаря.
Згідно із вимогами п. 6.4.2. Договору, орендар (Відповідач) зобов'язаний повернути Орендодавцю (Позивачу) орендоване нежитлове приміщення, зазначене в п.п.1.1. цього Договору, протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення даного Договору або його дострокового розірвання, що оформлюється Актом здачі-приймання Приміщення, який є невід'ємною частиною цього Договору та в якому вказується технічний стан приміщення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Господарський кодекс України у ч. 1 ст. 285 передбачає, що орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Крім того, Господарський кодекс України у ст. 291 передбачає, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: - закінчення строку, на який його було укладено; - викупу (приватизації) об'єкта оренди; - ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; - загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач 30.12.2010 року з дотриманням вимог ст.ст. 284, 285 Господарського кодексу України, п.п.4.4., 6.4.2., 7.1. Договору, направив Відповідачу повідомлення у вигляді листа від 30.12.2010 року з вимогою повернути Позивачу за Актом здачі-приймання орендоване приміщення по закінченню строку дії Договору оренди. Згідно вказаного повідомлення один із мотивів відмови Позивача від продовження строку дії Договору та від продовження строку перебування Відповідача в орендованому приміщенні є систематичне порушення Відповідачем умов Договору щодо своєчасної і належної сплати орендних платежів.
Відповідач в порушення вимог ст.ст. 386, 391, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 44, 43, 173 Господарського кодексу України на вказане повідомлення Позивача не відреагував, заборгованість зі сплати орендних платежів не погасив та орендоване приміщення по закінченню строку дії договору оренди Позивачу не повернув.
Позивач 10.01.2011 року з дотриманням вимог ст.ст. 284, 285 Господарського кодексу України, п.п.4.4., 6.4.2., 7.1. Договору, повторно направив Відповідачу повідомлення у вигляді листа від 10.01.2011 року з вимогою повернути Позивачу нежитлове приміщення в зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди. Згідно вказаного повідомлення один із мотивів відмови Позивача від продовження строку дії Договору та продовження строку перебування Відповідача в орендованому приміщенні є систематичне порушення Відповідачем умов Договору щодо своєчасної і належної сплати орендних платежів та відмова Відповідача від укладення договору оренди на новий термін.
Відповідач в порушення вимог ст.ст. 386, 391, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 44, 43, 173 Господарського кодексу України на вказане повідомлення Позивача не відреагував, заборгованість зі сплати орендних платежів не погасив, орендоване приміщення по закінченню строку дії договору оренди Позивачу не повернув та договір оренди на новий термін не уклав.
Аналогічні повідомлення у вигляді листів від 01.02.2011 року, від 22.02.2011 року, від 25.02.2011 року, від 04.03.2011 року, від 18.04.2011 року та від 27.04.2011 року Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 284, 285 Господарського кодексу України, п.п.4.4., 6.4.2., 7.1. Договору, направляв Відповідачу з вимогою повернути Позивачу орендоване приміщення в зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди та систематичного порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Відповідач в порушення вимог ст.ст. 386, 391, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 44, 43, 173 Господарського кодексу України на вказані повідомлення Позивача не відреагував, заборгованість зі сплати орендних платежів не погасив, орендоване приміщення по закінченню строку дії договору оренди Позивачу не повернув та договір оренди на новий термін не уклав.
Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Цивільний кодекс України у ч.ч.1, 2 ст. 386 передбачає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із вимогами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 47 Господарського кодексу України, держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами чи юридичними особами, органами державної влади чи органами місцевого самоврядування його майнових прав, відшкодовуються підприємцю відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Судом береться до уваги, що Відповідач заздалегідь та своєчасно і належним чином повідомлений Позивачем про потребу повернути Позивачу орендоване приміщення в зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди та систематичного порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором та відсутність згоди Позивача на продовження дії Договору або укладення нового договору оренди. Проте, Відповідач відмовляється повернути Позивачу належне останньому на праві власності нерухоме майно у вигляді частини нежитлового приміщення готелю «Ярославна», площею 786,4 кв. м., за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17-А, внаслідок чого порушується право власності Позивача на вказане приміщення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідачем систематично порушувались умови Договору, дія Договору припинена, дія Договору не поновлена та не продовжена, новий Договір оренди сторонами не укладений, Відповідач своєчасно, належним чином та заздалегідь попереджений Позивачем про потребу повернути нежитлове приміщення Позивачу шляхом його звільнення і на ці попередження не реагує, внаслідок чого порушується право власності Позивача на нежитлове приміщення, яке являлось предметом Договору, в зв'язку з чим Позивач має право вимагати у Відповідача усунення перешкод у володінні та користуванні належним Позивачу майном шляхом звільнення приміщення та передачі його Позивачу.
Господарський кодекс України у ст. 20 передбачає, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: - визнання наявності або відсутності прав; - визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; - визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; - відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; - припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; - присудження до виконання обов'язку в натурі; - відшкодування збитків; - застосування штрафних санкцій; - застосування оперативно-господарських санкцій; - застосування адміністративно-господарських санкцій; - установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; - іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів припинення дії договору оренди і не повернення Відповідачем Позивачу орендованого майна, є належними та допустимими письмовими доказами.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем за допомогою письмових доказів не заперечувались.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення орендованого приміщення, є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню на підставі вищевказаних норм Цивільного та Господарського кодексів України.
Витрати по сплаті державного мита, відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України, та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом звільнення орендованого приміщення, - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію, ідентифікаційний код: 13717863, місце знаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського,17-А, усунути перешкоди у здійсненні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, прав користування та розпорядження належним на праві власності фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, майном у вигляді частини нежитлового приміщення готелю «Ярославна», площею 786,4 кв. м., за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17-А, шляхом звільнення Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією, ідентифікаційний код: 13717863, місце знаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського,17-А, частини нежитлового приміщення готелю «Ярославна», площею 786,4 кв. м., за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Грушевського, 17-А, та передачі останнього фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, за Актом здачі-приймання Приміщення.
3. Стягнути з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції, ідентифікаційний код: 13717863, місце знаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського,17-А, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, державне мито у сумі 85,00 грн. (вісімдесят п'ять гривень 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2011 року