ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/168
06.06.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»
до 1) Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця»;
2) Державного підприємства «Ровенькиантрацит»
про стягнення 5836,80грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
Від позивача: не з'явились;
Від відповідача -1: не з'явились;
Від відповідача -2; не з'явились;
В судовому засіданні 06.06.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»до Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця», Державного підприємства «Ровенькиантрацит»про стягнення 5 836,80 грн. вартості недостачі товару, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011р. було порушено провадження у справі №35/168, розгляд справи призначено на 16.05.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.06.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 06.06.2011р.
Сторони в судове засідання 06.06.2011р. не з'явились, своїх представників не направили, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань суду не подавав.
Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про місце, дату та час судового засідання позивач та відповідачі були повідомлені належним чином, але позивач в судові засідання 16.05.2011р., 01.06.2011р., 06.06.2011р. ані його представники не з'явились.
В судовому засіданні 06.06.2011 з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
05 жовтня 2010 року по залізничній накладній №52601708 напіввагон №65487514 на адресу Тивірського паливного складу Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(надалі позивач) було відвантажено Державним підприємством «Ровенькиантрацит» (надалі відповідач -2) 69 тон вугілля антрацит марки АМ.
Постачання вказаного вище вугілля здійснювалось на підставі Договору поставки №1-1 (1.107) від 03.09.2010р., постачальник -є ТзОВ «Торгівельна фірма Тера».
Відповідно до пп. 4.1., 4.2., 4.3 Договору поставки №1-1 (1.107) від 03.09.2010р. та на підставі рахунку №СФ-0000014 від 09.10.2010р. позивач в порядку календарної черговості платіжним дорученням №7817 на суму 300 000,00 грн., перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти на суму 300 000,00 грн. за поставку вугілля.
З прибуттям вагону 65487514 на станцію Гнівань 11.10.10р. на основі комерційного акту №687021/74 від 06.10.10р. ст. Красноармійськ Дон. Залізниці проводилось комісійне переважування. При переважуванні виявилось: вага брутто 86600 кг., тара з бруса 24100 кг., нетто 62500 кг., що менше проти ваги вказаній в накладній на 6500 кг.
Позивач вказує, що в комерційному акті ст. Красноармійськ вказано вага брутто 86600 кг., тара 24100 кг., вага нетто 65500 кг., що не відповідає підрахункам. Працівниками ст. Красноармійськ було допущено арифметичну помилку при підрахунку ваги нетто вантажу по результатам зважування та невірно вказано розмір недостачі вантажу 3500 кг. замість 6500 кг.
Позивач зазначив, що вагон прибув технічно справним. Поверхня вантажу нижче бортів на 40 см., розрівняна, слабо промаркована вапном. На поверхні вантажу над 4-5 люками заглибленням розміром 350 см. Х 260 см. Х 120 см. Течі вантажу немає, двері та люки закриті щільно. Вантажовідправником не прийнято міри по ущільненню конструктивних зазорів, що призвело до втрати вантажу. Перевірка проводилась двічі, недостача підтвердилась, про що було складено комерційний акт АА№001539/15 від 11.10.2010р. ст. Гнівань.
З огляду на вищенаведені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача -2 та Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця»(відповідач -1) вартість недостачі вугілля в розмірі 5 836,80 грн. пропорційно ступеня вини відповідачів.
Відповідач -1 проти позовних вимог заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх (відзив на позов від 10.05.2011р. №Мюр-0091).
Відповідач-2 проти позовних вимог заперечував, та просив суд звільнити останнього від відповідальності (відзив на позов від 28.04.2011р. №478).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 306 Господарського кодексу України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1 ст. 307 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем-2 було відвантажено вугілля сорту АМ у піввагоні №65487514, вагою: брутто 93100 т., тара 24100т., нетто 69000т., що підтверджується накладною №52601708.
На зворотній частині вищевказаної накладної вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами пункт 3,4,8 гл. І розділу Прил. 14СМГ Технічних умов правильно. Маркування здійснено вапном, двома паралельними смугами шириною 100 мм, по довжині вагону.
При прийнятті вищевказаного вантажу з боку відповідача -1 не було висловлено ніяких зауважень та претензій відносно технічного стану піввагону або наявності інших недоліків.
Відповідно до п. 3 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу
Здійснення відповідачем -2 маркування відповідно до п. 3 вищевказаних Правил підтверджується наявною відміткою в накладній №52601708.
Відповідно до ст. ст. 22, 23 Статуту залізниць України затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних з перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Прийняття відповідачем-1 вказаної в накладній №52601708 кількості вантажу підтверджується відбитком штемпеля, розташованого в графі «приймання вантажу до перевезення».
Відтак отримавши вантаж до перевезення, та не заявивши жодних претензій відповідачу-2 відносно технічних несправностей піввагону або інших наявних недоліків, саме відповідач-1 взяв на себе відповідальність за збереження даного вантажу до моменту перевезення останнього вантажоотримувачу.
Відповідно до ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно матеріалів справи та посилань відповідача-1 при слідуванні вагона №65487514 за призначенням, останній було затримано на станції Красноармійська Донецької залізниці, що підтверджується актами загальної форми №з4851, №158 від 06.10.10року для комісійної перевірки та переважування.
Під час переважування було виявлено нестачу вантажу -вугілля проти документу на 6500кг., про що було складено Комерційні Акти №БН 687021/74 від 06.10.2010р. та №АА 001539/15 від 11.10.2010р.
В зазначених актах було вказано, що при переваженні вага брутто становить 86600кг, тара з бруса 24100кг, нетто 62500 кг, що менше накладної на 6500 кг. Поверхня вантажу нижче бортів на 40 см., розрівняна, маркування вапном слабке. Праворуч в 5 люк протікання вантажу. Протікання видалено ганчір'ям. Протікання відбулось із -за зазору між люком та арміровачним листом 25-5см. На вантажі поглиблення 350 см. Х280см. Х120 см. Над 4,5 люками. Двері люку закриті. Вагон прибув технічно справний. Вантажовідправником не прийняті міри по залагодженню зазорів.
Відповідач -1 посилається на те, що відповідачем -2 не були застосовані заходи по збереженню вантажу, а саме щодо ущільнення вантажу, щодо запобігання просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, що могло призвести до просипання та втрати вантажу.
Відповідач -2 в своїх поясненнях зазначив, що вищевказані посилання відповідача -1 є безпідставні, оскільки відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.
Оскільки вагон №65487514 по накладній №52601708 був прийнятий до перевезення відповідачем -1 без зауваження, то це на думку відповідача -2 свідчить про те, що перевізник проконтролював правильність розміщення та закріплення вантажу, прийняв до перевезення на піввагони, які були завантажені відповідно до Технічних умов вантажовідправником.
Суд не може погодитись з твердженнями відповідача-2 з огляду на наступні обставини.
Відповідно до пп. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001р. №542, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.
Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.
З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Відповідно до п 3.20 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 (надалі Роз'яснення), за змістом статті 31 Статуту та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, - усунути щілині та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Відповідно до п.3.21. Роз'яснень, у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із «шапкою».
Отже, з наведеного вбачається, що саме на відповідача -2 покладається обов'язок щодо вжиття заходів по залагодженню конструктивних зазорів для запобігання просипання вантажу.
Відповідачем -2 не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття вищевказаних заходів по залагодженню конструктивних зазорів для запобігання просипання вантажу.
Посилання відповідача -2 на те, що відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3.8 Роз'яснень, відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак, Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.
Крім того, відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачами піввагон №65487514 знаходився у технічно справному стані, про що було вказано в накладній №52601708 та Комерційних Актах №БН 687021/74 від 06.10.2010р. та №АА 001539/15 від 11.10.2010р.
Відносно наявності конструктивних зазорів слід вказати, що останні не відносяться до технічної несправності піввагону та обов'язок усунення останніх покладено саме на вантажовідправника в силу положень визначених Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу та Статуту залізниці.
Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 Статуту, під час перевезення вантажів, які змерзаються і здуваються, відправник зобов'язаний вжити відповідних профілактичних заходів. Залізниця може відмовити в перевезенні у разі невжиття відправником зазначених заходів. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник.
Отже, враховуючи те, що відповідачем -2 не було виконано профілактичні заходи по усуненню конструктивних зазорів вагону, суд вважає, що відповідальність за втрату вантажу полягає на відповідача -2.
Крім того, слід звернути увагу, що в комерційному Акті №БН 687021/74 від 06.10.2010р. було зафіксовано наявність протікання вантажу праворуч в 5 люк. Протікання відбулось саме із -за зазору між люком та армованим листом. Протікання було усунуто працівниками ст. Красноармійської Донецької залізниці.
Таким чином, з боку відповідача-1 було вжито відповідних заходів щодо збереження вантажу та унеможливлення його подальшої втрати.
Зазначене підтверджується Комерційним Актом №АА 001539/15 від 11.10.2010р., в якому було зафіксовано, що на поверхні вантажу над 4 та 5 люками наявні заглиблення розміром 350 см. Х 280 см. Х 120 см., протікання вантажу відсутнє.
Відповідно до п.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно -правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до п. 3 ст. 308 Господарського кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також згідно наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, про те, що втрата вантажу відбулась з вини відповідача-2, оскільки останнім не було вжито необхідних заходів по залагодженню конструктивних зазорів у піввагоні для запобігання просипання вантажу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем-2 не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.
За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача -2 вартість втраченого товару в розмірі 5 836,80 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача -2.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» (94700, Луганська обл., м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6; р/р№ 26008301230607 у АК ПІБ м. Ровеньки, МФО 304502, код ЄДРПОУ 32320704) на користь Приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»(21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122; р/р 2600030132 у Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670), а у випадку відсутності коштів -з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 5 836,80 грн. (п'ять тисяч вісімсот тридцять шість гривень 80коп.) - вартість втраченого вантажу, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) -державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)-витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог відносно Державного територіально -галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця» відмовити.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 11.07. 2011