01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" серпня 2011 р. Справа № 7/078-11
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Херсонське автотранспортне підприємство 16527», м. Херсон,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Васильків,
про розірвання договору
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 18.07.2011 року,
від відповідача: не з'явились,
секретар судового засідання: Мельничук Л.В.
Обставини справи:
Приватне акціонерне товариство «Херсонське автотранспортне підприємство 16527»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №01-269 від 14.06.2011 року (вх. №2405 від 21.06.2011 року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу, укладеному у спрощений спосіб, зокрема, щодо непоставки відповідачем вітрового скла у кількості 1 шт., загальною вартістю 1 860,00 грн. Як зазначає позивач, невиконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обов'язку щодо поставки товару є істотним порушенням договору, а тому позивач просить суд розірвати договір на підставі ст. 651 ЦК України. Враховуючи те, що в рахунок оплати вартості вітрового скла позивачем були сплачені відповідачу грошові кошти в розмірі 1 860,00 грн., і беручи до уваги непоставку відповідачем зазначеного товару, позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 860,00 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.06.2011 року було порушено провадження у справі №7/078-11 та призначено її розгляд на 21.07.2011 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 21.07.2011 року представників відповідача, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи було відкладено на 04.08.2011 року.
У судовому засіданні 04.08.2011 року представник позивача у справі позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У судове засідання 04.08.2011 року відповідач у справі, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не з'явився. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У судовому засіданні 04.08.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:
З метою укладання між Приватним акціонерним товариством «Херсонське автотранспортне підприємство 16527»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору поставки товару, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 направив на адресу позивача рахунок №19/11 від 19.11.2010 року на оплату товару: а саме скло вітрове в кількості 1 шт., загальною вартістю 1 860,00 грн. (копія рахунку наявна в матеріалах справи, оригінал оглянуто у судовому засіданні).
22.11.2010 року Приватним акціонерним товариством «Херсонське автотранспортне підприємство 16527»згідно платіжного доручення №1714 від 22.11.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи, на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 були перераховані грошові кошти в розмірі 1 860,00 грн. з призначенням платежу: «За скло вітрове згідно рах. №19/11 від 19.11.2010 року.».
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до норм ст.ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 640 ЦК України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (частина 2 ст. 642 ЦК України).
В силу частини 1 ст.644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства між сторонами склалися правовідносини поставки товару, що підтверджуються, зокрема, пропозицією відповідача укласти договір поставки викладеною у формі рахунку, адресованому позивачу, в якому міститься всі істотні умови: предмет договору, ціна, кількість товару. При цьому, факт прийняття пропозиції позивачем підтверджують його дії, які засвідчують бажання укласти договір поставки на запропонованих умовах, а саме: здійснення оплати.
Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Таким чином, господарським судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 1 860,00 грн. були сплачені позивачем відповідно до умов договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, та прийняті продавцем, відповідачем у справі, в якості попередньої оплати товару.
Як стверджує позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару, а тому позивач 07.02.2011 року звертався до відповідача з листом-претензією вих. №01-32 від 07.02.2011 року, в якому було викладено вимогу про повернення сплачених коштів в розмірі 1 860,00 грн. Копія листа та докази його відправлення наявні в матеріалах справи.
Відповіді на надіслану претензію відповідач не надав, грошові кошти не повернув, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом про розірвання договору на підставі ст. 651 ЦК України, враховуючи істотне порушення зі сторони відповідача умов договору.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач звертаючись до суду з вимогою про розірвання договору, посилається на невиконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки оплаченого товару.
При цьому, приписами ст. 663 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Беручи до уваги наведені вище правові норми, а також той факт, що сторонами не було узгоджено строку поставки товару (вітрового скла), то для визначення строку, протягом якого відповідач зобов'язаний був поставити товар, слід застосовувати ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з викладеного, господарський суд зазначає, що моментом пред'явлення вимоги до відповідача буде вважатись дата отримання відповідачем претензії про поставку товару, а отже з урахуванням приписів ст. ст. 253, 530 ЦК України, семиденний термін для поставки відповідачем товару наступить з моменту отримання претензії. Господарський суд зазначає, що по закінчення визначеного семиденного строку (у випадку невиконання претензії) наступить прострочення відповідача з поставки товару, а відтак і порушення з його сторони умов договору.
Враховуючи те, що позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з вимогою про поставку вітрового скла (предмета договору), господарський суд встановив, що у відповідача згідно приписів цивільного законодавства та умов договору не настав строк для поставки товару, відтак і порушення відповідачем свого зобов'язання не відбулось. З викладеного вбачається, що вимога про розірвання договору заявлена позивачем передчасно.
Таким чином, оскільки позивачем всупереч вимог ст. ст. 32 - 34 ГПК України не доведено порушень договору з боку відповідача, господарський суд дійшов висновку про відмову в розірванні договору на підставі норм ст. 651 ЦК України.
Окрім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 860,00 грн., які були ним сплачені на підставі виставленого відповідачем рахунку №19/11 від 19.11.2010 року.
При цьому, господарський суд звертає увагу, що ні в позовній заяві, ні на вимогу ухвали суду від 22.06.2011 року, позивач не надав нормативного обґрунтування вимоги про стягнення 1 860,00 грн., а також не вказав на правову природу сплачених коштів.
Однак, як вбачається з матеріалів справи сплачені грошові кошти у сумі 1 860,00 грн. за своєю правовою природою слід вважати попередньою оплатою товару.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Оскільки, як було встановлено вище, строк поставки товару у відповідача не настав, відтак правові підстави для повернення відповідачем сплачених в рахунок попередньої оплати товару грошових коштів в сумі 1 860,00 грн. відсутні.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Херсонське автотранспортне підприємство 16527»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення 1 860,00 грн. є безпідставними та необґрунтованими. У зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя В.М. Антонова
Повне рішення складено 09.08.2011 року