Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" серпня 2011 р. Справа № 5023/4744/11
вх. № 4744/11
Суддя господарського суду Мамалуй О.О.
при секретарі судового засідання Яновська А.С.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_2 - дов.;
відповідача - ОСОБА_3 - дов.;
третьої особи яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 - особисто
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків
до ТОВ фірми "Мангуст ЛТД", м. Харків
про визнання недійсним договору
та позовні вимоги третьої особи - ОСОБА_4
до ТОВ фірми "Мангуст ЛТД", м. Харків
та до ФОП ОСОБА_1, м. Харків
про визнання договору поруки недійсним.
Позивач, ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить суд визнати удаваним договір позики № 33/08 від 27.05.2008 р., укладений між ТОВ фірмою "Мангуст ЛТД" та ФОП ОСОБА_1 та визнати, що між ТОВ фірмою "Мангуст ЛТД" та ФОП ОСОБА_1 27.05.2008 р. укладено договір комісії (консигнації). Позивач вважає, що даний договір позики є недійсним, так як він є безгрошовим, удаваним, таким, що приховує інший правочин, а саме - договір комісії. Позивач стверджує, що договір позики №33\08 від 27.05.2008 р. був укладений при таких обставинах:
ФОП ОСОБА_1 займалася торгівельною діяльністю та 27.05.2008 р. звернулась до директора ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД” ОСОБА_5 з проханням надати на реалізацію продукцію цього товариства, а саме верхній жіночий одяг в асортименті. Директор ОСОБА_5 порадив звернутися з цим питанням до власника ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД” ОСОБА_6 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 запропонували позивачу взяти на реалізацію верхній жіночий одяг колекції осінь-зима 2008 р. в асортименті, на суму 2000000 гривень, при умові укладення договору займу на вказану суму. ОСОБА_6 також пояснив, що після підписання такого договору він прийме замовлення на пошив відібраних зразків моделей на суму 2000000 гривень, а після відшивки замовлення позивач зможе отримати готову продукцію. Позивач стверджує, що він повинен був реалізовувати отриману від ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД” готову продукцію і щонеділі, а то і частіше, передавати грошові кошти від реалізації на фірму тій особі, на яку вкаже ОСОБА_6 Після цього ОСОБА_6 направив позивачку у відділ збуту для оформлення замовлення на виготовлення відібраних мною моделей верхнього жіночого одягу колекції осінь-зима 2008 року. У відділі збуту позивач зустрів свою знайому ОСОБА_4, яка допомогла йому зробити замовлення, а також відрекомендувала ОСОБА_6 та директору ОСОБА_5 як надійну, нарядну людину. Після оформлення замовлення, позивач повернувся до директора ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД” ОСОБА_5 і повідомила їй про те, що зробила замовлення на виготовлення готової продукції на суму 2000000 грн. ОСОБА_5 повела позивача в бухгалтерію для укладення “договору займу” на вказану вище суму замість того, що укласти з позивачем договір на реалізацію товару (договір комісії). Договір займу № 33/08 від 27.05.2008 р. директор ОСОБА_5 та позивачка підписали в присутності головного бухгалтера ТОВ Фірми “Мангуст, ЛТД” ОСОБА_7 та менеджера по збуту готової продукції ОСОБА_4 Того ж дня позивач написав позикодавцю, ТОВ Фірмі “Мангуст, ЛТД” заяву, якою, начебто, підтвердив “одержання” 2000000 грн. Позивач стверджує, що директор ОСОБА_5, власник ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД” ОСОБА_6, а також головний бухгалтер ОСОБА_7 змусили ОСОБА_4 підписати договір поруки (без дати, без номера, без вказівки місця укладення договору, без вказівки сторони в договорі, тобто без її прізвища), а також змусили ОСОБА_4 написати заяву про те, що позивач, начебто отримав від ТОВ Фірми “Мангуст, ЛТД” готівкові кошти в сумі 2000000 грн. Після цього ОСОБА_5 пояснила, що замовлення позивача буде відшито в липні-серпні 2008 року. Продукція, яку позивач взяв на реалізацію, відповідала каталогу про продукцію ТОВ Фірми “Мангуст, ЛТД”, розміщеному на веб-сайті http:/mangust.kharkov.ua/ З 11.08.2008 р. по 01.11.2008 р. позивач отримав замовлений товар в повному обсязі на суму 2000000,00 грн. Виручку від реалізації товару в кількості 2071 одиниць на загальну суму 1016000,00 грн. позивач повернув ТОВ Фірмі “Мангуст, ЛТД”в період з 24.08.2008 р. по 14.12.2008 р. Залишок нереалізованого товару станом на 31.12.2008 р. складав 1997 одиниць на загальну суму 984000,00 грн. Крім того, в період з 17 грудня по 31 березня 2011 року позивачка повернула ТОВ фірмі “Мангуст, ЛТД” 3900 гривень. Всього було повернуто 1019900 грн. Заборгованість за нереалізований товар станом на теперішній час складає 980100 грн.
Відповідач в судове засідання з"явився, проти позову заперечує, стверджує, що між позивачем та відповідачем укладався договір позики №33/08, відповідно до якого позивач передав відповідачеві на зворотній основі 2000000 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 27.05.2008 р. між ТОВ фірмою "Мангуст ЛТД" та ОСОБА_1 як фізичною особою-підприємцем був укладений договір позики № 33/08, згідно якого позикодавець (ТОВ фірма "Мангуст ЛТД") надає позичальнику (ФОП ОСОБА_1.) безпроцентну позику на суму 2000000,00 грн. строком до 31.12.2008 р. Між ОСОБА_4 (поручителем) та відповідачем (позикодавцем) був укладений договір поруки у забезпечення виконання позивачем своїх грошових зобов'язань за договором позики №33/08.
До матеріалів справи надано рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.03.2011 р. по справі № 2-392/11, з якого вбачається, що ТОВ фірма "Мангуст ЛТД" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення солідарно 984000,00 грн. згідно договору позики № 33/08 від 27.05.2008 р. Позовні вимоги були задоволені в повному обсязі та стягнуто суму боргу. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 29.06.2011 р. рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.03.2011 р. по справі № 2-392/11 було залишено без змін.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. ОСОБА_4 в цій заяві просить суд визнати недійсним договір поруки (укладений між нею як поручителем та відповідачем на забезпечення зобов"язання позичальника (позивача) за договором позики № 33/08 від 27.05.2008 р.), та визнати, що між ТОВ фірмою "Мангуст ЛТД" та ОСОБА_4 27.05.2008 р. укладено договір поруки по забезпеченню зобов"язання за договором комісії (консигнації). Даний позов був прийнятий до розгляду разом з первісним.
Свої позовні вимоги ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що договір займу № 33/08 від 27.05.2008 р. є безгрошовим та підписаний 27.05.2008 р. між директором ТОВ фірми "Мангуст ЛТД" ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 в присутності головного бухгалтера ТОВ Фірми “Мангуст, ЛТД” ОСОБА_7 та в присутності ОСОБА_4 На час підписання договору займу ОСОБА_4 працювала менеджером по збуту готової продукції в ТОВ Фірмі “Мангуст, ЛТД”не офіційно та була долучена до участі в підписанні цього договору за ініціативою власника ТОВ Фірми “Мангуст, ОСОБА_8 в якості гаранта на стороні підприємства про те, що ТОВ передасть готову продукцію - верхній жіночий одяг із колекції осінь-зима 2008 року на суму 2000000 гривень ФОП ОСОБА_1, а також гарантом на стороні ФОП ОСОБА_1 про те, що вона поверне вказану суму ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД”після реалізації цієї продукції. З цією метою ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 змусили ОСОБА_4 в цей же день, тобто 27.05.2008 р. підписати Договір поруки без дати, без номера, без вказівки місця укладення цього договору, без вказівки сторони, яка укладає зі мною договір поруки, без вказівки мене, як сторони в договорі, тобто без прізвища позивача, а також змусили ОСОБА_4 написати заяву про те, що вона підтверджую одержання ОСОБА_1 грошей в сумі 2000000 грн. Договір займу № 33/08 від 27 травня 2008 року був безгрошовим і приховував фактично укладений договір комісії (консигнації). ОСОБА_4 вказує на те, що безгрошевість договору займу № 33/08 підтверджується відсутністю у відповідача, ТОВ Фірми “Мангуст, ЛТД” оригіналів видаткових касових ордерів від 27.05.2008 р. на видачу готівкових коштів ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 2000000 (два мільйони) гривень чи платіжного (платіжних) доручення на перерахування коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1, відсутністю оригіналів прибуткових касових ордерів або банківських виписок з розрахункового рахунку ТОВ Фірма “Мангуст, ЛТД”, які б підтверджували повернення “займу” у сумі 1016000 (один мільйон шістнадцять тисяч) гривень “позичальником” ФОП ОСОБА_1
Суд констатує, що ні позивачем, ні ОСОБА_4 не надано суду жодного доказу відсутності фактичних правовідносин позики за оскаржуваним договором № 33/08 від 27.05.2008р. Факт підписання позивачем договору позики та підписання третьою особою ОСОБА_4 договору поруки позивачем та третьою особою підтверджується. Факт підписання позивачем розписки (арк. справи 12) про отримання 2000000 грн. за договором позики № 33/08 позивачем та третьою особою також підтверджується. Недоліки у веденні відповідачем бухгалтерського та податкового обліку власних господарсько-фінансових операцій (що вбачається з ненадання ним до матеріалів справи витребуваних судом облікових документів) не є доказом того, що ці операції (а саме надання у позику позивачеві 2000000 грн.) взагалі не проводилися. Позивачем та третьою особою також не надано суду жодного доказу того, що позивач брав у відповідача будь-який товар на реалізацію.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача та третьої особи необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 - відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.
Суддя Мамалуй О.О.
Повний текст рішення підписано 08.08.2011 р.