Рішення від 10.08.2011 по справі 21/082-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2011 р. Справа № 21/082-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меткомтранс», м. Київ

до Державного підприємства «Підприємство Бучанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області (№85)», Київська обл., смт. Гостомель

про стягнення 34 231,89 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (доручення від 03.12.2010р.)

від відповідача: ОСОБА_2. (доручення №11/4696 від 08.10.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меткомтранс» (далі-ТОВ «Меткомтранс»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Підприємство Бучанської виправної колонії Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області (№85)»(далі-Бучанська виправна колонія №85/відповідач) про стягнення 34 231,89 грн., з яких: 25 570,55 грн. заборгованості за договором поставки №МКТ-09/07/10-02 від 09.07.2010р., 4 209,11 грн. пені, 814,67 грн. 3% річних та 3 637,56 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов визнав частині наявності 25 570,55 грн. заборгованості за договором поставки №МКТ-09/07/10-02 від 09.07.2010р., а в решті позовних вимог просив суд відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2011р. порушено провадження у справі №21/082-11 та призначено її до розгляду на 20.07.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2011р. розгляд даної справи відкладено на 10.08.2011р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2010р. між ТОВ «Меткомтранс»(далі-постачальник) та Бучанською виправною колонією №85 (далі-покупець) укладено договір поставки №МКТ-09/07/10-02 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 5.3 5.4 та 9.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопрокат (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Оплата за будь-яку партію товару повинна бути перерахована за 2 банківські дня до моменту початку відвантаження товару для поставки.

Порядок і термін розрахунків може бути змінений за письмовою згодою сторін або вказаний у специфікації на кожну партію товару. При цьому строк оплати не може бути більше двадцяти банківських днів відстрочки з дати відвантаження товару зі складу постачальника.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині здійснення постачання продукції до 31.12.2010р., в частині взаєморозрахунків -до повного розрахунку між сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом, зокрема, серпня 2010р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 119 720,55 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних №РН-1398 від 10.08.2010р. на суму 91 255,55 грн., №РН-1364 від 05.08.2010р. на суму 28 465,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши 94 150,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 25 570,55 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 94 150,00 грн. за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за спірний період.

Наявність 25 570,55 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою №30 від 12.07.2011р., яка підписана директором ТОВ «Меткомтранс»і скріплена відбитком печатки Товариства, та довідкою №114/4694 від 08.08.2011р., яка підписана головним бухгалтером Бучанської виправної колонії №85 і скріплена відбитком печатки колонії.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 25 570,55 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №РН-1398 від 10.08.2010р. згідно Договору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173, 265 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопрокат (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.4 Договору порядок і термін розрахунків може бути змінений за письмовою згодою сторін або вказаний у специфікації на кожну партію товару. При цьому строк оплати не може бути більше двадцяти банківських днів відстрочки з дати відвантаження товару зі складу постачальника.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обов'язок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 25 570,55 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №РН-1398 від 10.08.2010р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 4 209,11 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат за періоди:

з 07.09.2010р. по 09.09.2010р. на 81 120,55 грн. заборгованості,

з 10.09.2010р. по 16.09.2010р. на 72 120,55 грн. заборгованості,

з 17.09.2010р. по 27.09.2010р. на 61 670,55 грн. заборгованості,

з 28.09.2010р. по 14.10.2010р. на 55 170,55 грн. заборгованості,

з 15.10.2010р. по 28.10.2010р. на 46 070,55 грн. заборгованості,

з 29.10.2010р. по 03.11.2010р. на 45 070,55 грн. заборгованості,

з 04.11.2010р. по 14.11.2010р. на 40 070,55 грн. заборгованості,

з 15.11.2010р. по 02.12.2010р. на 39 070,55 грн. заборгованості,

з 03.12.2010р. по 15.12.2010р. на 34 070,55 грн. заборгованості,

з 16.12.2010р. по 28.12.2010р. на 32 070,55 грн. заборгованості,

з 29.12.2010р. по 30.03.2011р. на 25 570,55 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 6.4 Договору у випадку порушення строків оплати поставленого товару, згідно п. 5.3 та п. 5.4 Договору, покупець виплачує постачальнику суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період заборгованості, від простроченої до оплати суми за кожний день прострочення оплати.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті»від 17.03.2004р. №110, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Враховуючи, що у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, остаточний розрахунок за накладною №РН-1398 від 10.08.2010р. відповідач мав здійснити до 09.09.2010р.

Крім того, ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки більш тривалого строку нарахування пені за порушення строків оплати вартості поставленого товару за Договором ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України, умовами Договору не передбачено, суд дійшов висновку, що право на нарахування пені за порушення строків оплати вартості поставленого товару за спірною накладною, у відповідності до Договору, у позивача припинилось 09.09.2010р.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, положення Договору, а також період обрахунку пені, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

з 09.09.2010р. по 09.09.2010р. на 81 120,55 грн. заборгованості,