Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" серпня 2011 р. Справа № 5023/5806/11
вх. № 5806/11
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судового засідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за дов. від 08.08.2011 року
1-го відповідача - ОСОБА_2 за дов. від 11.05.2011 року,
2-го відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Українсько- американське Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ Фірма "Кода", м. Харків
до 1. Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3, м. Харків ,
2. ВДВС у Жовтневому р-ні, м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Українсько- американське Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ Фірма "Кода", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - 1. Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3, м. Харків , 2. Відділу державної виконавчої служби у Жовтневому р-ні, м. Харків про зобов'язання вчинити певні дії, а саме, зняття арешту з грошових коштів, що належать позивачу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 липня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 08 серпня 2011 року о 11:30 годині.
До господарського суду Харківської області 08.08.2011 року від представника 2-го відповідача надійшов лист (вх. 19087), відповідно до якого просить суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з відпусткою державного виконавця, в провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості з 1-го відповідача.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи, проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечує.
Представник 1- го відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі. Надав пояснення по суті справи, проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечує.
Розглянувши клопотання представника 2-го відповідача про відкладення розгляду справи, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд уважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.
В даному разі на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Клопотання 2-го відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами. До клопотання не додано жодних доказів в обгрунтування наданого клопотання.
2-й Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, про час та місце проведення судового засідання був повідомлен
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив, що позивач платіжними дорученнями № 489 та 490 від 23 березня 2011 року (а.с.35, 36) безпідставно перерахував відповідачу на його рахунок, відкритий в АБ “ВТБ” у м. Харкові 68014,00 гривень, в тому числі ПДВ - 11335,67 грн.
Отримувач коштів був зазначений помилково, бо відповідно до видаткової накладної № К0412 від 18 березня 2011 року позивач разом з відповідачем здійснив залік однорідних вимог.
Як свідчать матеріали справи, інших договірних відносин між позивачем та відповідачем не існувало.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
23.03.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача лист, в якому просить відповідача повернути помилково перераховані кошти позивачу в сумі 68014,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу помилко перераховані кошти в сумі 68014,00 грн. не повернув.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням господарського суду Харківської області по справі 5023/2934/11 від 23 травня 2011 року за позовом Українсько-Американського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "КОДА", м. Харків; до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Жовтневий Відділ Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків про стягнення безпідставно отриманих коштів на суму 68014,00 гривень, позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка безпідставно набуло майно повинна його повернути власнику. Оскільки позивач помилково перерахував кошти на рахунок позивача, а відповідач, отримавши від нас заяву про повернення коштів ухиляється від їх повернення, вимушені звернутися до суду з позовом. Постановою державного виконавця ВДВС УЮ в Жовтневому районі м. Харкова рахунок відповідача було арештовано.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняття виконавчого документа до виконання Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Крім того, положеннями ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, у позивача відсутня можливість повернути кошти, які належать йому.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності на Україні є непорушним. Власник може бути позбавлений власності лише на підставі рішення суду. Такого рішення не було. Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуг, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація , а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Статтею 179 Цивільного кодексу України передбачено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом.
Відповідно до ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі строни.
В частині вимоги позивача про витребування інформації у 2-го відповідача про те, на якому саме рахунку знаходяться арештовані кошти, та чи не списані вони та на якому рахунку знаходяться грошові кошти, списані чи збережені в сумі 68014,00 грн., що знаходились на рахунку 1-го відповідача, суд відмовляє, як у не обгрунтованому.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте, осільки позивач не наполягає на стягненні судових витрат, суд покладає їх на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, статтями 177, 179, 526, 530, 1212, 1071 Цивільного кодексу України, ст.25,60 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 35, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні клопотання (вх.19087) 2-го відповідача про відкладення розгляду справи - відмовити.
В позові відмовити частково.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Управління юстиції в Жовтневому районі м. Харкова зняти арешти з рахунку ФОП ОСОБА_3 рахунок № НОМЕР_1в АБ «ВТБ» в м. Харкові МФО код та повернути кошти на суму 68014,00 гривень ( в т.ч. ПДВ -11335,67 грн.) на рахунок Українсько -Американського Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «КОДА» пр № 26007277928001 в Центральному відділенні Харківського ГРУ Приватбанка, МФО 351533, код 19371667.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 5023/5860/11 складено та підписано 10.08.2011 року.