01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" серпня 2011 р. Справа № 26/103-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Баришівказернопродукт”, Київська обл., смт. Баришівка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Переяславський хліб”, м. Переяслав-Хмельницький про стягнення 20 386,39 грн. за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 11.01.2011 року, відповідача -не з'явилися,
У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 18 228,20 грн. основного боргу, 949,64 грн. пені, 1 208,55 грн. 20% річних, а загалом 20 386,39 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 3 від 19.01.2011 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.07.2011 року.
У судовому засіданні 21.07.2011 року позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 18 228,20 грн. основного боргу, 928,89 грн. пені, 1 198,57 грн. 20% річних, а загалом 20 355,66 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 04.08.2011 року.
Представник відповідача в судове засідання 04.08.2011 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Переяславський хліб” (покупець) укладено договір поставки № 3, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність продукцію борошномельного виробництва (товар), що поставлятиметься окремими партіями, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити таку продукцію.
Даний договір набуває чинності з дати підписання і діє до 31.12.2011 року, якщо сторони не матимуть претензій одна до одної та якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову, даний договір пролонгується на один рік та на тих же умовах, якщо відбудеться зміна умов, то оформлятиметься додаткова угода про зміну умов даного договору (п.п. 9.1 договору).
Доказів припинення договору у встановленому порядку сторонами суду не надано.
Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату за окрему партію продукції (в українських гривнях) шляхом банківського переведення коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту відвантаження такої продукції.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 21 977,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000380 від 21.02.2011 року на суму 21 977,50 грн., довіреністю № 130 від 21.02.2011 року.
Проте, відповідач за отриманий на суму 21 977,50 грн. товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 18 228,20 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків за період 01.01.2011 ? 23.06.2011.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а відповідач не виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 18 228,20 грн.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 18 228,20 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 7.6 договору в разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 20% річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним додатком до договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за спірним договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1 198,57 грн. річних, які нараховані позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п.п. 7.1.1 договору покупець за несвоєчасну оплату поставленої продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 928,89 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає умовам договору та вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 928,89 грн. у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Державне мито у сумі 203,56 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Переяславський хліб” (08400, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Стовп'яги, вул. Шевченка, буд. 44, код 32840845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Баришівказернопродукт” (07500, Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Комсомольська, буд. 135 В, код 32445705) 18 228 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 1 198 (одну тисячу сто дев'яносто вісім) грн. 57 коп. 20 % річних, 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 89 коп. пені, 203 (двісті три) грн. 56 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Повне рішення складено 09.08.2011р.