Справа № 2/1522/9820/11
05 серпня 2011 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Кічмаренко С.М.
при секретарі Науменко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він є власником чотирьох квартир (номери 1, 2, 4, 6) та нежитлового приміщення 501, розташованих в АДРЕСА_1, які в сукупності складають всі складові зареєстровані об'єкти нерухомого майна у вказаному будинку.
З огляду на цілком незадовільний технічний стан як кожного об'єкта нерухомого майна по окремості, так і всієї будівлі, та маючи намір розмістити у вказаному будинку соціально-реабілітаційний центр для дітей, позивачем було проведено реконструкцію належного йому нерухомого майна.
Посилаючись на те, що реконструкцію будинку здійснено ним з дотриманням будівельних норм та правил та при цьому не було порушено права інших осіб, позивач просить суд визнати за ним право власності на громадський будинок для розміщення соціально-реабілітаційного центру для дітей загальною площею 736,6 кв. м, що складається з літ. «А»площею 710,6 кв. м та літ «Б»площею 26,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно з ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору міни від 19 листопада 2009 року, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий номер 13436, позивач набув право власності на наступні об'єкти нерухомого майна, які в сукупності складають всі складові зареєстровані об'єкти нерухомого майна у вказаному будинку:
- квартира №1, розташована в АДРЕСА_1, зареєстрована у реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.11.2009 року, номер запису в книзі 737пр-24, реєстраційний номер 15603399;
- квартира №2, розташована в АДРЕСА_1, зареєстрована у реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.11.2009 року, номер запису в книзі 579пр-121, реєстраційний номер 7316519;
- квартира №4, розташована в АДРЕСА_1, зареєстрована у реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.11.2009 року, номер запису в книзі 737пр-24, реєстраційний номер 11484439;
- квартира №6, розташована в АДРЕСА_1, зареєстрована у реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.11.2009 року, номер запису в книзі 579пр-121, реєстраційний номер 8094844;
- нежиле приміщення 501, розташовано в АДРЕСА_1, зареєстровано у реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.11.2009 року, номер запису в книзі 92неж-4, реєстраційний номер 6753187.
Згідно висновку науково-виробничого центру «ЕКОСТРОЙ»Одеського відділення Інженерної Академії України, (ліцензія АБ № 344394 від 19 лютого 2007 р.) про технічний стан, можливість та умови реконструкції фасадного флігелю ( Літер Б) будинку жилого дому, розташованого по АДРЕСА_1, технічний стан будівлі в цілому, з урахуванням встановлених на момент дослідження дефектів та пошкоджень може бути охарактеризований як «незадовільний».
Маючи намір розмістити у вказаному будинку соціально-реабілітаційний центр для дітей, позивачем було проведено реконструкцію належного йому нерухомого майна. Використані при проведенні реконструкції житлового будинку будівельні матеріали придбані позивачем за власний кошт, також ним було оплачено проведення відповідних робіт з реконструкції.
Згідно з даними технічного паспорта, виготовленого КП "Одеське МБТІ та РОН" станом на 02 серпня 2011 року, громадський будинок соціально-реабілітаційного центру для дітей, розташований по АДРЕСА_1 в цілому складається з:
Літери «А»- нежитлової будівлі загальною площею 710,6 кв.м,
Літери «Б»- нежитлової будівлі загальною площею 26,0 кв.м.
Літера «А», в свою чергу, складається з:
- приміщень підвалу загальною площею 126,0 кв.м.,
- приміщень першого поверху загальною площею 240,6 кв.м.,
- приміщень другого поверху загальною площею 171,6 кв.м.,
- приміщень третього поверху загальною площею 172,4 кв.м.
Зазначена реконструкції будівлі є самовільним будівництвом, оскільки здійснена позивачем без належного дозволу та належно затвердженого проекту. Разом з цим, реконструкцію здійснено з дотриманням будівельних норм та інших правил, що підтверджується технічним висновком СПД ОСОБА_4 (ліцензія НОМЕР_1).
Згідно з зазначеним технічним висновком, з урахуванням планованого використання обстежуваних об'єктів як нежитлових, об'ємно-планувальні і конструктивні рішення триповерхової будівлі з підвалом Літер «А»і одноповерхового нежитлової будівлі Літер «Б»відповідають вимогам ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будівлі і споруди. Основні положення », СНиП 2.09.04-87«Адміністративні та побутові будівлі», ДБН В.2.2-18: 2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення», вимогам норм з пожежної безпеки ДБН В. 1.1-7-2002«Пожежна безпека об'єктів будівництва», а також не суперечить санітарно-гігієнічним вимогам.
Об'ємно-планувальне рішення триповерхової будівлі з підвалом Літер «А»(зокрема, склад приміщень, їх габарити, площа, розташування, режим доступу, наявність інженерного обладнання тощо) дозволяє експлуатувати його як нежитлового.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням вимог нормативних документів у галузі будівництва, нежилу триповерхову будівля з підвалом Літер «А» можливо використовувати надалі як соціально-реабілітаційний центр для дітей.
Якість виконаних на момент обстеження будівельно-монтажних. оздоблювальних і інших робіт з реконструкції триповерхового будинку з підвалом Літер «А»та будівництва одноповерхової будівлі Літер «Б», в цілому відповідає вимогам чинних будівельних норм і правил, зокрема, ДБН B.1.2-2: 2006 «Навантаження і впливи. Норми проектування», ДСТУ Б В.1.2-3: 2006 «Прогини і переміщення. Вимоги до проектування».
Виконані будівельно-монтажні роботи з реконструкції триповерхового будинку з підвалом Літер «А»та будівництва одноповерхової будівлі Літер «Б»забезпечують експлуатаційну надійність будівель міцність, стійкість, жорсткість і геометричну незмінність несучих конструкцій.
Об'єкти обстеження обладнані необхідними інженерними комунікаціями відповідно до вимог діючих норм і правил.
Стан основних несучих і огороджувальних конструкцій не представляє небезпеки для перебування та життєдіяльності людей.
Відповідно до п. 1.1. рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року №4-рп/2004 «У справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та за конституційним поданням народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ст.ст. 1, 10 цього Закону, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.
Спираючись на наведене рішення Конституційного суду України, суд доходить висновку, що у зв'язку з відсутністю інших власників квартир, позивач, отримавши у власність всі об'єкти нерухомого майна в будівлі АДРЕСА_1, набув права власності і на всі допоміжні приміщення будинку (зокрема на підвал, горище, сходи та інше), тобто відповідно до договору міни від 19 листопада 2009 року, засвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий номер 13436, позивач набув право власності на чотири квартири і нежитлове приміщення, а також на всі допоміжні приміщення в багатоквартирному будинку. Тобто за вказаним договором у власність позивача перейшла вся будівля. А у відповідності до ч. 2 ст. 377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За таких обставин відомості, відображені на титульному аркуші технічного паспорту (зокрема - «підвал площею 126,0 кв.м. -самочинно зайнято») не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи. А в результаті проведеної реконструкції горищне приміщення було фактично переобладнано у третій поверх.
Відповідно до п. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку.
З врахуванням вищенаведених встановлених у судовому засіданні обставин, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що в силу ст.ст. 376, 377, 380, 382 ЦК України та оскільки реконструкцію об'єкта нерухомого майна здійснено позивачем з дотриманням будівельних норм та інших правил за власний кошт, він є будівлею капітального типу та внаслідок збереження цього житлового будинку не було порушено права інших осіб, за позивачем має бути визнано право власності на реконструйований громадський будинок АДРЕСА_1.
Згідно з ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 218, 224, 225 ЦПК України, ст.ст. 3, 12, 16, 182, 316, 328, 376, 377, 380, 382 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області від 17.09.1996 року, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) право власності на громадський будинок для розміщення соціально-реабілітаційного центру для дітей загальною площею 736,6 кв. м, що складається з літ. «А»площею 710,6 кв. м та літ «Б»площею 26,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
Рішення суду є підставою для реєстрації Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" (м. Одеса, вул. Троїцька 25) права власності ОСОБА_1 на громадський будинок для розміщення соціально-реабілітаційного центру для дітей загальною площею 736,6 кв. м, що складається з літ. «А»площею 710,6 кв. м та літ «Б»площею 26,0 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення. У разі, якщо рішення було оголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: С.М.Кічмаренко
05.08.2011