Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" серпня 2011 р. Справа № 5023/5050/11
вх. № 5050/11
Суддя господарського суду Савченко А.А.
при секретарі судового засідання Даниленко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., дов.№б/н від 24.05.11р.
відповідача - ОСОБА_2., дов.№1 від 01.02.11р.
розглянувши справу за позовом ТОВ "Алтрейд", м. Київ
до ПАТ "ВП "Твін-Друк", м. Харків
про стягнення 390055,50 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 390055,50грн., в тому числі: 29431,45грн. пені, 32131,04грн. інфляційних та 10363,86грн. - 3% річних. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за Договором № 10Д від 02.01.2008р., внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.
01.08.2011р. через канцелярію суду позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 1454), у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 407167,11грн. заборгованості, в тому числі: 318129,15грн. основного боргу, 29417,48грн. пені, 44938,28грн. інфляційних та 14682,20грн. - 3% річних.
У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки подана позивачем заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, суд приймає заяву про уточнення позовних вимог до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов, поданому до суду 21.07.2011р. зазначає про відсутність спору між сторонами на час розгляду справи. Окрім того, 04.08.2011р. через канцелярію суду відповідач надав додаткові пояснення щодо заперечень на позов, у яких, в обгрунтування своїх заперечень проти позову, посилається на те, що первинні документи, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а саме видаткові накладні, не містять посилання на договір № 10Д від 02.01.2008р., тому господарські операції, зафіксовані в цих первинних документах, є окремими правочинами, строк виконання зобов*язань по яким відповідачем не порушений.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про часткове погашення заборгованості перед позивачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.
02.01.2008р. між сторонами укладено договір про поставку товару № 10Д (надалі - Договір) термін дії якого встановлений сторонами у додатковій угоді № 2 від 15.12.2009р. - до 31.12.2010р.
Відповідно до умов Договору, позивач (постачальник) зобов*язався передати у власність відповідача (покупця) алюмінієву фольгу (надалі - товар), асортимент, кількість, ціна, вартість та строки поставки якого визначається в Специфікаціях до цього Договору та є його невід*ємними частинами, а відповідач, в свою чергу, зобов*язався прийняти та оплатити переданий позивачем товар. Строк оплати товару визначений у Специфікаціях - 30 календарних днів з дати передачі товару.
На виконання взятих на себе зобов*язань за Договром, позивач, за видатковими накладними №№ РН-0000921 від 18.08.2009р., РН-0000928 від 19.08.2009р., РН-0000520 від 28.04.2010р. та РН-0000528 від 29.04.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 404978,44грн.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача у якіх зазначається, що постачання товару за вищевказаними накладними є окремим правочином, оскільки асортимент та вартість переданого за видатковими накладними товару, відповідають Специфікаціям, які є невід*ємною частиною Договору, тому суд визнає постачання товару за вищевказаними накладними таким, що здійснено на виконання умов договору № 10Д від 02.01.2008р.
Відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати за отриманий товар, розрахувавшись лише частково за видатковою накладною № РН-0000921 від 18.08.2009р. на суму 86849,29грн., внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем на суму 318129,15грн.
Але як свідчать додатково надані відповідачем докази, а саме платіжні доручення № 370 від 02.08.2011р. та № 377 від 03.08.2011р., після звернення позивача з позовом до суду відповідач частково погасив заборгованість на суму 10000,00грн., тому в цій частині суд вважає за необхідне припинити провадження у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Щодо решти боргу який залишився несплаченим на суму 308129,15грн. суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 308129,15грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, тому суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.
Однак, перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку про невірність наданих розрахунків та здійснивши перерахунок за допомогою програми "Законодавство" дійшов висновку, що стягненню підлягає 44206,00грн. інфляційних та 12756,84грн. - 3% річних. Решта заявлених до стягнення сум інфляційних та 3% річних є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.5.3. Договору, за порушення строків сплати вартості поставленого товару, покупець за вимогою постачальника зобов*язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань пені суд дійшов висновку про невірність наданих розрахунків та здійснивши перерахунок за допомогою програми "Законодавство" дійшов висновку, що стягненню підлягає 29238,83грн. Решта заявлена до стягнення сума пені є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 3750,92грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,41грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 599, 625 ЦК УКраїни, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, -
Прийняти уточнення позовних вимог від 01.08.2011р. до розгляду.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" (61172, м.Харків, вул.Роганська,149, код ЄДРПОУ 23454034, в тому числі р/р 26001308627 в ВАТ Реал Банк м.Харків, МФО 351588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТРЕЙД" (03148, м.Київ, вул.Гната Юри,9, к.414, код ЄДРПОУ 30776684, в тому числі р/р 2600231212 в філії АБ "Південний" м.Київ, МФО 320917) 308129,15грн. основного боргу, 29238,83грн. пені, 44206,00грн. інфляційних, 12756,84грн. - 3% річних, 3750,92грн. витрат по сплаті держмита та 217,41грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В частині стягнення 10000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.
В решті позову відмовити.
Суддя Савченко А.А.
Повне рішення складено 08.08.2011 року.