Справа № 2а-353
2008 рік
про відмову у відкритті провадження у справі
24 березня 2008 року
Суддя Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим Земляна Г.
В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до голови
Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_2, заступника
голови Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_3 про визнання
неправомірною бездіяльності посадових осіб,
02 квітня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним
позовом до голови Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_2, заступника голови Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності посадових осіб.
Ухвалою Ялтинського міського суду від 03 квітня 2007 року
зазначену позовну заяву було залишено без руху для виконання вимог ст. 106 КАС
України. ОСОБА_1 було роз'яснено, в чому полягають недоліки, та
запропоновано усунути їх в строк до 16 квітня 2007 року.
Позивач, на виконання ухвали суду від 03 квітня 2007 року, надав
суду позовну заяву від 12 квітня 2007 року до заступника голови Ялтинського
міського суду АР Крим ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності
посадової особи.
Ухвалою Ялтинського міського суду від 16 квітня 2007 року позовна
заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачеві на підставі ст.
ст. 106, 108 КАС України, оскільки він у встановлений судом строк вимоги суду
щодо усунення недоліків не виконав.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2008 року скасована
ухвала Ялтинського міського суду від 16 квітня 2007 року про повернення
позовної заяви ОСОБА_1, в зв'язку з порушенням вимог ст. 165 КАС України.
Справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши вказаний адміністративний позов, вважаю, що у відкритті
провадження по даній справі необхідно відмовити з наступних підстав:
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року
у справі № 1-17/2001 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності)
положень абзаців третього, четвертого, п'ятого статті 248-3 Цивільного
процесуального кодексу України та за конституційними зверненнями громадян
ОСОБА_4 і ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положення абзацу
четвертого статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України (справа щодо
конституційності статті 248-3 ЦПК України), - положення абзацу четвертого
статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України про те, що судам не
підвідомчі скарги «на акти і дії службових осіб … суду, якщо законодавством
встановлено інший порядок оскарження», треба розуміти так, що судами не
розглядаються скарги громадян у порядку, передбаченому главою 31-А цього
Кодексу, на акти і дії суддів, пов'язані із здійсненням правосуддя, оскарження
яких встановлюється відповідним процесуальним законодавством України. Акти, дії
або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери
управлінської діяльності, можуть бути оскаржені громадянами в судовому порядку
відповідно до глави 31-А Цивільного процесуального кодексу України.
З наявних матеріалів вбачається, що заявлені ОСОБА_1 вимоги на
дії голови Ялтинського міського суду ОСОБА_2 та його заступника ОСОБА_3
пов'язані саме зі здійсненням правосуддя при розгляді конкретних заяв, оскільки
питання, що безпосередньо стосуються розгляду заяв про порушення кримінальної
справи, врегульовані статтею 97 Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, зазначений спір виник не з публічно-правових відносин за участю
суб'єкта владних повноважень, а пов'язаний зі здійсненням правосуддя, оскільки
питання, що стосуються прийняття рішень по заявам про скоєння злочину в порядку
ст. 97 КПК України, врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України.
Статтями 126 і 129 Конституції України встановлено, що судді при
здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону і вплив на них у
будь-який спосіб забороняється. Однією з основних конституційних засад
судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду,
крім випадків, встановлених законом.
Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення суду і
відповідно до них дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя
можуть оскаржуватись у визначеному порядку до суду вищої інстанції, а не шляхом
зобов'язання суддів до вчинення певних процесуальних дій, що одночасно порушило
б і принцип незалежності суддів, і заборону втручатись у вирішення справи
незалежним судом. За таких обставин, суд (суддя) як орган (особа), що
здійснює правосуддя не може бути відповідачем у справі, крім випадків, коли суд
(суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що
здійснює правосуддя.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 109 КАС України, - суддя відмовляє у
відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить
розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки поданий позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного
судочинства, у відкритті провадження у справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 109 КАС України, 126, 129
Конституції України,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження за його
адміністративним позовом до голови Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_2, заступника голови Ялтинського міського суду АР Крим ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності посадових осіб.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду
АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС
України.
Суддя
Ялтинського міського
суду Г.В.
Земляна