01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" серпня 2011 р. Справа № 13/062-10/10-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Худолій А.С.
розглянувши справу № 13/062-10/10-11
за позовом об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав», м. Київ;
до товариства з обмеженою відповідальністю «УК МД-груп»,
м. Вишневе;
про стягнення 1,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 11.07.2011р. б/н;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.07.2011р. б/н.
в засіданні приймав участь Шульга А. А., начальника відділу ДП«Українське
агентство з авторських і суміжних прав».
Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»(позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УК МД-груп»(надалі -відповідач) про стягнення винагороди (роялті) у розмірі 1,00 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 березня 2010 року представником державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав»Шульга А.А. та представником об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»Ховхун Ю.Е. з 13 год. 50 хв. до 13 год. 55 хв. було зафіксовано комерційне використання способом публічного виконання фонограм (відеограм) в приміщенні магазину «Oggi», що знаходиться за адресою вул. Хрещатик, 13 в м. Києві, власником якого є відповідач. Зазначений факт було зафіксовано позивачем за допомогою відеокамери та шляхом складання відповідного акту фіксації. На думку позивача, відповідно до приписів Постанови КМ України № 71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань” (в редакції постанови КМ України № 450 від 02.04.2009р.) відповідач повинен сплатити позивачу, відповідно до абз. 4 п. 5 а розділу II додатку до вказаної постанови, 2% доходів одержаних відповідачем в процесі роботи магазину під назвою «Oggi», розташованого у м. Києві по вул. Хрещатик 13, протягом періоду з 15.03.2010р. по 30.09.2010р. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 08.11.2010р.).
Рішенням господарського суду Київської області від 16.12.2010р. по справі № 13/062-10, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р., в позові об'єднанню підприємств «Українська ліга музичних прав»відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 07 червня 2011 року рішення господарського суду Київської області від 16.12.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2011р. у справі № 13/062-10 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Відповідно до автоматизованої системи розподілу справ в господарському суді справа № 13/062-10 передана на новий розгляд судді Привалову А.І.
Ухвалою від 23.06.2011р. суд прийняв справу № 13/062-10 до провадження, присвоїти їй номер 13/062-10/10-11 та призначив судове засідання на 12.07.2011р. При цьому, на виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 07 червня 2011 року, з метою повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи для участі в судовому засіданні та наданні пояснень, на підставі ст. 30 ГПК України, було запрошено начальника відділу державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав»Шульгу А.А., який прймав участь у складанні Акту № 03/05/03/10 фіксації публічного використання фонограм та зафіксованих у них виконань від 15.03.2010р.
Присутнім у судовому засіданні 12.07.2011р. представником позивача підтримано позовні вимоги та надано суду письмові пояснення б/н, б/д, в яких останній зазначає, що не позивач, а відповідач зобов'язаний надавати відомості щодо фонограм, які виконувались у належному останньому закладі.
Представником відповідача у судовому засіданні надано відзив б/н від 11.07.2011р. на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки, на думку останнього, позивач не має права звернення із позовом до суду, оскільки факт здійснення відповідачем комерційного використання фонограми способом публічного виконання, як підстава для задоволення позову є недоведеним належними та допустимими доказами. Також, на виконання вимог ухвали суду, позивачем надані витребувані судом докази.
Проте, оскільки в засідання суду для надання пояснень по справі не з'явився начальника відділу державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав» Шульга А.А., викликаний ухвалою від 23.06.2011р., суд відклав розгляд справи на 21.07.2011р.
Присутніми в судовому засіданні 21.07.2011р. представниками позивача та відповідача підтримані свої вимоги та заперечення.
Однак, у судове засідання, призначене на 21.07.2011р., вдруге не з'явився начальник відділу державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав» Шульга А.А.
Втім, через загальний відділ господарського суду надійшли письмові пояснення № 3773-07-06 від 20.07.2011р., підписані директором державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав», в яких зазначається, що Шульга А.А. дійсно працює в державному підприємстві «Українське агентство з авторських і суміжних прав»на посаді начальника відділу управління по роботі з користувачами об'єктів авторських прав з 07.08.2008р., проте у зв'язку із знаходженням Шульги А.А. у щорічній відпустці, він немає змоги прибути в судове засідання призначене на 21.07.2011 р.
Ухвалою від 21.07.2011р. суд відклав розгляд справи на 09.08.2011р., у зв'язку з нез'явленням в засідання суду Шульги А.А.
Присутніми в судовому засіданні 09.08.2011р. представниками позивача та відповідача підтримані свої вимоги та заперечення.
На виклик господарського суду у судове засідання 09.08.2011р. з'явився начальник відділу державного підприємства «Українське агентство з авторських і суміжних прав»Шульга А.А., який надав усні пояснення відносно складання Акту № 03/05/03/10 фіксації публічного використання фонограм та зафіксованих у них виконань від 15.03.2010р.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
Відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України про визнання організації колективного управління уповноваженою організацією №5/УО від 02.04.2009р., Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»є організацією, яка уповноважена здійснювати збір і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань, шляхом їх:
- публічного виконання фонограм, опублікованих з комерційною метою;
- публічної демонстрації відеограм, опублікованих з комерційною метою,
відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. № 71 «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати», та контроль за правомірним використанням таких фонограм, відеограм і зафіксованих у них виконань.
Як зазначає позивач у позовній заяві, здійснюючи діяльність по контролю за правомірним використанням об'єктів суміжних прав, позивач встановив, що у приміщенні магазину під назвою «Oggi»за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 13, 15.03.2010р. мало місце комерційне використання об'єктів суміжних прав (фонограм) способом публічного виконання, шляхом їх подання через розташовані під стелею цього приміщення динаміки за допомогою програвача. Зазначений факт було зафіксовано позивачем за допомогою відеокамери та шляхом складання відповідного акту фіксації. Торговельна діяльність у зазначеному магазині здійснюється відповідачем.
Оскільки відповідач не надав будь-яких документів на підтвердження правомірності використання фонограм шляхом публічного виконання у магазині «Oggi», що свідчить про відсутність укладеного договору на виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, позивач просить суд стягнути з відповідача винагороду (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань у розмірі 2% від доходів, одержаних в процесі роботи розташованого у м. Києві на вул. Хрещатик, 13, магазині під назвою «Oggi», протягом періоду з 15.03.2010р. по 30.09.2010р. включно, що становить 1,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним, відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать виконання та фонограми.
Об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження, відповідно до ч. 1 ст. 449 Цивільного кодексу України, є виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення.
Закон України «Про авторське право і суміжні права»у ч. 1 ст. 35 також визначає, що об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є: виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.
Суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору (ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 450 Цивільного кодексу України, первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Суб'єктами суміжних прав є також особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону (ч. 2 ст. 450 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суб'єктами суміжних прав є виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм; виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо відеограм; організації мовлення та їх правонаступники.
Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Виключним правом, відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам в межах строку, встановленого законом.
Майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав, згідно ч. 1 ст. 452 Цивільного кодексу України, є: право на використання об'єкта суміжних прав; виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав; право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
До майнових прав виробників фонограм, відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про авторське право і суміжні права», належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: а) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом; б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм та їх примірників шляхом першого продажу або іншої передачі права власності; в) комерційний прокат фонограм, відеограм і їх примірників, навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником фонограми чи відеограми або за їх дозволом; г) публічне сповіщення фонограм, відеограм та їх примірників через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором; д) будь-яку видозміну своїх фонограм, відеограм; е) ввезення на митну територію України фонограм, відеограм та їх примірників з метою їх поширення серед публіки.
Використанням фонограми, згідно ч. 1 ст. 454 Цивільного кодексу України, зокрема, є пряме або опосередковане відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі фонограми.
Згідно ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права», опублікування твору, фонограми, відеограми -це випуск в обіг виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, розумні потреби публіки шляхом їх продажу, здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, щоб будь-яка особа могла його отримати з будь-якого місця і у будь-який час за власним вибором або у зв'язку з переданням права власності на них чи володінням ними іншими способами.
Відповідно до п. 4 ст. 15 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми, прийнятого Дипломатичною конференцією 20 грудня 1996 року, до якого приєдналася Україна (Закон України від 20.09.2001 № 2732-III «Про приєднання України до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про виконання і фонограми»), фонограми, доступні для загального відома через дротові і не дротові засоби зв'язку таким чином, що представники публіки можуть отримати до них доступ із будь-якого місця і в будь-який час за їхнім власним вибором, вважаються як такі, що були опубліковані з комерційною метою.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:
а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;
б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;
в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).
Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.
Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.
Відповідно до п. 2, 3, 4, 5 розділу ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. №71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань»комерційним використанням опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань є пряме чи опосередковане використання зазначених об'єктів суміжних прав шляхом:
- публічного виконання фонограми або її примірника чи публічної демонстрації відеограми або її примірника;
- публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання шляхом передачі в ефір;
- публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання за допомогою проводів (через кабель).
До юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - суб'єкти комерційного використання), належать:
- суб'єкти господарювання, що є власниками театрів (зокрема театрів-студій, аматорських самодіяльних театрів), цирків, клубів, концертних і кіноконцертних залів та інших закладів культури, кінотеатрів і відеосалонів, казино, нічних клубів та інших грально-розважальних закладів, виставкових залів та інших подібних закладів, барів, кафе, ресторанів та інших підприємств громадського харчування, пансіонатів, будинків відпочинку, санаторіїв, готелів, дискотек, танцювальних і концертних майданчиків, парків, стадіонів, спортивних залів та інших спортивно-оздоровчих закладів, підприємств та організацій торгівлі, побутового обслуговування, пасажирського транспорту тощо, крім тих, які перебувають у державній або комунальній власності;
- суб'єкти господарювання, що на праві господарського відання володіють, користуються та розпоряджаються або на правах оренди користуються приміщеннями театрів (зокрема театрів-студій, аматорських самодіяльних театрів), філармоній, будинків і палаців культури, будинків офіцерів, концертних і кіноконцертних залів та інших закладів культури, парками, стадіонами, цирками, клубами, готелями, пансіонатами, будинками відпочинку, санаторіями, спортивними залами та іншими спортивно-оздоровчими закладами, дискотеками, танцювальними і концертними майданчиками, кінотеатрами, відеосалонами, виставковими залами та іншими подібними закладами, підприємствами та організаціями торгівлі, побутового обслуговування, пасажирського транспорту, барами, кафе, ресторанами та іншими підприємствами громадського харчування тощо, які перебувають у державній або комунальній власності;
- суб'єкти господарювання, що є організаторами фестивалів, конкурсів, виставок та інших подібних заходів, під час проведення яких здійснюється пряме чи опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, і на правах оренди користуються для проведення зазначених заходів приміщеннями закладів культури, спортивно-оздоровчих закладів, виставкових залів та інших подібних закладів, парками, стадіонами тощо;
- юридичні особи, у тому числі державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного, супутникового, кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема провайдери програмної послуги, а також інші суб'єкти господарювання.
Суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - договір про виплату винагороди (роялті), у якому сторонами згідно із законодавством визначаються:
спосіб комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань;
розмір винагороди (роялті) та строк її виплати;
відповідальність суб'єктів за:
а) прострочення строку виплати винагороди (роялті);
б) несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей, необхідних для збирання і розподілу винагороди (роялті), зокрема щодо правильності зазначення найменування використаних фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, виконавців, виробників фонограм чи відеограм, тривалості кожного використання зазначених об'єктів суміжних прав, розміру доходів, одержаних у результаті провадження діяльності, пов'язаної з їх використанням, або розміру витрат на використання таких об'єктів;
в) неправильне нарахування належної до виплати суми винагороди (роялті);
строк дії договору; інші умови договору.
Суб'єкти комерційного використання самостійно нараховують згідно з договором про виплату винагороди (роялті), що укладений з відповідною уповноваженою організацією колективного управління, суму належної до сплати винагороди (роялті), перераховують її в установлений договором строк на рахунок зазначеної організації та подають їй у письмовій формі відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди (роялті).
Винагорода (роялті) згідно з розділом I цього додатка нараховується і виплачується суб'єктами комерційного використання з доходів, що одержані ними з того виду діяльності, у процесі якої здійснювалося пряме чи опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.
Суб'єкти комерційного використання, що на праві господарського відання володіють, користуються та розпоряджаються приміщеннями театрів (зокрема театрів-студій, аматорських самодіяльних театрів), філармоній, будинків і палаців культури, будинків офіцерів, концертних і кіноконцертних залів та інших закладів культури, парками, стадіонами, цирками, клубами, готелями, пансіонатами, будинками відпочинку, санаторіями, спортивними залами та іншими спортивно-оздоровчими закладами, дискотеками, танцювальними і концертними майданчиками, кінотеатрами, відеосалонами, виставковими залами та іншими подібними закладами, підприємствами та організаціями торгівлі, побутового обслуговування, пасажирського транспорту, барами, кафе, ресторанами та іншими підприємствами громадського харчування тощо, які перебувають у державній або комунальній власності, державні і комунальні телерадіоорганізації нараховують і виплачують винагороду (роялті) з доходів, зазначених в абзаці другому цього пункту, і не можуть використовувати для її виплати кошти державного бюджету.
Винагорода (роялті), яка нараховується згідно з розділом I цього додатка, виплачується суб'єктами комерційного використання у подвійному розмірі за період починаючи з дати, коли встановлено (зафіксовано) факт комерційного використання такими суб'єктами опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, до дати укладення зазначеними суб'єктами договору про виплату винагороди (роялті) з відповідною уповноваженою організацією колективного управління.
Відповідно до розділу І Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України №71 за публічне виконання опублікованих з комерційною метою фонограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, публічну демонстрацію опублікованих з комерційною метою відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань у місцях з платним і безоплатним входом, розмір винагороди (роялті) складає 1 відсоток доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав або 2,5 відсотка загальної суми витрат на зазначений вид використання об'єктів суміжних прав у разі відсутності таких доходів.
У позові позивач зазначає оскільки відповідач не надав будь-яких документів на підтвердження правомірності використання фонограм станом на 15.03.2011р. шляхом публічного виконання у магазині «Oggi», що свідчить про відсутність укладеного договору на виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань
Відповідачем не надано суду доказів сплати винагороди (роялті) за здійснення використання фонограм, способом публічного сповіщення.
Із аналізу вищепереліченого законодавства вбачається, що результатом збору винагороди за використання фонограм (відеограм) є кінцевий розподіл таких коштів серед виконавців, виробників фонограм (відеограм).
Втім, суд звертає увагу на те, що позов -це юридичний засіб захисту порушеного або оспорюваного суб'єктивного права.
Однак, заявлений позов із обраним способом захисту про стягнення винагороди (роялті) у розмірі 1,00 грн. не відповідає теоретичному поняттю позову, оскільки фактично, спір пов'язаний із стягненням невідомої позивачу, станом на час пред'явлення позову, суми, розмір якої позивач намагався встановити, шляхом отримання у справі судово-бухгалтерської експертизи доходу відповідача. Таким чином, позов про стягнення 1,00 грн. винагороди (роялті) не направлений на захист порушеного права, а має на меті лише збір відомостей для подальшого визначення можливих дійсних позовних вимог (пред'явлення яких на цій стадії має виключно ймовірний характер).
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у постановах від 18.01.2011р. по справам № 39/136 та № 139/137.
Під час нового розгляду справи позивач правом, наданим ст. 22 ГПК України, не скористався та предмет позовних вимог не уточнював.
Крім того, на виконання вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 07.06.2011р. по даній справі, та відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення спору у справі є дії відповідача, які полягають у використанні об'єктів суміжних прав при відсутності укладеного з уповноваженою особою колективного управління договору про сплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доведення факту використання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів шляхом їх публічного сповіщення повинен бути покладений на позивача.
В якості доказів факту використання відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань музичних творів шляхом їх публічного сповіщення в магазині під назвою «Oggi» 15.03.2010р. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 13, позивачем наданий відеозапис фіксацій публічного виконання фонограм музичних творів на диску для лазерних систем зчитування та акт фіксації фактів публічного виконання музичних творів від 15.03.2010р.
Проте, надана відеозйомка не може бути прийнята в якості належного доказу використання відповідачем фонограм музичних творів та їх примірників в магазині під назвою «Oggi» 15.03.2010р. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 13, так як наданий суду відеозапис, зафіксований на диску для лазерних систем зчитування, не дає можливості достовірно ідентифікувати джерело походження звукових сигналів, зафіксованих записом, у зв'язку з поганою якістю запису. Зафіксовані на диску для лазерних систем зчитування звукові сигнали взагалі не можуть бути ідентифіковані в якості фонограм, а крім того, не вбачається можливим з наданого суду відеозапису, зафіксованого на диску для лазерних систем зчитування, встановити ані адресу, за якою він здійснювався, ані дату та час його здійснення.
Щодо акту фіксації публічного виконання музичних творів від 15.03.2010р., то останній також не може бути визнаний належним доказом по справі за відсутності доказу фактичного використання відповідачем фонограм музичних творів та їх примірників, яким може бути відеозапис. З огляду на те, що надана позивачем відеозйомка не прийнята судом в якості належного доказу використання відповідачем фонограм музичних творів та їх примірників в магазині під назвою «Oggi» 15.03.2010р. за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 13, то не приймається судом в якості належного доказу і акт фіксації публічного виконання музичних творів, оскільки, як дійшов висновку суд, він не має як доказ по справі самостійного значення, а лише містить опис обставин, за яких була отримана в якості доказу відеозйомка використання відповідачем фонограм музичних творів та їх примірників.
Крім того, зазначений акт від 15.03.2010р. носить суперечливі дані, які не були спростовані належним чином учасниками судового процесу. Всупереч вимогам суду Щульга А.А., який приймав участь в складанні Акту № 03/05/03/10 від 15.03.2010р., не надав суду документального підтвердження повноважень щодо участі в таких перевірках.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтверджуються належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата підписання повного тексту рішення -10.08.2011 р.