ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 13/18407.07.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд”
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альга Україна Гмбх”
про стягнення заборгованості в розмірі 2 206 299.70 грн.
Суддя Курдельчук І.Д
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -дов. №б/н від 12.07.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_2. -дов. №б/н від 06.07.2011 р.,
ОСОБА_3. -дов. № б/н від 06.07.2011 р.
в судовому засіданні 07.07.2011 року, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошену вступну та резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Київенергобуд»звернувся із позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Альга Україна ГмбХ»із позовом про стягнення 2 206 299,7 грн. доходу, який відповідач отримав або мав отримати за період безпідставного користування належним позивачеві майном -автотранспортним підприємством, що знаходиться в м. Києві по вул. Пухівська, 1а.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 6.07.09 у справі № 40/86 визнано за позивачем право власності на зазначене майно та витребувано це майно з незаконного володіння відповідача, а також тим, що відповідач продовжує користуватися вказаним майном, розмір вигоди визначений експертним дослідженням.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не набув права власності на майно у встановленому порядку, а тому не є власником майна і не має права вимагати доходи, що були чи могли бути отримані від використання цього майна.
При цьому контррозрахунку не подано.
Подана позовна заява містить клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
05.07.11 та 07.07.11 позивачем повторно подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову. Подані клопотання мотивовані тим, що з метою уникнення відповідачем відповідальності, засновником відповідача гр. Гассманном Х.А. подано до господарського суду м. Києва заяву про визнання відповідача банкрутом. На підставі зазначеної заяви порушено провадження у справі № 50/576-б. Позивач стверджує, що такі дії відповідача та його засновника унеможливлять виконання судового рішення.
Заперечуючи проти вказаного клопотання, відповідач надав суду ухвалу господарського суду м. Києва від 18.05.11 у справі № 50/576-б про припинення провадження у справі.
За таких умов суд вважає, що подані позивачем клопотання про забезпечення позову є необґрунтовані і не можуть бути задоволені.
В засіданні 7.07.11 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи №35/380, яка порушена господарським судом м. Києва за позовом відповідача до позивача про усунення перешкод в користуванні майном.
Позивач проти задоволення клопотання заперечує, посилаючись на те, що справи між собою не пов'язані, а відповідачем не доведена неможливість розгляду справи про зупинення якої клопоче відповідач.
Із долученої до матеріалів справи ухвали господарського суду м. Києва від 20.09.10 у справі № 35/380 вбачається, що в справі 35/380 спір виник щодо усунення перешкод у користуванні майном при цьому позивача доводить, що є власником певного майна, а у справі 13/184 позивач посилається на встановлені судовими рішеннями факти, які підтверджують його права як власника на майно яким скористався відповідач. З огляду на це суд дійшов висновку про залишення клопотання про зупинення провадження у справі без задоволення.
Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання ознайомлено з їх правами та обов'язками, відповідно до ст.ст. 20, 21, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання, господарський суд -
Постановою від 06.07.09 у справі №40/86 Київський апеляційний господарський суд визнав позивача власником незавершеного будівництва автотранспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, витребував це майно у відповідача та передав позивачеві, як таке що перебувало у незаконному володінні відповідача.
Зазначене судове рішення залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 4.11.09.
Зазначені факти є такими, що встановлені судовим рішенням під час розгляду іншої справи між тими ж сторонами, а тому, відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребують свого доказування.
Рішення у справі №40/86 до цього часу не виконано, Відповідач продовжує протиправно володіти належним Позивачу майном. Зазначений факт відповідачем не спростований у встановленому порядку.
Періодом незаконного використання Відповідачем чужого майна Позивач вважає з 06.07.2009 по дату звернення до суду з цим позовом.
В обгрунтування своїх позовних вимог щодо визначення розрахунків суми стягнення Позивач надав суду висновок незалежного експерта про розмір ставок оренди за період з 01.01.2005 по 01.04.2011.
Розмір ставок орендної плати нежилих будівель автотранспортного підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 1-а, в період 01.01.2005 -01.04.2011 року встановлено Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКСПО-КОНСАЛТІНГ”. Зазначені ставки орендної плати не оспорюються і не спростовуються відповідачем.
Зазначені у позовній заяві площі приміщень та розрахунки сум, що підлягають стягненню, Відповідачем не заперечуються і не спростовуються.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке:
Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 ЦК.
Змістом даних зобов'язань є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому. Таке ж зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК).
Крім того, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (частина перша статті 1214 ЦК).
Відповідно до ч.1 ст.1214 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Згідно зі ст.390 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним.
Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.
В силу ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України, положення зазначеної глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що відповідач дізнався про незаконність свого володіння 6.07.09 з постанови Київського апеляційного господарського суду.
Наданий позивачем розрахунок суми стягнення відповідачем не заперечується, перевірений судом та визнаний належним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив в задоволенні позову відмовити на підставі того, що право власності Позивача не підтверджене, немає підстав вважати Відкрите акціонерне товариство „Київенергобуд” власником, а отже в Позивача відсутнє право на відшкодування доходів, отриманих від майна за період його незаконного використання.
Однак, суд не може визнати доводи Відповідача обгрунтовними, оскільки вони спростовуються висновками Київського апеляційного господарського суду постановою якого від 06.07.2009 року встановлено, що нерухоме майно -автотранспортне підприємство (АТП) (незавершене будівництво), розташоване в м. Києві по вулиці Пухівській 1А, зареєстроване за Відкритим акціонерним товариством „Київенергобуд” на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2007 року, постанови Вищого господарського суду України від 25.02.2008, Постанови Вищого господарського суду України від 01.07.08., Постанови Верховного суду України від 02.09.2008, Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.09. та виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.09, про що записано в реєстрову книгу №172п-111 за реєстровим номером 8572-П.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві дохід в розмірі 2 206 299, 7 грн., який відповідач отримав, або міг отримати за період з 6.07.09 по 1.04.11.
Посилання відповідача на те, що позивач не власник автотранспортного підприємства, яке знаходиться в м. Київ, по вул. Пухівська, 1-а, судом не приймається до уваги з огляду на те, що цей факт встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.09 у справі №40/86 і, в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребує свого доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альга Україна Гмбх” (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 8, код ЄДРПОУ 14364214) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства „Київенергобуд” (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 47-б, код ЄДРПОУ 04630689) 2 206 299 (два мільйона двісті шість тисяч двісті дев'яносто дев'ять)70 грн., 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот )грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Курдельчук І.Д.
дата складення 12.07.11