01 червня 2011 року Справа № 15/5026/920/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., при секретарі судового засідання Заболотній Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1. - представник за довіреністю;
від відповідача - не з”явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика +»
до приватного підприємства «Щедрий Дім»
про стягнення 50 059 грн. 40 коп., -
Заявлено позов про стягнення з відповідача 50 059 грн. 40 коп. заборгованості за поставку продовольчих товарів по договору дистрибуції № 12/х-х від 12.10.2010 року, в тому числі: 45 540 грн. 28 коп. боргу, 462 грн. 50 коп. трьох відсотків річних, 2 389 грн. 56 коп. пені та 1 667 грн. 06 коп. інфляційних.
Представник позивача позов підтримав повністю, дотримувався позиції, викладеної в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, хоча відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
12 жовтня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика +»(Постачальник) та приватним підприємством «Щедрий Дім»(Дистриб”ютор) було укладено договір дистрибуції № 12/х-х (далі -Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався передавати у власність дистриб”ютору соки, напої, мінеральну воду та інші продовольчі товари (далі -Товар), а дистриб”ютор зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до пункту 1.2. Договору сторони погодили, що ціна, кількість і асортимент Товару що поставляється вказуються в товарно-транспортних або видаткових накладних, які є невід”ємною частиною даного договору.
Позивач та відповідач погодили, що відповідач здійснює пряму дистрибуцію товару в м. Черкаси та Черкаській області та здійснює своєчасний розрахунок за поставлений Товар, а позивач здійснює рекламні заходи по просуванню Товару на вказаній території та за власний рахунок здійснює поставку Товару на склад відповідача (п.п. 1.2., 2.2. Договору).
Згідно п. 3.2. Договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату кожної партії поставленого товару на умовах відстрочки платежу на термін 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання партії товару. Відповідач здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу соки, нектари, газові води, мінеральні води на загальну суму 50 153 грн. 28 коп. згідно наступних товарно-транспортних накладних: № АМЛ00000183 від 06.11.2010 року на суму 32 613 грн., № АМЛ00000432 від 27.12.2010 року на суму 4 878 грн. 12 коп., № АМЛ00000434 від 27.12.2010 року на суму 2 448 грн., № АМЛ00000435 від 27.12.2010 року на суму 10 214 грн. 16 коп.
Відповідач після поставки товару здійснив його часткову оплату на суму 4 613 грн.
Таким чином, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, заборгованість за поставлений товар не оплатив і на день звернення позивача з позовом заборгованість відповідача перед позивачем складає 45 540 грн. 28 коп.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином, за поставлену продукцію вчасно не розрахувався, чим порушив умови договору дистрибуції № 12/х-х від 12.10.2010 року. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищевказаним договором, товарно-транспортними накладними та відповідачем не оспорюються.
За таких обставин, позов щодо стягнення основного боргу в розмірі 45 540 грн. 28 коп. на підставі статті 526 ЦК України підлягає задоволенню.
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розрахунок заявленої суми інфляційних у розмірі 1 667 грн. 06 коп. та 462 грн. 50 коп. три проценти річних позивачем визначено вірно.
За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно з пунктом 5.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми (суми заборгованості) за кожен день прострочки платежу. Позивачем заявлено до стягнення 2 389 грн. 56 коп. пені. Розрахунок пені позивачем зроблено вірно і вона підлягає стягненню.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 45 540 грн. 28 коп. основного боргу, 1 667 грн. 06 коп. інфляційних, 462 грн. 50 коп. 3 % річних та 2 389 грн. 56 коп. пені, а всього 50 059 грн. 40 коп.
На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати: сплачене державне мито в сумі 500 грн. 60 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 736 грн. 60 коп.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Щедрий Дім», м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, буд. 47, кв. 101 код ЄДРПОУ 36391137 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика +», м. Калинівка, Вінницької області, вул. Леніна, 67 Д, п/р 260063019336 в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця», МФО 302571, код ЄДРПОУ 36658077 - 45 540 грн. 28 коп. основного боргу, 1 667 грн. 06 коп. інфляційних, 462 грн. 50 коп. трьох відсотків річних, 2 389 грн. 56 коп. пені та 736 грн. 60 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
СУДДЯ В.В. Потапенко
Повний текст рішення суддею підписаний 22.06.2011 року.
Суддя В.В. Потапенко