Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
22.05.2008
Справа №2-19/16397-2007А
За позовом - ВАТ «Кримхліб» м.Сімферополь АР Крим.
До відповідача - Державна податкова інспекція в м.Сімферополі, м.Сімферополь АР Крим.
Про визнання недійсною податкової вимоги
Суддя Мокрушин В.І.
Секретар Дулімова В.І.
Від позивача - Потапенко Б.П., довіреність № 04-1/08 від 03.01.2008 року
Від відповідача - не зґявився
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом про визнання недійсною податкової вимоги державної податкової інспекції в м.Сімферополі № 1/2830 від 15.10.2007 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив приписи ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) в частині формування та направлення першої податкової вимоги незважаючи на процедуру адміністративного оскарження рішень.
Відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. Позицію аргументував тим, що позивач повинен був повідомити відповідача про адміністративне оскарження рішень податкового органу.
Представник позивача відмовився від послуг перекладача.
Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).
У судовому засіданні відповідач позивач відмовився від послуг перекладача.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.
Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представнику відповідача була вручена пам'ятка про права та обов'язки сторін.
Розглянув матеріали справи, суд -
Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.03.2008 року по справі № 2-23/11372-2007А встановлено (а.с.27-29), що на підставі акту перевірки № 2890/23-6/00381580 від 17.05.2007 р. державною податковою інспекцією в м.Сімферополі 31.05.2007 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008292301/0 про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1341201 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0008302301/0 про визнання податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 2488098 грн. (а.с.9).
Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у адміністративному порядку.
Листом від 12.10.2007 року № 103176/250115 Державна податкова адміністрація України повідомила позивача про прийняття рішення про продовження строку розгляду повторних скарг на податкові повідомлення-рішення № 0008292301/0 та № 0008302301/0 від 31.05.2007 року (а.с.7).
Таким чином, станом на 15.10.2007 р. процедура адміністративного оскарження ще не була завершена.
15.10.2007 р. Державна податкова інспекція у м.Сімферополі прийняла та надіслала на адресу відповідача податкову вимогу № 1/2830, відповідно до якої вона повідомила позивача про існування податкового боргу з: податку на додану вартість у розмірі 833822,27 грн., та про застосування фінансових санкцій в розмірі 447067,00 грн., а також з податку на прибуток у розмірі 1240797,00 грн. та про застосування фінансових санкцій у розмірі 1244049 грн., а всього на суму 3765735,27 грн. (а.с.8).
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту. Таким випадком, зокрема, є звернення платника податків до контролюючого органу зі скаргою про перегляд рішення про визначення суми податкового зобов'язання.
Заява про перегляд рішення зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання вважається неузгодженою (п.п.5.2.3 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями).
Таким чином, дії Державної податкової інспекції у м.Сімферополі щодо прийняття та направлення податкової вимоги № 1/2830 від 15.10.2007 р. не відповідають Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями).
З урахуванням викладеного суд задовольняє адміністративний позов.
На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 70, 76, 86, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд
· Адміністративний позов задовольнити.
· Визнати недійсною податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі № 1/2830 від 15.10.2007 р.
· Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова проголошена у судовому засіданні 10.06.2008 року у 13 год. 10 хв.
У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.