91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
08.05.08 Справа № 10/24пн.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово -промислова група "Союз -Восток - Л", м. Луганськ
до Приватного підприємства "Інтерпласт -Компані -С", м. Луганськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СЗАТ «Казачий», сел. Козачий
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Станично -Луганська районна рада, смт. Станично -Луганське
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне науково - виробниче сільськогосподарське підприємство «Агро -Восток», с. Широкий,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Широківська сільська рада, сел. Широкий
про визнання права власності
Суддя Мінська Т.М.
в присутності представників сторін:
від позивача - Майданніков Р.В., довіреність № 114 від 01.03.08.;
від відповідача - представник не прибув;
від 3-ої особи (СЗАТ "Казачий") - представник не прибув.;
від 3-ої особи (Станично - Луганська районна рада) - Бурмистров І.М. - начальник аналітико-правового відділу, довіреність № 142 від 08.05.08.;
від 3-ої особи ПН-СВП "Агро- Восток" - Андрєєв Ю.М. - директор, паспорт серії ЕН № 061195 виданий Лутугінським РВ УМВС України в Луганській області від 24.12.01.
від 3-ої особи Широківської сільської ради -Черніков М.Є, сільський голова.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання права власності на внутрішньогосподарську систему зрошування (діаметр труби 180 -1200 мм, довжиною 26,3 км. (двадцять шість тисяч триста метрів), розташованих на землях КСП «Казачий» за адресою: Луганська область Станично -Луганський район, сел. Казачий.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Ухвала господарського суду від 17.03.2008р. повернута з довідкою поштового відділення про повернення в зв'язку з закінченням терміну зберігання. Інші ухвали повернуті з довідкою поштового відділення про відсутність за даною адресою. На підставі ст. 75 ГПК України суд вирішує спір на наявними у справі документами.
Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши представників сторін, суд
21.04.2007р. між ТОВ «Союз -Восток -Л»- Покупцем (позивачем у справі) і ПП «Інтерпласт -Компані -С» - Продавцем (відповідачем у справі) підписано договір № 3/01 купівлі -продажу (надалі - Договір).
Предметом Договору є продаж на внутрішньогосподарської системи зрошування (діаметр труби 180 -1200 мм., довжиною 26,3 км. (двадцять шість тисяч триста метрів), розташованих на землях КСП «Казачий»(Луганська область Станично -Луганський район, сел. Казачий), згідно додатку № 1 - схеми розташування внутрішньогосподарської системи зрошування КСП «Казачий», яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 2.1. Договору передача внутрішньогосподарської системи зрошування від Продавця до Покупця оформлюється актом приймання -передачі, який є невід'ємною частиною даного Договору. Право власності переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання акту приймання -передачі.
Ціна купівлі -продажу визначена п. 1.2. договору в розмірі 232000 грн.
Відповідач не здійснив передачу майна, яке є предметом договору купівлі - продажу. 15.08.2008р. позивачем направлена вимога про передачу майна протягом 7 днів.
Позивач звернувся з цим позовом, посилаючись на те, що ним виконані умови договору щодо оплати в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів. А відповідач не виконав зобов'язання з передачі майна, в зв'язку з чим йому неодноразово направлялись листи з вимогою про передачу майна, в тому числі лист № б/н від 15.08.2007р. Позивач в обґрунтування позову посилається на ст. ст. 20, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 662 Цивільного кодексу України.
Згідно листа № 3 від 09.04.2008р. СЗАТ «Казачий» зрошувальна система колишнього КСП «Індустрія», що знаходиться на землях СЗАТ «Казачий», ніколи на балансі КСП «Казачий» не перебувала, і на даний час на балансі СЗАТ «Казачий» не перебуває. Ні КСП «Казачий» ні СЗАТ «Казачий» зрошувальну систему нікому не продавало.
Приватне науково-виробниче сільськогосподарського підприємства «Агро -Восток» надало пояснення по справі, що ПП НВСП «Агро -Восток» вважає, що є власником внутрішньогосподарської системи зрошування, яка є предметом спору.
Антрацитівським міськрайсудом згідно рішення третейського суду при асоціації «Арбітраж» видано виконавчий лист від 11.05.2007р. про визнання за ПП НВСП «Агро -Восток» права власності на трубопровід внутрішньогосподарчої зрошувальної системи на території Широківської селищної ради Станично -Луганського району. З огляду на вказане ПП НВСП «Агро -Восток» просить суд відмовити в задоволенні позову. Крім того, ПП НВСП «Агро -Восток» зазначає, що постановою ст. слідчого прокуратури Станично - Луганського району від 25.04.2008р. порушено кримінальну справу відносно посадових осіб ТОВ ТПГ «Союз -Восток -Л» за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, а саме за надання завідомо підробленого договору купівлі -продажу № 3/01 від 21.04.2007р.
Третя особа Станично -Луганська районна рада надала пояснення № 143 від 08.05.2008р., що Станично -Луганською районною радою будь -які рішення щодо передачі трубопроводу зрошувальної системи на землях КСП «Казачий» юридичним або фізичним особам, або відведення земельних ділянок для проведення робіт з демонтажу трубопроводу зрошувальної системи, не приймались.
Представник Широківської сільської ради Станично - Луганського району, надав письмове пояснення, що Широківська сільська рада не приймала на баланс зрошувальну систему та ніяких рішень з цього приводу не приймала. В ухвалі господарського суду від 17.04.2008р. було зазначено про залучення до участі у справі третьої особи Широківської селищної ради, але належною назвою є Широківська сільська рада, в зв'язку з чим в даному рішенні вказується належна назва третьої особи.
Дослідивши обставини справи суд визнав позовні вимоги необґрунтованим з огляду на наступне:
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму грошей.
Статтею 334 ЦК України визначено момент набуття права власності за договором, а саме право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 658 ЦК України передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
З матеріалів справи не вбачається, що на момент укладення 21.04.2007р. між позивачем і відповідачем договору № 3/01 купівлі -продажу, останній був власником зрошувальної системи, яку він відчужував.
Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач не передав позивачу майно згідно акту приймання - передачі. Правові наслідки відмови продавця передати товар передбачені ст. 665 ЦК України, зокрема у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі -продажу.
З огляду на положення статей 334, 620, 665 ЦК України у позивача відсутні підстави для визнання за ним права власності на внутрішньогосподарську систему зрошування (діаметр труби 180 -1200 мм, довжиною 26,3 км. (двадцять шість тисяч триста метрів), розташованих на землях КСП «Казачий» за адресою: Луганська область Станично -Луганський район, сел. Казачий.
08.05.2008р. в судовому засіданні позивачем було подано клопотання, яким він просить суд:
- зобов'язати кожного з учасників судового процесу надати позивачу відзиви в письмовій формі;
- зобов'язати СЗАТ «Казачий» надати документальні докази отримання матеріальних цінностей при реорганізації КСП «Казачий» для наступного звернення до правоохоронних органів.
Дані клопотання відхилені судом, оскільки судом були зобов'язані всі учасники процесу надати відзиви в письмовій формі. Щодо надання документальні докази отримання матеріальних цінностей при реорганізації КСП «Казачий» для наступного звернення до правоохоронних органів, то відповідно до ст. 38 ГПУ України суд зобов'язаний витребувати документи, необхідні для вирішення спору, а не ті, які необхідні учаснику процесу для будь -яких інших цілей, в тому числі для наступного звернення до правоохоронних органів. Суд вважає, наявні в матеріалах справи документи, достатніми для вирішення спору.
Дослідивши обставини справи і відповідність позовних вимог діючому законодавству, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
За згодою учасників процесу відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача. Відповідно до підпункту “а» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-I\/, що набули чинності до подачі позовної заяви) розмір державного мита із заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн. і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Згідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.07 державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15.
Відповідно до пункту 32 розділу V Інструкції про порядок справляння державного мита (затвердженої наказом Головної Державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993) з позовних заяв про право власності на майно державне мито сплачується виходячи із вартості майна.
У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 8/219-07 та ухвалі Вищого господарського суду України від 05.03.08 № 18/523пн викладено таку ж правову позицію.
При подані позовної заяви позивачем сплачено державне мито в сумі 85,00 грн., тоді як слід було сплатити 2 320 грн. 00 коп. (1 відсоток вартості майна за договором 232 000 грн.). Недоплачене державне мито в сумі 2 235 грн., в зв'язку з чим дана сума державного мита підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст.33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово -промислова група "Союз -Восток - Л", м. Луганськ, вул. Волкова, 8/139, код ЄДРПОУ 33765785 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, одержувач -УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк -ГУ ДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 держмито в сумі 2 235 грн., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Підписано 13.05.2008р.
Суддя Т.М.Мінська