ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/18301.07.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець»Шевченківської районної у м. Києві ради, м. Київ
до приватного підприємства «Спортивний клуб «Солом'янський», м. Київ
про стягнення 137795,93 грн.
при секретері судового засідання Білову М.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1. (дов. № 253 від 11.03.2011 р.);
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець»Шевченківської районної у м. Києві ради (далі-Позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Спортивний клуб «Солом'янський»(далі-відповідач) про стягнення 137795,93 грн., з яких 101809,09 грн. заборгованості, 30894,67 грн. інфляційних втрат та 5092,17 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів від 01 квітня 2007 року про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна і про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників в частині оплати вартості наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 101809,09 грн. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 30894,67 грн. інфляційних втрат та 5092,17 грн. 3% річних. Всього ціна позову становить 137795,93 грн.
Позивачем неодноразово подавались заяви в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в яких позивачем уточнювався розмір позовних вимог.
10 червня 2011 року позивачем подано до суду додаткові пояснення до позовної заяви, в яких позивач просить стягнути з відповідача 79401,21 грн., з яких за Договором про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників: 26344,80 грн. заборгованості, 5178,78 грн. інфляційних втрат, 829,91 грн. 3% річних; за Договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна: 37050,89 грн. заборгованості, 8641,07 грн. інфляційних втрат, 1356,45 грн. 3% річних.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав позов з урахуванням поданої заяви.
Представник відповідача в судових засіданнях визнав позов частково у сумі 54,96 грн., та заперечував проти позову в іншій частині з підстав, викладених у відзиві. Також, у відзиві на позов відповідач просив суд застосувати строк позовної давності до вимог, які виникли за період з квітня 2007 року по квітень 2008 року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
01 квітня 2007 року між комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна конторі «Сирець»та приватним підприємством «Спортивний клуб «Солом'янський»укладено договір про відшкодування орендарем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення площею 290 кв.м., яке розташоване на першому поверсі житлового будинку 37-Д по вулиці Олени Теліги.
Крім того, 01.04.2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про нарахування та збір платежів за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.
Пунктом 2.2.4. договору про відшкодування орендарем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна Відповідач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перераховувати грошові кошти на рахунок Позивача за утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території, у вигляді відшкодування експлуатаційних витрат, відшкодування за технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж будинку, пропорційно до займаної площі. Плата за зазначені послуги розраховується згідно Методики визначення розміру відшкодування орендарями та власниками нежитлових будівель та вбудованих в житлові будинки нежилих приміщень експлуатаційних витрат, пов'язаних з утриманням будинків та прибудинкових територій, яка затверджена Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради 24.04.2008р. за № 428 та справляється на підставі додатку до договору про відшкодування орендарем витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.
Крім того, у відповідності до п. 3.1.1. Договору про нарахування та збір платежів за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, Відповідач зобов'язаний сплатити вартість спожитих комунальних послуг.
Для оплати вартості наданих на підставі Договорів від 01.04.2007 року послуг позивачем виславлялись відповідачу для оплати рахунки.
Вартість послуг, наданих позивачем відповідачу на підставі зазначених договорів у період з 01.04.2007 по 31.12.2010 року сплачена відповідачем частково.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань з оплати вартості послуг, наданих за зазначеними вище Договорами, у відповідача виникла заборгованість з оплати вартості комунальних послуг у розмірі 34758,20 грн. за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року та з оплати вартості експлуатаційного обслуговування нежитлового приміщення у розмірі 67050,89 грн. за період з 01.04.2007 року по 31.12.2010 року з огляду на наявність якої позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивачем неодноразово подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог. В додаткових поясненнях до позовної заяви позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 26344,80 грн. заборгованості за Договором про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників і 37050,89 грн. заборгованості за Договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна.
Відповідач у відзиві на позов стверджує, що частково погасив заборгованість та просить застосувати позовну давність до вимог позивача про стягнення заборгованості, яка виникла у період з квітня 2007 року по квітень 2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 10.03.2011 р. та 01.04.2011 р. здійснено часткову оплату наданих послуг у розмірі 30000,00 грн., при цьому у платіжних дорученнях від 10.03.2011р. та 01.04.2011р. у графі «Призначення платежу»зазначено платіж на підставі договору № 85 від 01.04.2007р. та не зазначено за який саме період здійснюється платіж.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що сплачені відповідачем 10.03.2011р. та 01.04.2011р. грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. без зазначення у платіжних документах періоду за який здійснюється оплата, спрямовані Позивачем на погашення боргу, який виник раніше, тобто, з квітня 2007 р. по січень 2009 р. включно.
Заперечуючи проти зарахування 30000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди відповідач зазначає, що платіжні доручення призначенням платежу містять посилання на рахунок-фактуру № 138, який виставлений позивачем для оплати послуг за лютий 2011 року.
Матеріалами справи підтверджується виставлення позивачем відповідачу у лютому 2011 року двох рахунків фактур № 138: від 01 лютого 2011 року на суму 25000,00 грн. та від 02 лютого 2011 року на суму 1105,85 грн.
Згідно з випискою з банківського рахунку позивача 23 березня 2011 року відповідачем проведено оплату у сумі 1105,85 грн. з призначенням платежу за послуги на підставі рахунку № 138 від 02.02.3011 р. за Договором № 85 від 01.04.2007 р., яка й була зарахована позивачем в рахунок оплати послуг, наданих у лютому 2011 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», платіжні інструменти (платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення) мають бути оформлені належним чином містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.
Згідно з положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.03.2001р. № 135 та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувача.
Частиною 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, а згідно з ч. 8 ст. 9 цього ж Закону відповідальність за недостовірність даних, відображених в первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку, несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Крім того, згідно з п. 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені у первинних документа, а згідно з п. 2.15 цього ж Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству.
З огляду на наведені норми законодавства, визначаючи суму грошового зобов'язання за поточний розрахунковий період, позивач відповідно до умов договору правомірно враховує в цій сумі (включає до неї) заборгованість відповідача за попередні розрахункові періоди. В зв'язку з цим кошти, які сплачуються відповідачем без чіткого зазначення призначення платежу, в першу чергу спрямовуються на погашення боргу, який виник раніше.
Отже, грошові кошти, які надійшли від відповідача за платіжними дорученнями, які не містять зазначення періоду за який сплачуються, правомірно зараховані позивачем на погашення заборгованості попередніх періодів на власний розсуд.
Згідно з уточненим розрахунком з врахуванням оплат, заборгованість становить 63395,69 грн. за період з лютого 2009 року по грудень 2010 року, отже строк позовної давності позивачем не пропущений.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників станом на 31.05.2010 року - 26344,80 грн. і за Договором про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна станом на 31.12.2010 р. - 37050,89 грн.
Всього заборгованість відповідача перед позивачем становить 63395,69 грн.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 63395,69 грн. за послуги, надані на підставі Договору про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників і Договору про відшкодування власником (орендарем) витрат по утриманню та обслуговуванню нерухомого майна, не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 63395,69 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 13819,85 грн. інфляційних втрат і 2186,36 грн. 3% річних, які нараховані за період з квітня 2008 року по лютий 2010 року від суми заборгованості окремо по кожному Договору з урахуванням проведених відповідачем оплат.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаних норм закону та враховуючи, що розрахунок позивача є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13819,85 грн. інфляційних втрат і 2186,36 грн. 3% річних, нарахованих за період з квітня 2008 року по лютий 2010 року, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Спортивний клуб «Солом'янський»(03110, м. Київ, вул. Семенівська, 13, кв. 62, код 31984768) на користь Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Сирець»Шевченківської районної у м. Києві ради (04060, м. Київ, вул. Щесева, 10-А, код 34966013) 63395,69 грн. (шістдесят три тисячі триста дев'яносто п'ять грн. 69коп.) боргу, 13819,85 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять грн. 85коп.) інфляційних втрат, 2186,36 грн. (дві тисячі сто вісімдесят шість грн. 36коп.) 3% річних, 794,01 грн. (сімсот дев'яносто чотири грн. 01коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Шкурдова
Рішення підписано 05.07.2011 р.