Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" серпня 2011 р. Справа № 5023/5823/11
вх. № 5823/11
Суддя господарського суду Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Павленко А.В.
за участю представників сторін:
прокурора - Зелінська К.О., посв. № 816 від 28.12.2010 р.; позивача - 1- ОСОБА_1., дов. від 31.05.2011 р.; відповідач-2 ОСОБА_1., дов від 19.01.2011р. відповідача - ОСОБА_2., дов. від 10.01.2011 р; 3-й особи - (ІДАБК) - ОСОБА_3., дов. від 07.07.2011 р.;
розглянувши справу за позовом Заступника військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави, в особі 1) Міністерства інфраструктури України в особі 2)36 об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області , м. Харків 2) Міністерство оборони України , м. Київ
про визнання права власності
Заступник військового прокурора Харківського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (перший позивач) в особі 36 об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0130) (2-й позивач) до Харківської міської ради м. Харків (відповідач) про визнання за державою в особі Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту права власності на самочинно реконструйований 33-х квартирний житловий будинок по вул. П'ятисотницька, 19 “б” в місті Харкові, (інв. № 10310003) літ. “К-3”загальною площею -1695,5 м. кв., з яких житлова площа - 829,4 м.кв.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 01 серпня 2011 року о 10:10 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області та Міністерство оборони України .
У призначеному судовому засіданні 01 серпня 2011 року прокурор, представники позивачів, позов підтримували та наполягали на його задоволенні.
Другий відповідач надав через канцелярію суду супровідним листом витребувані судом документи (вх. № 14628), які судом долучені до матеріалів справи.
Представник третьої особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області у судовому засіданні надав відзив на позов (вх. № 13511), в яких посилається на ст.. 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, просить суд прийняти рішення на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства. Наданий відзив судом долучені до матеріалів справи.
Відповідач у судовому засіданні покладається на розсуд суду, просить прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Присутні в судовому засіданні 01 серпня 2011 року учаснкии судового процесу вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представників третьої особи та першого позивача. Також присутні у судовому засіданні учасники судового процесу пояснили, що ними надані всі документи. Які необхідні для розгляду справи по суті.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Акту приймання -передачі військового майна військової частини А 0758 затвердженого Міністром транспорту та зв'язку України Г.М. Кірпою від 10.09.2004 р. військове містечко № 239 в місті Харкові по вул. П'ятисотницька, 19, яке належало до сфери управління Міністерства Оборони України було передано до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1282.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України № 581/2011 від 12.05.2011 «Про Положення про Міністерство інфраструктури України» визначено, що Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України.
На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 р. № 389-Р. «Деякі питання реалізації Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» військове містечко № 239 було передане на баланс 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту. До складу військового містечка № 239 на момент передачі входила будівля штабу (інв. № 10310003) літ. «К-3» 1978 року побудови.
Під час приймання - передачі військового майна військової частини А0758 до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України було передано наступну технічну документацію на зазначену будівлю:1) індивідуальна картка обліку (ф - 400).; 2) типова форма № ОЗ -1 (бюджет). 3) форма 402.
Але разом з тим, актів про введення переданої будівлі в експлуатацію передано не було, що в свою чергу спричинило неможливість своєчасного отримання Міністерством транспорту та зв'язку України (на даний час Міністерство інфраструктури України) свідоцтва на право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості. у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема акт прийому нерухомого майна до експлуатації.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 2166 від 29.11.1999 р. «Про комплексну програму забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, службових осіб митних органів та членів їх сімей» та у відповідності з титулом на реконструкцію штабу військової частини Т 0130 на 2008 рік затвердженого Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 11 березня 2008 року, у період з квітня по грудень 2008 року силами 36 об'єднаного загону за кошти Державного бюджету було проведено реконструкцію вищезазначеної будівлі штабу військової частини Т 0130 під 33-х квартирний житловий будинок для особового складу 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту.
Відповідно ч. 3 ст. 3 до Бюджетного Кодексу України визначено бюджетний період - один календарний рік, таким чином видатки на проведення реконструкції та виконання комплексної програми по забезпеченню житлом військовослужбовців могли здійснюватись тільки на протязі 2008 року.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, згідно п.2 Наказу Державного будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.00, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 273 від 05.12.00 № 945/5166 від 25.12.00 «Про затвердження Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт» для отримання дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю подається документ, що посвідчує право власності на будинок чи споруду. Отже отримання такого дозволу без свідоцтва на право власності виявилось неможливим, і тому реконструкція штабу була проведена самочинно.
Свідоцтво про право власності на адміністративну будівлю штабу, яка була реконструйована під житловий будинок у 2008 році, було отримано 36 об'єднаним загоном тільки 17.06.2009 року.
Зазначена реконструкція проводилась відповідно до проектної документації розробленої на замовлення 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту Товариством з обмеженою відповідальністю «Будінвест-інжирінг» та відповідає архітектурним, будівельним, санітарним та пожежним нормам, що підтверджується технічним висновком «про можливість збереження самочинно реконструйованої адміністративної будівлі під 33-х квартирний житловий будинок по вул. П'ятисотницька 19-б, в місті Харкові» зробленим ТОВ «Харків-Реконструкція» у 2010 році. Згідно зазначеного висновку будівельна готовність будинку складає 100 % та він може бути прийнятий до експлуатації.
29 липня 2010 року 36 об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту звернувся до виконавчого комітету Харківської міської ради з листом про збереження самочинно реконструйованої будівлі штабу під 33-х квартирний житловий будинок та введення його в експлуатацію, однак виконавчим комітетом Харківської міської ради у проханні заявника було відмовлено листом № 4011/0/27-10 від 16.08.2010 року.
Для приведення проведеної реконструкції у відповідність до чинного законодавства необхідним є реєстрація за державою в особі Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного загону Держспецтрансслужби права власності на нерухоме майно.
В результаті проведення позивачем вищевказаного будівництва не були порушені чиї б то не було законні права та інтереси, скарг, пов'язаних із проведенням позивачем будівництва від інших осіб не надходило.
На теперішній час, відповідачем не вчинено дій по оформленню та видачі позивачу правовстановлюючих документів на спірні об'єкти нерухомості, тобто на момент розгляду судової справи, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ.
Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №1952-ІV від 01.07.2004р. обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту №7/5 від 07.02.2002р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Вищевказані нежитлові приміщення закінчені будівництвом.
Частиною 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Статтею 326 Цивільного кодексу України визначено, що у державній власності є майно, в т.ч. грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Статтею 1 Закону України “Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України” встановлено, що майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.
Статтею 170 Цивільного кодексу України встановлено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Приписами статті 3 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” встановлено, що об'єктами управління державної власності є, зокрема, майно, що передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям. Статтею 4 Закону встановлено, що суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади.
У відповідності до статті 9 Закону України “Про транспорт”, транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.
Згідно із ч. 2 статті 73 Господарського кодексу України, орган державної влади, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, є представником власника (тобто держави) і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 581/2011, міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі, зокрема, залізничного транспорту. Міністерство здійснює державне управління в галузі транспорту та виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Як вбачається з Положення про 36 об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0130), він є структурним підрозділом державної спеціальної служби транспорту.
Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.
Право господарського відання згідно з частиною першою ст. 136 Господарського кодексу України є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше індивідуально визначене майно державних підприємств
Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом
Враховуючи це, а також обставини викладені вище, суд приходить до висновку про те, що спірне майно, зазначене в позові, є власністю держави України в особі Міністерства інфраструктури України (орган управління майном) та знаходиться у повному господарському віданні 36 об'єднаний загін Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т 0130.
Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.
Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права. Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивача (втрата документації). З урахуванням цього, а також приймаючи до уваги те, що представник позивача в судовому засіданні не наполягає на стягненні з відповідача судових витрат, суд покладає їх на прокурора. Враховуючи, що прокурор звільнений від сплати держмита, держмито по даній справі не стягується.Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, п.2 ст. 331, ст.ст. 182, 319, 320, 331, 332, 375, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати право власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України в особі 36 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту на 33-х квартирний житловий будинок по вул. П'ятисотницька, 19 «б» в місті Харкові, (інв. № 10310003) літ. «К-3» загальною площею - 1695,5 м.кв., з яких житлова площа - 829,4 м.кв.
Суддя Аюпова Р.М.
Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України
та повний текст рішення складено та підписано 08 серпня 2011 року
справа № 5023/5823/11