ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/16122.06.11
Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря Іванова О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ», с.Бушево, Київської обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш», м.Київ
про: тлумачення умов договору, розірвання договору та стягнення збитків
за участю уповноважених представників:
від Позивача -не з'явились
від Відповідача -ОСОБА_1. (за довіреністю № 01/01/11 від 04.01.2011р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю «КСЛ», с.Бушево, Київської обл. (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»,м.Київ (далі -Відповідач) про тлумачення умов договору, розірвання договору та стягнення збитків.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/161 від 15.04.2011 р. розгляд якої призначено на 19.05.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.06.2011р.
06.06.2011р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов з доказами направлення відзиву Позивачу, відповідно до якого, Відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні.
В судовому засіданні 08.06.2011р. Відповідач надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи на 22.06.2011р.
В судове засідання 22.06.2011 р. з'явився представник Відповідача, підтримав позиції викладені у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник Позивача в судове засідання 22.06.2011р. не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника Позивача на повідомленні про відкладення розгляду справи, яке міститься в матеріалах справи.
Представники сторін у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані докази та заслухавши в судовому засіданні представника Відповідача, суд
12.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш»(Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ»(Покупець) укладено договір купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 (надалі - Договір).
Згідно з п.1.1 Договору Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити Гусеничний гідравлічний екскаватор НІТАСНІ модель ZХ650С-3 у кількості 1 (однієї) одиниці (надалі -товар), характеристики якого, що включають в себе найменування та комплектацію товару, зазначаються у Додатку №1 до цього Договору.
В п.2.1 Договору зазначено, що ціна на Товар, що продається за цим Договором, встановлюється в розмірі: вартість однієї одиниці товару складає 2 940 362,50 гривень без ПДВ; ПДВ - 588 072,50 гривень. Загальна вартість Товару разом з ПДВ складає 3 528 435,00 гривень.
Відповідно до п.3.1 Договору Продавець проводить поставку Товару у повній комплектності та у відповідності з технічною специфікацією (Додаток №1 до цього Договору) до 20 липня 2008 року у разі отримання передплати у повному обсязі (п.5.1, Платіж №1) відповідно до даного Договору. Дострокова поставка допускається. Часткове відвантаження не допускається. У разі затримки здійснення передплати (п.5.1, Платіж №1) строк поставки продовжується пропорційно до терміну затримки здійснення передплати.
Згідно з п.3.4 Договору замовлення товару здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 10% загальної суми Договору відповідно до п.5.1. (Платіж №1) даного договору.
В п.4.1. Договору передбачено, що поставка - склад Покупця (адреса: Україна, Київська область, с. Бушево, вул. Гранітна, 1) з проведенням пуско-наладних робіт, інструктажем персоналу та передачею технічної документації Покупцю на російській мові.
Днем виконання Продавцем зобов'язань по постачанню Товару вважається дата передачі Товару, підтверджена Актом прийому-передачі Товару (Додаток №2 даного Договору) (п.4.2. Договору).
Порядок оплати Товару визначений в п.5.1 Договору, а саме:
Платіж №1: Передплата в розмірі 10% від загальної вартості Товару, що складає 2 4 036,25 гривень без ПДВ, ПДВ - 58 807,25 гривень, загальна сума платежу №1 разом з ПДВ в розмірі 352 843,50 гривень переводиться на розрахунковий рахунок Продавця до 30.01.2008року з вказівкою номеру рахунку-фактури Постачальника, як підстави для оплати;
Платіж №2: Оплата в розмірі 90% від загальної вартості Товару, що складає 1 46 326,25 гривень без ПДВ, ПДВ - 529 265,25 гривень, загальна сума платежу №2 разом з ПДВ розмірі 3 175 591,50 гривень переводиться на розрахунковий рахунок Продавця за фактом поставки Товару протягом 2 (двох) банківських днів з вказівкою номеру рахунка-фактури Продавця, як підстави для оплати.
На виконання зобов'язань за Договором, Позивач 04.04.2008р. перерахував на користь Відповідача 352 843,50 грн. передплати, що підтверджується банківською випискою, яка міститься в матеріалах справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. по справі № 18/480-56/141 (суддя Джарти В.В.) задоволено позов щодо стягнення з Відповідача 82 843,50 грн. основного боргу, 9 077,26 грн. -3% річних, 50 456,62 грн. -інфляційних витрат, 176 421,75 грн. -штрафу, 5 888,00 грн. державного мита та 231,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. по справі № 18/480-56/141 рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2010р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого Господарського суду України від 09.02.2010р. по справі № 18/480-56/141 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КСЛ»залишено без задоволення, а Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. -без змін.
Позивач звернувся з позовом до суду про тлумачення п.3.4.Договору купівлі-продажу обладнання №ZX650LC-3 12/01/08 від 12.01.2008р., оскільки вважає, що замовлення товару повинно було бути здійснено стороною Продавця.
Крім того, Позивач просить розірвати вказаний Договір, у зв'язку з істотним порушенням його умов Відповідачем, та відшкодування збитків у розмірі 352 843,50 грн.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Щодо тлумачення п.3.4 Договору, суд зазначає наступне:
Позивач зазначає, що між сторонами існує спір щодо тлумачення п. 3.4. Договору, в якому визначено: «Замовлення Товару здійснюється після отримання попередньої оплати в розмірі 10% загальної суми договору відповідно до п. 5.1. (Платіж № 1) даного Договору». Позивач вважає, що замовлення повинно було бути здійснено стороною Продавця, а факт одержання від Покупця попередньої оплати був для Продавця гарантією того, що він дійсно має наміри щодо придбання Товару, і в свою чергу Продавець робив відповідне замовлення безпосередньо у заводу-виробника Товару щодо його поставки для Покупця, який знаходиться на території України.
Суд не погоджується з таким твердження Позивача, оскільки Договір укладався між двома сторонами Товариством з обмеженою відповідальністю «КСЛ»та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш», і в Договорі не йдеться про замовлення у заводу-виробника.
Крім того, своєю постановою Вищий господарський суд України від 09.02.2011 у справі № 18/480-56/141 між тими ж сторонами встановив: «Із встановлених судами обох інстанцій обставин справи вбачається, що умовами договору сторони передбачили, що замовлення товару здійснюється після отримання попередньої сплати в розмірі 10% загальної суми договору (п. 3.4 договору), відтак, оскільки наведені умови договору визначають права та обов язки сторін договору щодо строків та умов поставки, у місцевого господарського суду не було правових підстав ототожнювати попередню оплату із замовленням товару, також, у судів, за вказаних обставин, не було правових підстав вважати, що визначення в цих умовах договору такого терміну як замовлення товару, не стосується сторін договору. При цьому, оскільки за вказаними умовами договору такі дії, як попередня сплата та замовлення товару, мають вчинятись не одночасно, а послідовно, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що замовлення товару здійснюється після отримання попередньої сплати».
В частині другій статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до частини 1 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Угодою сторін Договору було визначено, що замовлення робиться після отримання попередньої оплати, однак Позивачем не було зроблено відповідного замовлення, тому твердження Позивача, що Відповідач істотно порушив умови договору є безпідставним.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. І ст. 193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Сторонами укладено договір, відповідно до умов якого Відповідач взяв на себе зобов'язання поставити Товар, а Позивач - прийняти його та оплатити. Даний договір відноситься до двосторонніх угод, за якими прав та обов'язків набувають кожна з сторін договору.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Пунктом 3 ст. 264 ГК України передбачено, що основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
В силу ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 3.4 укладеного Договору, замовлення товару здійснюється після отримання попередньої сплати в розмірі 10% загальної суми договору відповідно до п. 5.1 (платіж №1).
Окрім того, Вищим господарським судом України було встановлено, що за вказаними умовами договору такі дії, як попередня сплата та замовлення товару, мають вчинятись не одночасно, а послідовно, тобто замовлення товару здійснюється після отримання попередньої сплати.
Згідно статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб встановлення справжньої волі сторін при вчиненні правочину та можливості виконання ними умов правочину. А тому тлумачення договору (правочину) можливе до виконання сторонами його умов.
Враховуючи викладене, а також висновки, які містяться в постанові суду касаційної інстанції, не вбачається доцільності в тлумаченні пункту 3.4. Договору.
Щодо розірвання Договору у зв'язку з істотним порушенням Відповідачем умов Договору, суд зазначає:
Позивач вважає, що Відповідач істотно порушив умови Договору, тому Договір має бути розірваний. В якості обґрунтування своїх вимог, Позивач зазначає, що Відповідачем істотно порушив умови Договору, не здійснивши поставку Товару в обумовлений Договором строк, та на підставі статті 651 ЦК України просить суд винести рішення про розірвання Договору.
Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Судом встановлено, що Позивачем не було зроблено замовлення, як того вимагають положення Договору, а саме п.3.4.Договору, а тому виконання зобов'язання Відповідачем в односторонньому порядку належним чином було неможливим.
Отже, Покупець повинен був вчинити дії для забезпечення поставки та передачі Товару. Покупець має право не приймати товар тільки у випадках коли має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару (ст. 689 ЦК України). В даному випадку такими діями є здійснення замовлення (п. 3.4. Договору).
У зв'язку з тим, що Позивач не здійснив замовлення товару, Відповідач правомірно не приступив до виконання обов'язку щодо поставки товару.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог Позивача про розірвання Договору у зв'язку з порушенням Відповідачем його істотних умов.
Щодо стягнення збитків у розмірі 352 843,50 грн. суд зазначає наступне:
Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 224 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку із істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Матеріалами справи не підтверджено порушення Відповідачем зобов'язань по Договору, оскільки поставка обладнання не була здійснена з вини Позивача (порушення п. 3.4. Договору).
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01- 8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», відповідно до частини першої ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. При застосування цієї норми слід враховувати, що якщо порушення зобов'язання сталося цілком з вини кредитора, то збитки кредитора слід вважати такими, що завдані внаслідок його власних дії чи бездіяльності, і вони не є результатом порушення його права. Такі збитки не підлягають відшкодуванню згідно з частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України, навіть якщо відповідно до закону або договору боржник несе відповідальність за порушення зобов'язання незалежно від наявності його вини. Крім того, щоб застосувати таку міру відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 22.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 05.07.2011р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева