ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/21105.07.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 35464,15 грн.
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2. - за довіреністю №17/12-10 від 17.12.10 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 05.07.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 35 464,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення та обладнання та інших платежів відповідно до договору оренди №1-1509/10-о державного нерухомого майна від 15.09.10 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 35 464,15 грн, з них 26 735,45 грн -основного боргу, 1 732,98 грн -пеня, 374,21 грн -3 % річних, 1 221,51 грн -інфляційні витрати, 5 400 грн -неустойка.
Ухвалою суду від 07.06.11 порушено провадження у справі №40/211 та призначено до розгляду на 05.07.11.
У судове засідання, призначене на 05.07.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.
15.09.10р. між Закритим акціонерним товариством "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький", Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди №1-1509/10-о (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у платне строкове користування Приміщення та Обладнання, що розташоване у АДРЕСА_1 для розміщення складів, виробництва та офісу у відповідності до Акту приймання-передавання.
Передача Позивачем Відповідачу в оренду Приміщення загальною площею 66 кв. м у нежитловому будинку в АДРЕСА_1 та Обладнання (контейнер-рефрежератор 69NT40-444-9, заводський №ССА 990107392) підтверджується актом приймання-передачі від 15.09.10 р.
Розділом 6 Договору, п.6.1 встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами та є чинним протягом дванадцяти календарних місяців.
Пунктом 1.1.8 та п.1.1.9 Договору встановлено, що орендна плата за користування Приміщенням становить 2 000 грн на місяць, а орендна плата за користування Обладнанням -1 000 грн на місяць.
Згідно з п.1.1.12 Договору під іншими платежами розуміються платежі, що не включаються до складу орендної плати і сплачуються Орендарем Орендодавцеві на підставі окремого рахунку: компенсація витрат Орендодавця на електроенергію та воду і водовідведення у розмірі фактично спожитому орендарем протягом відповідного місяця у зв'язку з використанням Приміщень. Компенсація розраховується Орендодавцем та сплачується Орендарем Орендодавцю за показниками лічильників, за тарифами, що встановлені в м. Києві для нежитлових приміщень юридичних осіб.
Відповідно до п.4.2 Договору Орендар на підставі рахунку-фактури Орендодавця здійснює оплату визначеної договором Орендної плати шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця не пізніше п'яти днів з дня наступного після дня початку календарного місяця, в якому Орендар буде користуватись Приміщенням та Обладнанням. Перший місяць починається з дня передання Приміщення та Обладнання у відповідності до п.3.1 Договору та закінчується останнім днем календарного місяця, при цьому орендна плата за перший місяць сплачується не пізніше 15 днів з дня наступного після дня передання Приміщення та Обладнання у відповідності до п.3.1 Договору.
Не пізніше двох днів з дня наступного після дня початку календарного місяця, в якому Орендар буде користуватись Приміщенням та Обладнанням, Орендар сплачує Орендодавцю на підставі рахунку-фактури останнього аванс щодо оплати інших платежів за місяць, що розпочався, у розмірі вартості спожитої електричної енергії у попередньому місяці. Інші платежі за перший місяць у розмірі 1 000 грн сплачується не пізніше 15 днів з дня наступного після дня передання приміщення та Обладнання у відповідності до п.3.1 Договору (п.4.3 Договору).
У разі не виставлення Орендодавцем рахунку -фактури Орендар зобов'язаний сплатити Орендну плату та /або Інші платежі у строк, визначений в п.п.4.2 та 4.3 Договору, визначивши їх на підставі умов цього договору (п.4.6 Договору).
Позивач стверджує, що у Відповідача за вересень 2010 р. -травень 2011 р. виникла заборгованість по оплаті орендної плати за договором оренди №1-1509/10-о від 15.09.10 р. у розмірі 23 761,29 грн, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000138 від 30.09.10 р., № ОУ-0000141 від 31.10.10, № ОУ-0000153 від 30.11.10, №ОУ-0000172 від 31.12.10, №ОУ-0000005 від 31.01.11, № ОУ-0000025 від 28.02.11, № ОУ-000014 від 31.03.11, № ОУ-00024 від 30.04.11, № ОУ-027 від 31.05.11.
Крім того Позивач зазначає, що у Відповідача за вересень 2010 р. -лютий 2011р. виникла заборгованість по оплаті інших платежів (за спожиту електроенергію) за договором оренди №1-1509/10-о від 15.09.10 р. у розмірі 2 974,16 грн, що підтверджується актами здачі -прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000139 від 30.09.10 р., № ОУ-0000142 від 31.10.10, № ОУ-0000173 від 30.11.10 р., № ОУ-0000183 від 31.12.10 р., № ОУ-0000015 від 31.01.11 р., № ОУ-0000038 від 28.02.11 р.
Внаслідок чого станом на 02.06.11 р. у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі та іншим платежам за договором оренди №1-1509/10-о від 15.09.10 р. у розмірі 26 735,45 грн.
Позивач листом №52 від 10.05.11 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про наявність заборгованості по орендним та іншим платежам перед Орендодавцем за оренду приміщення, поставив вимогу сплатити її у повному обсязі у вказаний термін.
Проте на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у них.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з причин порушення відповідачем умов договору оренди №1-1509/10-о від 15.09.10 р., зокрема, щодо обов'язку оплати орендарем орендної плати та необхідності, у зв'язку з цим, застосування штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних збитків, 3 % річних та неустойки.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч. 1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦКУ).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 7.2 Договору встановлено, що у разі порушення Орендарем п.4.1 та п.4.2 Договору Орендодавець має право скористатись правом, передбаченим п.6.3 Договору та/або вимагати сплати орендарем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення. При цьому пеня нараховується без застосування обмежень встановлених частиною 6 ст.232 ГК України.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення пені за договором №1-1509/10-о від 15.09.10 р. у розмірі 1 732,98 грн, оскільки останнім розрахунок здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції у розмірі 1 221,51 грн, 3% річних у розмірі 374,21 грн та неустойку за неповернення приміщення та обладнання у розмірі 5 400 грн за договором №1-1509/10-о від 15.09.10 р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Пунктом 6.3 Договору встановлено, що Орендодавець може без застосування до нього штрафних санкцій в односторонньому порядку відмовитися від договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати та/або інших платежів за договором понад один місяць. У разі односторонньої відмови Орендодавця від Договору з підстави, зазначеної у п.п. «а»п.6.3 Договору Договір є припиненим з Дня одержання Орендарем Повідомлення Орендодавця про відмову від Договору (п.6.3.1. Договору).
Позивач листом №52 від 10.05.11 звернувся до Відповідача, в якому повідомив про відмову від договору у зв'язку з простроченням виконання Орендарем зобов'язань з орендної плати та інших платежів, а також у зв'язку з пошкодженням і не підтриманням Орендарем орендованих приміщень та обладнання у належному санітарному стані.
Згідно з п. 6.5 Договору у разі припинення Договору, не пізніше трьох днів з дня наступного після дня припинення договору, Орендар зобов'язаний здійснити остаточний розрахунок із Орендодавцем та передати йому Приміщення та Обладнання у відповідності до Акту зворотної передачі.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідач отримав даний лист 12.05.11 р. та у відповідності до п.6.5 Договору зобов'язаний був повернути Орендодавцеві приміщення у строк до 15.05.11 р.
Проте, Відповідач не виконав зазначені в листі вимоги: борг не сплатив, приміщення та обладнання Позивачу не повернув.
Пунктом 7.1.4 Договору встановлено, що порушенням Орендаря вважається невиконання Орендарем зобов'язання щодо повернення приміщення.
Відповідно до п.7.5 Договору у разі порушення Орендарем передбаченого п. 7.1.4 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі 10 % від розміру орендної плати за кожен день прострочення.
Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 80 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Київський експериментальний м'ясопереробний завод "Дарницький" (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Сортувальна, буд.5, ідентифікаційний код 31747895) суму основної заборгованість у розмірі 26 735 (двадцять шість тисяч сімсот тридцять п'ять) грн 45 коп., пеню у розмірі 1 732 (одну тисячу сімсот тридцять дві) грн 98 коп., інфляційні витрати у розмірі 1 221 (одну тисячу двісті двадцять одну) грн 51 коп., 3% річних у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) грн 21 коп., неустойку у розмірі 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн 00 коп., державного мита у розмірі 354 (триста п'ятдесят чотири) грн 64 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 08.07.2011 р.