ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/12306.06.11
За скаргою Військової частини А-0178 Міністерства оборони України
стягувач Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
на дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від скаржника: ОСОБА_1. -довіреність № 111/82 від 04.05.2011;
від стягувача: ОСОБА_2. -довіреність № Д07/2011/04/22-22 від 22.04.2011;
від ВДВС: не з'явились;
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 повністю задоволено позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” до Військової частини А-0178 Міністерства оборони України, стягнуто з відповідача 45 113 (сорок п'ять тисяч сто тринадцять) грн. 51 коп. -основного боргу, 28 226 (двадцять вісім тисяч двісті двадцять шість) грн. 18 коп. -індексу інфляції, 7 364 (сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 83 коп. -3 % річних, 807 (вісімсот сім) грн. 05 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
01.06.2010 виконання рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 по справі № 7/123, яке набрало законної сили з 17.05.2010 видано наказ.
17.05.2011 Військова частина А-0178 Міністерства оборони України звернулась до Господарського суду м. Києва зі скаргою на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо накладання арешту на рахунок № 35219006001025 в частині видатків, які статтею 55 Бюджетного Кодексу України визнано як захищені.
Ухвалою суду від 18.05.2011 розгляд скарги було призначено на 23.05.2011.
23.05.2011 представники стягувача та Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим розгляд скарги було відкладено на 06.06.2011.
06.06.2011 представник Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити.
Представник стягувача проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Скарга мотивована тим, що виплата заробітної плати та грошового забезпечення згідно ст. 55 Бюджетного Кодексу України є захищеними видатками бюджету. Але державний виконавець порушуючи вимоги вищезазначеної статті наклав арешт на операції на всіх рахунках в тому числі і виплату грошового забезпечення та заробітної плати.
В скарзі, боржник просить суд визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві про накладання арешту на рахунок № 35219006001025 в частині видатків, які статтею 55 Бюджетного Кодексу України визнано як захищені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника та стягувача, суд встановив:
На виконанні у Відділі державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві знаходиться наказ Господарського суду м. Києва від 01.06.2010 по справі № 7/123 про примусове стягнення заборгованості з скаржника на користь стягувача.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 04.04.2011 ВП № 20702366 накладено арешт на кошти боржника у межах суми 89 972,32 грн., що містяться на всіх рахунках ГУ ДКУ у Київській області , м. Київ, код банку 821018, Головне управління НБУ по м. Києву і Київській області, код банку 321024.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Пункт 1 частини 2 зазначеної статті зазначає, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до пунктів 5 та 6 частини 3 статті 5 вищезазначеного закону, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.
Статтею 27 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, затверджено перелік захищених статей видатків загального Фонду Державного бюджету України на 2010 рік за економічною структурою видатків, до якого входять: оплата праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам.
Визначено захищеними видатками державного бюджету України на 2010 рік видатки на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу, реформування та розвиток Збройних Сил України, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-IV рівнів акредитації, фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, а також видатки на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України, заходи, пов'язані з підготовкою і проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
Таким чином, оплата праці працівників входить до переліку захищених коштів на які не може бути накладено стягнення.
Однак, на підтвердження обставин викладених в скарзі, скаржником не надано доказів того, що державним виконавцем накладено арешт саме на рахунок з якого проводяться операції щодо виплати грошового забезпечення та заробітної плати.
Крім того, згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скаржником пропущено встановлений ст. 121-2 ГПК України для оскарження дій та бездіяльності органів державної виконавчої служби 10-денний строк. Постанова Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві ВП № 20702366 винесена 04.04.2011, зі скаргою на дії органу Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві скаржник звернувся 17.05.2011р., тобто із пропуском строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для оскарження дій органу державної виконавчої служби і без подання відповідного клопотання про пропущення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку.
За таких обставин суд дійшов висновку про неправомірність доводів скаржника, у зв'язку з чим скарга Військової частини А-0178 Міністерства оборони України не підлягає задоволенню.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
У задоволенні скарги Військової частини А-0178 Міністерства оборони України відмовити повністю.
СуддяМ.М.Якименко