Іменем України
10 серпня 2011 року Справа № 5002-22/3817-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Остапової К.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
прокурор: не з'явився, Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор;
представник позивача: не з'явився, Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим;
представник позивача: не з'явився, Лівадійська селищна рада;
представник відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.08.2011, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКС";
представник третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 04 від 10.01.2011, Санаторій "Нижня Ореанда" Управління справами апарата Верховної Ради України;
розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 26 квітня 2011 року у справі № 5002-22/3817-2010
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Дзержинського, 6, м. Сімферополь, 95034)
в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95022)
Лівадійської селищної ради (вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКС" (вул. Павла Усенко, 6, м. Київ, 02105)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Санаторій "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України (місто Ялта, смт. Ореанда, 08655).
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та про стягнення 2899,25 грн.,
Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та Лівадійської селищної ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКС" (далі - ТОВ "ПАКС"), в якій керуючись статтями 9, 38, 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд", пунктом "д" частини першої статті 12, статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" просить суд зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку площею 1,600 га за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, на території санаторію "Нижня Ореанда", зайняту під розміщення металевого забору, туалету, вагончику, траншеї, вигрібної ями шляхом знесення, та стягнути з відповідача 2899,25 грн. шкоди, спричиненої розміщенням спірних об'єктів та пошкодженням дерев в результаті їх розміщення (а.с. 2-5, т. 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2011 у справі № 5002-22/3817-2010 в задоволенні позову Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора відмовлено у повному обсязі (а.с. 139-143, т. 1).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач є правомірним користувачем спірної земельної ділянки площею 1,6000 га, що виділена рішенням Лівадійської селищної ради № 81 від 02.10.2003 "Про затвердження проекту землевідводу та передачі ТОВ "ПАКС" земельної ділянки в довгострокову оренду для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу" та передана за договором оренди від 06.03.2004.
Щодо стягнення з ТОВ "ПАКС" 2899,25 грн. шкоди, спричиненої розміщенням спірних об'єктів та пошкодженням дерев в результаті їх розміщення, господарський суд зазначив, що позивачами не доведено, що земельна ділянка площею 1,6 га за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, район Санаторію "Нижня Ореанда", яка була надана відповідачу в оренду, має статус заповідного об'єкта.
Не погодившись з рішенням суду, Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-22/3817-2010 від 26.04.2011 скасувати, постановити нове рішення, яким позов задовольнити (а.с. 18-21, т. 2).
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.04.2011 у справі № 5002-22/3817-2010 є незаконним та необґрунтованим.
З посиланням на статтю 21, пункт "а" статті 143 Земельного кодексу України Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор обґрунтовує своє звернення до апеляційного суду тим, що у порушення вимог законодавства на території об'єкту природно-заповідного фонду - парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення "Нижня Ореанда" ТОВ "ПАКС" самовільно огороджено земельну ділянку площею 1,6000 га під розміщення металевого забору, туалету, вагончику, траншеї, вигрібної ями, тобто не для цілей, пов'язаних з підтриманням об'єкта природно-заповідного фонду у належному стані. Також на даній самовільно огородженій земельній ділянці пошкоджені дерева.
На думку прокурора суд першої інстанції не прийняв до уваги рішення виконкому Кримської обласної ради № 634 від 22.09.1969 "Про заходи з виконання постанови Ради Міністрів УССР від 07.08.69 № 479 "Про стан охорони природи, відтворення природних багатств та використання території Криму", яким територію парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення "Нижня Ореанда" віднесено до об'єктів природно-заповідного фонду України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 апеляційну скаргу Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора прийнято до апеляційного провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Остапова К.А., судді Воронцова Н.В., Проценко О.І.
Розгляд справи № 5002-22/3817-2010 неодноразово відкладався.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.06.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Санаторій "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 01.08.2011 замінено суддю Проценко О.І. на суддю Заплава Л.М. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-22/3817-2010.
01.08.2011 до суду надійшов відзив ТОВ "ПАКС" на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2011 року у справі № 5002-22/3817-2010 без змін, апеляційну скаргу Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора без задоволення (а.с. 98, т. 2).
01.08.2011 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зупинення провадження по справі № 5002-22/3817-2010 до вирішення справи № 5002-4/448-2011 за позовом ТОВ "Пакс" до Лівадійської селищної Ради, про скасування рішення 44-ої сесії № 93 від 17.08.2010 (а.с. 140-142, т. 2).
Клопотання обґрунтоване тим, що справа № 5002-4/448-2011, на думку третьої особи, тісно пов'язана зі справою № 5002-22/3817-2010.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 10.08.2011 замінено суддю Воронцову Н.В. на суддю Антонову І.В. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-22/3817-2010.
У судове засідання 10.08.2011 представники Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Лівадійської селищної ради та Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що явка сторін та інших учасників судового процесу у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутністю представників позивачів та прокурора за наявними документами в матеріалах справи.
Що стосується клопотання про зупинення провадження по справі № 5002-22/3817-2010 судова колегія судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Враховуючи те, що апеляційний господарський суд може самостійно встановити обставини у даній справі, що стосуються предмета спору та не вбачається неможливість розгляду даної справи до вирішення спору, про який йдеться у клопотанні судова колегія відмовляє в задоволенні клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі № 5002-22/3817-2010 і розглядає справу по суті.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників процесу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Рішенням Виконавчого комітету Кримської обласної ради № 634 від 22.09.1969 "Про заходи з виконання постанови Ради Міністрів УССР від 07.08.1969 року № 479 "Про стан охорони природи, відтворення природних багатств та використання території Криму" оголошено пам'яткою природи обласного значення, що підлягає охороні, гору Крестовая західній від Ореанди Ялтинський отторженец верхньоюрських ізвестняків (а.с. 11, т. 1).
Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18.06.2010 в ході проведення перевірки спеціалістами Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища встановлено, що на території парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення "Нижня Ореанда" ТОВ "ПАКС" огороджена земельна ділянка площею 1,6000 га під розміщення металевого забору, знаходиться дерев'яний туалет з вигрібною ямою на площі 2,2 кв.м, металевий вагончик площею 27 кв.м, траншея. Також виявлено пошкоджене дерево (а.с. 8, т. 1).
Відповідно розрахунку проведеного головним спеціалістом відділу охорони і екологічного контролю за біоресурсами, рослинним світом і особливо охоронюваних територій сума збитку, заподіяного порушенням природоохоронного законодавства на території парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення "Нижня Ореанда" склала - 2899,25 грн. (а.с. 9, т. 1).
Згідно зі статтею 64 Закони України "Про природно-заповідний фонд", особи, винні в порушенні законодавства України про природно-заповідний фонд, а саме в здійсненні в межах територій і об'єктів природно-заповідного фонду, і охоронних зон забороненої господарської діяльності, порушенні вимог по використанню територій і об'єктів, разом з адміністративною несуть і цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Автономній Республіці Крим від 20.07.2010, № б/н перевіряючими встановлено самовільне зайняття земельної ділянки загальною площею 1,600 га ТОВ "ПАКС" за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, на території санаторію "Нижня Ореанда" (а.с. 6-7, т. 1).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про звільнення земельної ділянки відповідачем та стягнення з нього шкоду, виходячи з наступного.
Рішенням Лівадійської селищної ради від 02.10.2003 року № 81 "Про затвердження проекту відводу на передачу ТОВ "ПАКС" земельної ділянки у довгострокову оренду для будівництва та обслуговування рекреаційного комплексу за адресою: смт. Ореанда, в районі санаторію "Нижня Ореанда" було переведено земельну ділянку площею 1,6 га із земель оздоровчого призначення в землі рекреаційного призначення за адресою смт. Ореанда (а.с. 107-108, т. 2).
На підставі вказаного рішення між Лівадійською селищною радою та ТОВ "ПАКС" 05.03.2004 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1,6000 га, розміщеної за адресою: місто Ялта, смт. Ореанда, в районі санаторію "Нижня Ореанда", земельна ділянка передана ТОВ "ПАКС" в довгострокову оренду строком на 49 років (а.с. 99-106, т. 2).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 у справі № 2-17/11017.1-2007 в позові прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі Лівадійської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАКС" третя особа на стороні позивача: санаторій "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності повноважень щодо розпорядження і передачі в оренду земельної ділянки, зобов'язання внести доповнення до рішення, визнання незаконним рішення та його скасування відмовлено. В позові, заявленому третьою особою, із самостійними вимогами - Верховною Радою України до Лівадійської селищної ради, ТОВ "ПАКС", відмовлено в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 1,6 га, що розташована за адресою: місто Ялта, смт. Ореанда, район санаторію "Нижня Ореанда", укладеного між Лівадійською селищною радою та ТОВ "ПАКС" 05.03.2004, як такого, що укладений з грубим порушенням земельного законодавства, з відшкодуванням заподіяної шкоди природно-заповідному фонду на землях, які незаконно займаються ТОВ "ПАКС".
Провадження у справі в частині позовних вимог Верховної Ради України про визнання відсутності повноважень Лівадійської селищної ради щодо розпорядження (відчуження) і передачі в оренду земель природно-заповідного фонду, які забезпечують діяльність Верховної Ради України, а саме, охоронюваних земель, що знаходяться в користуванні санаторію "Нижня Ореанда" Управління справами Апарату Верховної Ради України, зобов'язання Лівадіської селищної ради внести доповнення в рішення № 4 від 29.03.2005, а саме визнання неправомірним користування даною земельною ділянкою, яка знаходиться під охоронним зобов'язанням санаторію "Нижня Ореанда", будь-якими іншими суб'єктами господарювання та визнання незаконним рішення Лівадіської селищної ради за № 81 від 02.10.2003, як такого, що порушує право користування санаторію "Нижня Ореанда" земельною ділянкою розміром 1,6 га, що була передана на підставі цього рішення ТОВ "ПАКС" у довгострокову оренду та скасування його - припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2010, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 скасовано та прийнято нове рішення, яким: позовні вимоги прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Лівадійської селищної ради задоволено, а позовні вимоги Верховної Ради України задоволено частково: рішення Лівадійської селищної ради № 81 від 02.10.2003 визнано незаконним; договір від 05.03.2004 визнано недійсним; зобов'язано ТОВ "ПАКС" повернути земельну ділянку площею 1,6 га за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, район Санаторію "Нижня Ореанда" у відання Лівадійської селищної ради; провадження у справі у частині позовних вимог Верховної Ради України про визнання відсутності повноважень Лівадійської селищної ради щодо розпорядження (відчуження) і передачі в оренду земель природно-заповітного фонду, які забезпечують діяльність Верховної Ради України, а саме -охоронюваних земель, що знаходяться у користуванні Санаторію "Нижня Ореанда" Управління справами Апарату Верховної Ради України, припинено; провадження у справі у частині позовних вимог Верховної Ради України про зобов'язання Лівадійської селищної ради внести доповнення у рішення № 4 від 29.03.2005 про визнання неправомірним користування відповідною земельною ділянкою, яка знаходиться під охоронним зобов'язанням Санаторію "Нижня Ореанда", будь-якими іншими суб'єктами господарювання припинено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.08.2010 у справі № 2-17/11017.1-2007, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010, заяву ТОВ "ПАКС" про перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 за нововиявленими обставинами задоволено. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2010 у справі № 2-17/11017.1-2007 скасовано, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-17/11017.1-2007 від 20.12.2007 залишено без змін.
При цьому Вищий господарський суд України, залишаючи без змін вищевказану постанову Севастопольського апеляційного господарського суду, вказав на те, що Лівадійська селищна рада, приймаючи рішення від 02.10.2003 року № 81 та укладаючи на його виконання з ТОВ "ПАКС" договір від 05.03.2003, згідно якого ТОВ "ПАКС" було передано в оренду земельну ділянку площею 1,6 га за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, район Санаторію "Нижня Ореанда", діяла в межах наданих їй повноважень.
Оскільки, відповідно до вищевказаного, відповідач є правомірним користувачем спірної земельної ділянки площею 1,6000 га за адресою: м. Ялта, смт. Ореанда, район Санаторію "Нижня Ореанда", судова колегія вважає, що позовні вимоги Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора про звільнення ТОВ "ПАКС" спірної земельної ділянки не можуть бути задоволенні.
Судова колегія погоджується також з судом першої інстанції в тому, що застосування положень постанови Кабінету Міністрів України № 521 від 21.04.1998 є необґрунтованим, оскільки прокурором та позивачами не доведено, що земельна ділянка площею 1,6 га за адресою: м. Ялта, с. Ореанда, район Санаторію "Нижня Ореанда", яка була надана ТОВ "ПАКС" в оренду згідно з рішенням Лівадійської селищної ради від 02.10.2003 № 81 та укладеним на його підставі договором від 05.03.2004, має статус заповідного об'єкта.
Відповідно до статті 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992, № 2456-XII, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про природно-заповідний фонд України") розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об'єктів, що проводиться відповідно до цього Закону, та спеціальних такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 № 521.
Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Оголошення парків-пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (ст. 37 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Згідно зі статтею 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України. Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 521 від 21.04.1998 затверджено такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної природним комплексам територій та об'єктів природно - заповідного фонду юридичними і фізичними особами.
Однак, Вищий господарський суд України при прийнятті постанови від 03.11.2010 у справі № 2-17/11017.1-2007 зауважив, що посилання Верховної Ради України та Санаторію "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України та першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим у касаційних скаргах на ст. 37, 38, 53 Закону України "Про природно - заповідний фонд України" є безпідставними, оскільки ні господарським судом першої інстанції, ні господарським судом другої інстанції під час розгляду справи не було встановлено, що земельна ділянка площею 1,6 га яка знаходиться за адресою: м. Ялта, с. Ореанда, район Санаторію "Нижня Ореанда", що була надана ТОВ "ПАКС" в оренду згідно рішення Лівадійської селищної ради від 02.10.2003 № 81 та укладеного на його підставі договору від 05.03.2004, є заповідним об'єктом або входить до складу цього об'єкт.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2011 року у справі № 5002-22/3817-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя К.А. Остапова
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава
Розсилка:
1. Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор
(вул. Дзержинського, 6, м. Сімферополь, 95034)
2. Республіканський комітет з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим
(вул. Кечкеметська, 198, м. Сімферополь, 95022)
3. Лівадійська селищна рада
(вул. Батуріна, 8, смт. Лівадія, м. Ялта, 98655)
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАКС"
(вул. Павла Усенко, 6, м. Київ, 02105; вул. Московська, буд. 1/6, оф. 220-1, м. Ялта, 98600; вул. О. Гончара, 65, оф. 107, м. Київ, 01601)
5. Прокуратура міста Севастополя
(вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
6. Санаторій "Нижня Ореанда" Управління справами апарату Верховної Ради України (місто Ялта, смт. Ореанда, 08655).